вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" червня 2022 р. м. Київ Справа № 911/688/22
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
без виклику (повідомлення) сторін
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" про забезпечення позову (вх. №42/22 від 16.06.2022) у справі №911/688/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг"
01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера "Б"
поштова адреса: 03038, м. Київ, вул. Лінійна, буд. 17
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісіда Прайм"
09119, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Зелена, буд. 25, кв. 822
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
встановив:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №663/22 від 13.05.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісіда Прайм" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю заборгованості відповідача за договором фінансового лізингу №210908-3/ФЛ-Ю-А від 08.09.2021, що укладений між сторонами.
Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 21.06.2022.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" надійшла заява про забезпечення позову (вх. №46/22 від 16.06.2022) шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача на банківських рахунках у розмірі ціни позову, яка обґрунтована тим, що, у разі встановлення судом обґрунтованості позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" та їх задоволення, фактичне виконання судового рішення буде залежати від наявності коштів на рахунку відповідача та його фінансової спроможності виконати таке судове рішення, відтак, невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду у справі № 911/688/22.
Зокрема, Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" заявляється про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми позовних вимог у розмірі 1809411,68 грн. на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісіда Прайм", що знаходяться на рахунках у всіх банківських установах та інших кредитно-фінансових установах на території України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Відповідно до частини 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
З урахуванням позиції, що викладена у пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Оцінка матеріалів заяви та висновки суду.
За результатами оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а також достатніх аргументів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Загальне посилання на те, що у разі встановлення судом обґрунтованості позовних вимог та їх задоволення, фактичне виконання судового рішення буде залежати від наявності коштів на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісіда Прайм" та його фінансової спроможності виконати таке судове рішення, не свідчить, що відповідач у даній справі свідомо ухилиться від виконання своїх грошових зобов'язань та відчужить грошові кошти.
Стосовно спірної у даній справі заборгованості, суд зазначає, що наявність спору щодо предмету позову - необхідна умова для розгляду правовідносин у господарському суді, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, відтак, як загальна, кваліфікуюча, ознака господарсько-процесуальних правовідносин не може бути сама по собі підставою для забезпечення позову, оскільки застосування даних заходів має виключний характер і потребує доведення на загальних умовах наявності відповідних підстав.
При цьому, спір про право відбувається з дотриманням принципу змагальності сторін господарського судочинства, відповідно до частини 3 статті 2, статті 13 Господарського процесуального кодексу України.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
За результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг", суд зазначає, що заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову, а також достатніх аргументів того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Посилання заявника на те, що наявність спору між сторонами свідчить про можливі порушення його прав є лише припущенням заявника, що не підтверджене, як вказано судом вище, доказами чи аргументами та не створює підстав для задоволення відповідної заяви.
Гіпотетична ймовірність відчуження відповідачем грошових коштів наявна у кожній справі, натомість, застосування заходів забезпечення позову має виключний характер і потребує доведення на загальних умовах наявності конкретних підстав.
Крім того, судом враховано відмову заявника від пропозицій до зустрічного забезпечення, хоча ним заявляється про накладення арешту на грошові кошти у розмірі 1809411,68 грн., а, відтак, можливі значні негативні наслідки вжиття заходів забезпечення позову для відповідача, що, у свою чергу, може призвести до збитків.
За результатами дослідження та оцінки матеріалів щодо забезпечення позову в їх сукупності, з огляду на вказані вище вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову, оскільки заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також співмірності заходів до забезпечення позову заявленим позивачем вимогам та збалансованості інтересів сторін.
Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви (вх. №42/22 від 16.06.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера "Б") про забезпечення позову у справі №911/688/22 відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 17.06.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів після підписання.
Суддя С.О. Саванчук