ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.06.2022Справа № 910/6294/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"
про стягнення 4 158, 62 грн
Без виклику представників учасників справи.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (далі - відповідач) про стягнення 4 158, 62 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту APZR000000000060052 від 17.06.2019 внаслідок настання страхової події - дорожньо - транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля марки GEELY MK , державний номерний знак НОМЕР_1 , а тому, відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України, позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу SUZUKI Grand Vitara, державний номерний знак НОМЕР_2 , застрахована у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування", а тому позивач зазначає, що обов'язок з відшкодування збитків в межах фактичних затрат покладається на відповідача. У зв'язку з цим позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 позовну заяву залишено без руху.
У встановлений судом строк позивачем було усунуто недоліки, вказані в ухвалі Господарського суду міста Києва від 26.04.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 відкрито провадження у справі № 910/6294/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строки для подання заяв по суті справи.
07.06.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від МТСБУ надійшла запитувана судом інформація по справі.
23.06.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зауважив, що не погоджується з сумою страхового відшкодування, оскільки позивачем при здійснені ремонту враховано пошкодження транспортного засобу, які були ще до ДТП, а тому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
01.07.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що ним здійснено розрахунок лише ремонту і фарбування бокової правої частини транспортного засобу тільки в частині отриманих в результаті ДТП пошкоджень, що стосується інших пошкоджень (які не стосуються даної події), то вони до розрахунку відновлювального ремонту не включались.
12.07.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли заперечення щодо відповіді на відзив.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві та відповідачем у відзиві на позовну заяву, суд
17.06.2019 між ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" (далі - страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс" (далі - страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № APZR0000000000060052 (далі - "Договір"), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме: автомобілем Gelly MK, реєстраційний номер НОМЕР_3 , на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
30.11.2019 о 11 год 00 хв. В м. Житомирі на просп.. Незалежності, 10 В, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Suzuki Grand Vitara, реєстраційний номер НОМЕР_2 не впевнився в безпечності руху та скоїв зіткнення з автомобілем Gelly MK, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.
Вказана ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Богунського районного суду м. Житомира, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з висновком автотоварознавчого дослідження (звіту) № 302/19-12, складеного 16.12.2019 суб'єктом оціночної діяльності - ОСОБА_2 , вартість відновлювального ремонту, автомобіля Gelly MK, реєстраційний номер НОМЕР_3 в результаті його пошкодженні при спірному ДТП, складає 7 909, 86 грн.
На підставі страхового акту № 54-11749542 від 23.12.2019 позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої страхувальнику шкоди у розмірі 7 909, 86 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 227 від 23.12.2019 та вказаним страховим актом.
Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Suzuki Grand Vitara, реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа Страхування» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР-119689201 зі встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 100000,00 грн., франшизи - 1000,00 грн.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою № 04-09/02-02 від 04.09.2020 на виплату (страхового) відшкодування, яка була отримана відповідачем 11.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4900085292809, копія якого долучена позивачем до позовної заяви.
Відповідач частково сплатив позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 2 751, 24 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 36032 від 16.10.2020.
Однак, сума страхового відшкодування у розмірі 4 158, 62 грн відповідачем залишилась не сплачена, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, враховуючи наступні обставини.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов'язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 Цивільного кодексу України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов'язаннях: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.
В такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).
Відтак, у силу приписів статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов'язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов'язань виключно за умови виконання встановлених Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вимог, в т.ч. щодо подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов'язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання відповідної заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.
При цьому, закріплюючи в положеннях указаної норми відповідні правові наслідки, законодавець не ставив їх настання в залежність від суб'єкта звернення із заявою до страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ про здійснення страхового відшкодування, а навпаки, презюмував те, що з відповідною заявою має звернутися потерпілий або інша особа, яка має право на отримання відшкодування, що закріплено в положеннях статті 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
З огляду на викладене вбачається, що закріплене в положеннях підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" право страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску встановленого строку на звернення до нього із заявою про виплату страхового відшкодування не залежить від суб'єкта звернення з відповідною заявою, тобто, підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданої внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу шкоди на підставі договору добровільного майнового страхування.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №910/7449/17.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем Suzuki Grand Vitara, реєстраційний номер НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
В силу приписів ст. 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
За таких обставин, розрахунок заявленої до стягнення з відповідача суми страхового відшкодування має здійснюватись з урахуванням приписів ст. 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Разом з тим, порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність встановлено статтею 1194 Цивільного кодексу України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №910/3650/16, постанові Верховного Суду у складі судової палати Касаційного цивільного суду №686/17155/15-ц від 03.10.2018).
Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Gelly MK, реєстраційний номер НОМЕР_3 , спричиненого в наслідок спірного ДТП, становить 7 909, 86 грн, яка повністю виплачена позивачем страхувальнику, що підтверджується платіжним дорученням № 227 від 23.12.2019 та страховим актом № 54-11749542 від 23.12.2019.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Отже, настання строку здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування за договором (полісом) № ЕР-119689201 обумовлене закінченням дев'яностоденного строку з дня отримання ним заяви про страхове відшкодування та документів, визначених статтею 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд відзначає, що вимога ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" про здійснення страхового відшкодування у розмірі 7 909, 86 грн. залишена ПрАТ "Страхова компанія "Альфа Страхування" частково без виконання.
Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Щодо заперечень відповідача у відзиві на позовну заяву на ту обставину, що відповідно до аварійного сертифікату позивачем не враховано перелік деталей, які були пошкодженими ще до настання ДТП, на підставі чого вимоги позивача, за твердженнями відповідача, є безпідставними, то суд не приймає їх до уваги, оскільки останнім не додано до матеріалів справи доказів того, що аварійним комісаром Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» був проведений особистий огляд пошкодженого транспортного засобу марки Gelly MK, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ані інформації про отримання ним даних, необхідних для оцінки, ремонтна калькуляція № 1209.609 від 16.09.2020 не може вважатись належним та допустимим доказом у даній справі.
Таким чином, враховуючи встановлений судом розмір страхового відшкодування, який перейшов до відповідача на праві зворотної вимоги, визначені полісом розміри лімітів відповідальності та франшизи (1 000,00 грн.), вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 4 158, 62 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (вул. Рибальська, буд. 22, м. Київ, 01011, ідентифікаційний код 30968986) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (узвіз Кодацький, буд. 2, м. Дніпро, 49100; ідентифікаційний код 33248430) страхове відшкодування у розмірі 4 158 (чотири тисячі сто п'ятдесят вісім) грн. 62 коп та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 17.06.2022.
Суддя М.Є.Літвінова