ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
17.06.2022Справа № 910/4274/22
Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши
позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Центренерго" 08711, Київська обл., Обухівський р-н, селище міського типу Козин, ВУЛИЦЯ РУДИКІВСЬКА, будинок 49
до Товариства з обмеженою відподальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ" 01014, місто Київ, б.Дружби народів, будинок 38, поверх 2, офіс 205
про стягнення 12 090 624,00 грн.
Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ" про стягнення 12 090 624,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору № 20/21-72-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 20.04.2021 року в частині здійснення оплати та відмови від відбору зазначеного у Додатку № 1 до вказаного Договору обсягу електричної енергії за період з 02.06.2021 року по 31.08.2021 року, що є підставою для стягнення з відповідача на підставі п. 4.4 Договору штрафу у вказаній сумі.
Суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.
Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п.п. 1 та п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481,00 гривень.
Частиною 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (аналогічна позиція викладені в ухвалі Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №905/1057/18, постанові від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18).
Суд зазначає, що позовною вимогою майнового характеру є вимога, яка підлягає вартісній оцінці. Крім того, вимога майнового характеру характеризується тим, що впливає на склад майна позивача в сторону збільшення (відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").
Нормами статті 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Як вбачається зі змісту поданої позивачем позовної заяви та встановлено судом, предметом даного позову є майнові вимоги про стягнення 12 090 624,00 грн., тобто звернувшись до суду в червні 2022 року із позовом з вимогами майнового характеру позивач з урахуванням розміру заявлених вимог мав сплатити судовий збір в сумі 181 359,36 грн.
Натомість при дослідженні судом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем жодних доказів сплати судового збору суду не надано.
Будь - яких клопотань про відстрочення/звільнення від сплати судового збору позовні матеріали також не містять.
Окрім цього вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Поряд із цим суд зауважує, що позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Суд наголошує, що формулювання позовних вимог відноситься до виключної компетенції позивача у справі.
Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
В свою чергу як встановлено судом за матеріалами справи, подана позивачем позовна заява за умови викладення в її тексті обґрунтування позовних вимог про стягнення 12 090 624,00 грн. штрафу згідно п.4.4 спірного Договору, у прохальній частині містить лише суму до стягнення з відповідача 12 090 624,00 грн., тобто без зазначення її правової природи (у спірному випадку штрафу), що нівелює можливість дотримання судом вказаних принципів та унеможливлює правильне і своєчасне вирішення господарського спору.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Залишити позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Центренерго" без руху.
2. Встановити Публічному акціонерному товариству "Центренерго" строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити Публічному акціонерному товариству "Центренерго" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (оригінал з відміткою банку про виконання);
- подання до суду письмової заяви із зазначенням змісту заявлених позовних вимог (правової природи заявленої до стягнення суми), які відповідають намірам позивача та змісту позовної заяви;
Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачу.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 17.06.2022 року та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Селівон