номер провадження справи 12/29/22
18.04.2022 Справа № 908/3727/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
розглянувши матеріали справи № 908/3727/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35)
до відповідача Приватного акціонерного товариства “Завод “Запоріжавтоматика” (69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, б. 3)
про стягнення 298 449,95 грн
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. № 9753 від 15.12.2021 до Приватного акціонерного товариства “Завод “Запоріжавтоматика” про стягнення 298 449,95 грн, з яких: 279 460,10 грн - заборгованість за період березень-вересень 2021 року, 16030,22 грн - пеня за період з 16.04.2021 по 19.11.2021 та 2 959,63 грн - 3% річних за період з 16.04.2021 по 19.11.2021.
Разом з тим, в пункті 3 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2021 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 28.12.2021 позовну заяву залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.
25.01.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява за вих. №592 від 24.01.2022, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3727/21, присвоєно справі номер провадження 12/29/22, клопотання позивача про здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено частково, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою запропоновано відповідачуне пізніше п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Відповідач повідомлений про розгляд справи № 908/3727/21 належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення останньому копії ухвали про відкриття провадження в даній справі.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 18.04.2022.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Позов мотивовано тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (далі Постачальник, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством “Завод “Запоріжавтоматика”(далі - Споживач, відповідач у справі) укладено договір № 84 про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019, далі - Договір, шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції постачальника - додаток №2 до договору, для чого споживач подав електропостачальнику заяву-приєднання - додаток №1 до договору.
Згідно з Розділом 2 Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
У відповідності з розділом 3 Договору, умови надання універсальних послуг споживачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до Договору.
Згідно з розділом 5 Договору "Ціна, порядок обліку і оплата електричної енергії", споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до Договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника.
Пунктом 4 Додатку 2 до договору встановлено, що спосіб оплати електричної енергії здійснюється споживачем плановими платежами з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.
Пунктом 5.6 розділу 5 договору, розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.
Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Згідно з п. 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Відповідачем були отримані рахунки за постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за період березень - вересень 2021 року та акти приймання-передавання товарної продукції, у відповідності до яких обсяг використаної електричної енергії складає 128998 кВт/год на суму 291253,12 грн, що підтверджується повідомленням/листом за № 007-66/6224 від 17.11.2021 адміністратора комерційного обліку, функції якого у Запорізькій області виконує ПАТ "Запоріжжяобленерго" про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС-кодами точками розподілу споживача.
Відповідачем сплачено частину боргу за спожиту електроенергію у сумі 11 793,02 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено до позовної заяви.
Відтак, в порушення умов Договору в частині оплати вартості електричної енергії та п. 4.12 ПРРЕЕ у Відповідача (з урахуванням часткової сплати) виник борг за спожиту електричну енергію за період березень - вересень 2021 року в сумі 279 460,10 грн.
Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині своєчасної оплати вартості отриманої електричної енергії стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача штрафних санкцій в примусовому порядку.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, умови постачання, порядок обліку та оплати, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 714 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Так, згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Згідно із ч. 1, 2, 6 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" № 2019-VIII від 13.04.2017 постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
В Правилах роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, міститься визначення, а саме договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором в частині нездійснення в повному обсязі сплати за спожиту електричну енергію за період березень - вересень 2021 року. Відповідач докази сплати боргу на користь позивача станом на день розгляду справи суду не надав, заявлених до нього позовних вимог не спростував.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" до Приватного акціонерного товариства “Завод “Запоріжавтоматика” про стягнення заборгованості за період березень - вересень 2021 року в сумі 279 460,10 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині дотримання термінів сплати рахунків за спожиту електроенергію, позивачем було нараховано 16030,22 грн. пені за період з 16.04.2021 по 19.11.2021 та 2 959,63 грн. 3% річних за період з 16.04.2021 по 19.11.2021.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до п. 5.8. договору, у разі порушення Споживачем строків оплати за цим договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню в порядку та розмірі, що зазначається цим договором та зазначається у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.
Відповідно до п. 5 додатку 2 до Договору "Розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф", за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання, та 3% річних від суми боргу.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки, судом встановлено, що розрахунки виконано вірно, відтак вимога про стягнення 3% річних у сумі 2959,63 грн. та пені у сумі 16030,22 грн. підлягає задоволенню.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" до Приватного акціонерного товариства “Завод “Запоріжавтоматика” задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Завод “Запоріжавтоматика” (69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, б. 3, ідентифікаційний код 00187292) на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код 42093239) заборгованість в сумі 279 460,10 грн (двісті сімдесят дев'ять тисяч чотириста шістдесят гривень 10 коп.), три проценти річних в сумі 2 959,63 грн (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 63 коп.), пеню у сумі 16 030,22 грн (шістнадцять тисяч тридцять гривень 22 коп.), витрати зі сплати судового збору в сумі 4 476,75 грн (чотири тисячі чотириста сімдесят шість гривень 75 коп.), видавши наказ.
Повне рішення оформлено і підписано 15.06.2022 року.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.