вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.06.2022м. ДніпроСправа № 904/8946/21
За позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг)
до Фізичної особи-підприємця Баракат Яни Євгеніївни (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг)
про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію
Суддя: Татарчук В.О.
Без участі представників сторін.
Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» звернулось з позовом до Фізичної особи-підприємця Баракат Яни Євгеніївни про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 76402,03грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звертався до відповідача з пропозицією укласти договір купівлі-продажу теплової енергії, проте, відповідач всупереч вимогам Закону України «Про теплопостачання» та Правил користування тепловою енергією не уклала з позивачем договір купівлі-продажу теплової енергії. Об'єкт теплопостачання є нежитлове приміщення, розташоване у м. Кривий Ріг по вулиці Кропивницького, буд. 17, прим. 60, яке належить відповідачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24.10.2012. Позивач у період з жовтня 2013 року по квітень 2021 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 76402,03грн. Жодних оплат відповідач не здійснив, тому позивач був вимушений звернутися до суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
21.12.2022 представник відповідача подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у позові. В обґрунтування своїх заперечень зазначає:
- власником нежитлового приміщення №60, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно є Баракат Я.Є., однак за вказаною адресою вона не здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець. На підтвердження надає Витяг №3773 з реєстру платників єдиного податку та Акт звіряння від 30.11.2021 між АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» та відповідачем;
- відповідачем здійснювалась оплата за особовим рахунком № НОМЕР_1 , на підтвердження чого надає копії квитанцій;
- позивач безпідставно пред'явив позовні вимоги до Баракат Я.Є. як фізичної особи-підприємця, оскільки позивач не довів, що приміщення 60, яке розташоване за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Кропивницького, буд. 17, використовується відповідачем саме в підприємницьких цілях, тому посилаючись на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 15.05.2019 по справі №686/19389/17 та від 09.10.2019 по справі №2029/1721/14-ц вважає, що даний спір не підсудний господарському суду.
Також, посилаючись на п. 8 ч. 1 ст. 165 ГПК України, відповідач зазначив, що поніс судові витрати у розмірі 20000,00грн, які складаються з витрат на правову допомогу.
Разом з відзивом на позовну заяву відповідач подав 21.12.2021 до канцелярії суду клопотання про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу в якому, посилаючись на ч. 4 ст. 125 ГПК України, просить суд зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі 20000,00грн для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2021 зобов'язано позивача в строк до 04.01.2022 надати до суду та направити відповідачу відповідь на відзив і письмові пояснення щодо клопотання відповідача про забезпечення судових витрат в порядку ч. 4 ст. 125 Господарського процесуального кодексу України, відповідача - в строк до 13.01.2022 надати до суду та направити позивачу заперечення на відповідь на відзив.
12.01.2022 представник позивача подав до канцелярії суду заяву про поновлення строку надання відповіді на відзив. Цього ж дня позивач подав до канцелярії суду відповідь на відзив в якій просить позовні вимоги задовольнити і стягнути заборгованість за спожиту теплову енергію згідно заявлених позовних вимог, а також відмовити в задоволенні стягнення з позивача судових витрат за надання правової допомоги. У своїх поясненнях щодо заперечень відповідача зазначає, що:
- особовий рахунок № НОМЕР_1 , на який посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, був відкритий на ім'я попереднього власника: ОСОБА_1 . Відповідач, як новий власник нежитлового приміщення, свій обов'язок по укладанню договору з позивачем не виконала, після купівлі нерухомого майна не повідомила позивача, що квартира АДРЕСА_2 , на момент купівлі вже була виведена у нежитловий фонд та має статус нежитлового приміщення;
- позивач закрив особовий рахунок № НОМЕР_1 , коли дізнався, що квартира АДРЕСА_3 виведена у нежитловий фонд та має статус нежитлового приміщення, у зв'язку з чим здійснив перерахунок плати за спожиту теплову енергію, як на нежитлове приміщення із застосуванням відповідного тарифу та методики розрахунку;
- позов підлягає розгляду в Господарському суді Дніпропетровської області, оскільки відповідач є фізичною особою-підприємцем, не перебуває в стадії припинення та може здійснювати свою господарську діяльність за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кропивницького, буд. 17, прим. 60;
- наданий відповідачем розрахунок судових витрат на надання правової допомоги є необґрунтованим, завищеним, недоведеним та таким, що не підлягає задоволенню.
12.01.2022 представником позивача були подані письмові пояснення на клопотання відповідача про забезпечення судових витрат в яких просить суд постановити ухвалу, якою відмовити в повному обсязі відповідачу у задоволенні клопотання, оскільки сума витрат на професійну правничу допомогу є явно завищеною та необґрунтованою.
Ухвалою господарського суду від 18.01.2022 відмовлено у задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця Баракат Яни Євгеніївни про забезпечення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2022 вирішено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №904/8946/21 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
31.01.2022 представник позивача, електронними засобами зв'язку, подав до канцелярії суду клопотання про витребування доказів в якому просив суд витребувати у Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області інформацію про місця (адреси) здійснення господарської діяльності відповідача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2022 підготовче засідання відкладено на 01.03.2022, витребувано у Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області: інформацію про місця (адреси) здійснення господарської діяльності фізичною особою - підприємцем Баракат Яною Євгенівною (РНОКПП НОМЕР_2 ) згідно з повідомленнями за формою №20 ОПП про об'єкти оподаткування або об'єкти пов'язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність фізичною особою - підприємцем Баракат Яною Євгенівною, у період з жовтня 2013 року по квітень 2021 року. Зобов'язано відповідача виконати вимоги п. 1 ухвали суду від 22.12.2021 щодо надання заперечень на відповідь на відзив.
14.02.2022 представник відповідача подав до канцелярії суду заперечення на відповідь на відзив. В своїх запереченнях зазначає, що відповідач провадить господарську діяльність за адресою: м. Зеленодольськ, пров. Молодіжний б/н та вул. Залізнична, буд. 2, доказів, що відповідач провадить господарську діяльність за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кропивницького, буд. 17, прим. 60 матеріали справи не містять. Зазначає, що справа не підсудна господарському суду і на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України провадження у справі повинно бути закрите. Щодо розміру судових витрат, які заявляє до стягнення з позивача, вважає їх розумними, співмірними та таким, що підлягають задоволенню.
23.02.2022 до канцелярії суду надійшов лист про надання інформації від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Підготовче засідання, призначене на 01.03.2022 не відбулося у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану.
Так, з метою забезпечення безпеки учасників судового процесу, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2022 відкладено підготовче засідання та зазначено, що про дату, час та місце розгляду справи сторін буде повідомлено додатково ухвалою суду.
На виконання зазначеного, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2022 призначено підготовче засідання на 19.04.2022.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2022 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 19.05.2022.
13.05.2022 представником позивача, електронними засобами зв'язку, було подано до канцелярії суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2022 у судовому засіданні оголошено перерву до 02.06.2022.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2022 закрито провадження у справі № 904/8946/21, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а має розглядатися за правилами цивільного судочинства. Також ухвалою вирішено, що вимога відповідача про стягнення з позивача судових витрат на правову допомогу у розмірі 20000,00грн буде вирішена протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали суду про закриття провадження у справі за умови дотримання відповідачем ч. 8 ст. 129 ГПК України.
07.06.2022 представник відповідача подав до канцелярії суду, електронними засобами зв'язку, заяву про компенсацію витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування заяви відповідач посилається на частини 5,6 статті 130 ГПК України та зазначає, що підставою для закриття провадження у справі стали необґрунтовані дії позивача. Також зазначає, що у відзиві було вказано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які відповідач поніс у зв'язку із розглядом справи, що складаються з витрат на правову допомогу у розмірі 20000,00грн. На підтвердження наданих правових послуг, представником відповідача додано до заяви копії наступних документів: договір про надання правової допомоги №24/11/21-3 від 24.11.2021, акт № 01 прийому-передачі, квитанцію №1 від 13.12.2021, ордер на надання правової допомоги серії АЕ №1102604, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП №5313 від 17.12.2021.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши зазначену заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно з частиною шостою статті 130 ГПК України у випадках, встановлених частинами третьою-п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.
Суд зазначає, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача в контексті застосування частини п'ятої статті 130 ГПК України, однак очевидно, що під такими діями не можна розуміти реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, а саме право на подання позову.
Близька за змістом послідовна та стала правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.07.2021 у справі №910/13025/19, від 02.09.2021 у справі №922/2568/20, від 23.12.2021 у справі №910/16777/20.
Водночас суд також враховує й іншу сталу правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду (правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №905/121/19, від 13.05.2021 у справі №910/16777/20, від 15.09.2021 у справі №902/136/21, від 18.01.2022 у справі №922/2017/17).
Тобто, частина п'ята статті 130 ГПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі критерії встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.
Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень (частина перша статті 74 ГПК України). Отже, звертаючись з відповідною заявою чи клопотанням про компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідачу необхідно зазначати у заяві та доводити відповідними доказами, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача (в тому числі пов'язані з його неявкою та неподанням клопотань про розгляд справи за його відсутності) такими, що не залежали від об'єктивних поважних обставин, умисними та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо.
Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 09.07.2019 у справі №922/592/17, від 24.03.2021 у справі №922/2157/20, від 21.01.2020 у справі №922/3422/18, від 26.04.2021 у справі №910/12099/17, від 19.04.2021 у справі №924/804/20.
Однак, обґрунтування жодної із наведених вище обставин заява відповідача не містить.
Відповідач, звертаючись з заявою про розподіл судових витрат, лише посилається на приписи статті 130 ГПК України та вказує, що відповідачем були понесені витрати на правову допомогу у розмірі 20000,00грн.
При цьому заява відповідача взагалі не містить жодних обґрунтувань чи/або доводів стосовно неправомірних дій позивача, які останнім були здійснені в ході розгляду даної справи, а також в чому вони полягали.
Отже, відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що мали місце необґрунтовані дії позивача, а тому відсутні підстави для покладення на останнього судових витрат.
Керуючись статтями ст.ст. 20 123, 129, 130, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити Фізичній особі-підприємцю Баракат Яні Євгеніївні в задоволенні заяви про компенсацію витрат на правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи від 02.06.2022.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня підписання ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом.
Повну ухвалу складено: 17.06.2022
Суддя В.О. Татарчук