Справа № 510/572/22
Провадження № 2/510/873/22
15 червня 2022 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі : головуючого судді - Дудник В.І.;
за участю секретаря - Арабаджи Л.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Рені заяву про самовідвід судді Дудник В.І. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - Ренійська районна державна нотаріальна контора Одеської області) про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, -
В провадженні головуючого судді Ренійського районного суду Одеської області Дудник В.І. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - Ренійська районна державна нотаріальна контора Одеської області) про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Суддею Ренійського районного суду Одеської області 15.06.2022 року подано заяву про самовідвід.
Відповідно до ч. 9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Суд, з'ясувавши доводи за заявою про самовідвід судді Дудник В.І., приходить до наступних висновків.
Ст. 36 ЦПК України передбачено підстави для відводу (самовідводу) судді.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді.
Так, заявляючи самовідвід з розгляду вищевказаної цивільної справи, суддя зазначає, що заявник у своїй заяві, обґрунтовуючи свої вимоги щодо встановлення факту проживання із нині покійним ОСОБА_3 , вказує, що з 02.05.2000р. по 15.06.2010р. вони спільно проживали у квартирі її батьків за адресою: АДРЕСА_1 , де також проживала її донька від першого шлюбу ОСОБА_4 . Разом із тим, у вищевказаний період, тривалий час, головуючий суддя разом із своєю сім'єю були зареєстровані та проживали за адресою: АДРЕСА_2 , та окрім суто добросусідських відносин як із заявником, так і із покійним ОСОБА_3 , спілкувались у повсякденному побуті, навідували один одного, мали приятельські безконфліктні стосунки, спільних знайомих, спільно проводили дозвілля - таким чином, спільне проживання однією сім'єю заявника ОСОБА_1 та нині покійного ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу проходило на очах у судді та його сім'ї - тобто виходить, що суддя, якому для розгляду передано дану справу, фактично є свідком того факту, який ОСОБА_1 просить встановити у судовому порядку, але це виключає участь судді у розгляді справи , виходячи з положень п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, є неприпустимим з огляду на норми суддівської етики та зобов'язує його заявити самовідвід.
Виходячи з вищенаведеного, можливо припустити, що суддя Дудник В.І. може бути неупередженим та необ'єктивним при розгляді даної справи.
Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань судочинства та ухвалення законних та обґрунтованих рішень у судових справах є інститут відводу (самовідводу) судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви (Неупередженість суду (суддів) у контексті практики Європейського суду з прав людини). Свого часу Європейський суд з прав людини встановив, що вимога «неупередженість» має два аспекти. По-перше, суддя повинен бути вільний від особистих упереджень та пристрастей. По-друге, він повинен виключати будь-які обґрунтовані сумніви щодо нього.
Національне законодавство встановлює таку підставу відводу, як наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості судді.
Незалежність суддів є прерогативою чи привілеєм, що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (висновок №1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів).
Незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів… Судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення (Висновок №1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів).
Основним завданням судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судових спорів, на основі принципів, зокрема, верховенства права та рівності всіх учасників перед законом і судом.
Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини
кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» від 09.11.2006р. зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується , поки не надано доказів протилежного.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.10.2010р. для забезпечення існування неупередженості суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007р. суд нагадує, що «безсторонність» в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти , що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все,сторонам у процесі.
Згідно із п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді цивільної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Відповідно до ч.1 ст.39 ЦПК України встановлено, що за наявності підстав, зазначениху статтях 36-38 ЦПК України Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Аналізуючи мотиви, викладені у заяві про самовідвід, суддя приходить до висновку, що з метою зміцнення високої довіри громадян до суду, висновків Європейського суду з прав людини з цього питання, запобігання безпідставним обвинуваченням на адресу головуючого по справі у нібито необ'єктивності та упередженості при розгляді даної справи, суд приходить до висновку, що з урахуванням ситуації, що склалась, положень ст. 36 ЦПК України, заяву судді про самовідвід головуючого по справі доцільно задовольнити, а справу - передати для розгляду іншому судді.
Керуючись ст.ст. 36, 39 - 41 ЦПК України, -
Заяву про самовідвід судді Ренійського районного суду Одеської області Дудник Вячеслава Івановича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - Ренійська районна державна нотаріальна контора Одеської області) про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу - задовольнити.
Справу передати для перерозподілу іншому судді через канцелярію суду відповідно до вимог ст. 41 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.І. Дудник