Провадження № 11-сс/803/827/22 Справа № 183/2254/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
15 червня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора відділу Луганської обласної прокуратури на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2022 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Краснодон Луганської області, громадянки України,яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення послався на те, що станом на момент подання клопотання, рішення Ради національної безпеки і оборони України, введене у дію указом Президента України, яким би визнавалась в умовах воєнного стану тимчасово окупованою територією смт Білокуракине Сватівського району Луганської області, відсутнє.
Зазначає, що прокурором в клопотанні не зазначено відомостей і, як і не надано доказів про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України (визначеній Указом Президента України від 07 лютого 2019 року № 32/2019, рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України, іншими законодавчими актами, виданими в межах компетенції), території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що факт тимчасової окупації території Білокуракинської територіальної громади Сватівського району Луганської області є загальновідомим та не потребує додаткового підтвердження Радою національної безпеки і оборони України та Президентом України.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку учасників провадження, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Як вбачається з матеріалів провадження, 26 травня 2022 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора відділу Луганської обласної прокуратури про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2022 року відмовлено в задоволенні вищезазначеного клопотання.
Як на підставу для відмови в задоволенні клопотання слідчий суддя послався на те, що прокурором в клопотанні не зазначено відомостей і, як і не надано доказів про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України (визначеній Указом Президента України від 07 лютого 2019 року № 32/2019, рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України, іншими законодавчими актами, виданими в межах компетенції), території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.
З вищезазначеним твердження апеляційний суд погодитись не може зважаючи на наступне.
Так, згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Положеннями п. 7 ч. 1 ст. 1-1 ЗУ “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” зазначено, що тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частина території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністратиція Російської Фелерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до положень ст. 3 даного Закону тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти та інше, зазначене в п.п. 2-4 даної статті.
Вищезазначеними положенням не передбачено визнання виключно Радою національної безпеки і оборони України та Президентом України факту тимчасової окупації окремих територій України, на що посилався слідчий суддя.
В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 12 травня 2022 року, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року № 75 (в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 20.05.2022 року № 98) Білокуракинська територіальна громада Сватівського району Луганської області є тимчасово окупованою територією України.
Таким чином, факт тимчасової окупації території Білокуракинської територіальної громади Сватівського району Луганської області не потребує підтвердження РНБО та Президентом України.
Крім того, вищезазначені відомості також підтверджені матеріалами справ, доданими до клопотання прокурора.
Враховуючи вище наведе, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Розглядаючи клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу, апеляційним судом зазначає наступне.
Так, відповідно до положення ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Частиною 6 ст. 193 КПК України, визначено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВРУ державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Матеріалами доданими до клопотання прокурора доведено факт перебування ОСОБА_6 на тимчасово окупованій території.
Крім того, відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 12 травня 2022 року, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року № 75 (в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 20.05.2022 року № 98) Білокуракинська територіальна громада Сватівського району Луганської області є тимчасово окупованою територією України.
Щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 , апеляційний суд зазначає наступне.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, у рішенні в справі Fox, CampbellandHartley v. TheUnitedKingdomвід 30.08.1990, заяви № № 12244/86, 12245/86; 12383/86, § 32) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі Нечипорук і Йонкало проти України від 21.04.2011, заява № 42310/04, § 175).
Апеляційний суд зазначає, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з їх оцінкою у відповідності до положень ч. 1 ст. 94 КПК України на наступних етапах досудового розслідування та судового розгляду.
Попереднє висловлення судом такої думки неминуче порушує презумпцію невинуватості (рішення ЄСПЛ у справах «Нестак проти Словаччини» (Nestak v. Slovakia), п. 88 та «Гарицкі проти Польщі» (Garycki v. Poland), п. 66).
Більше того, докази на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень надаються стороною обвинувачення до суду та, відповідно, оцінюються судом лише на стадії дослідження доказів, що позбавляє суд навіть теоретичної можливості встановити обґрунтованість чи необґрунтованість підозри на даній стадії провадження.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що надані матеріали справи, у їх сукупності, свідчать, що висунута ОСОБА_6 підозра у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, не є вочевидь необґрунтованою на даній стадії провадження.
На думку апеляційного суду доведеними є й обставини, передбачені ст. 177 КПК України.
Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчать ті обставини, як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання її винуватою, злочинні дїї вчинено умисно, під час дії воєнного стану, знаходиться на окупованій території співпрацюючи з окупаційною адміністрацією, що спонукатиме останню до переховування від органів досудового розслідування та суду.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить поведінка ОСОБА_6 , яка публічно демонструє підтримку Російської Федерації щодо проведення на території України так званої “спеціальної воєнної операції”, підтримала діх Російської Федерації та незаконних збройних формувань, так званої “ЛНР”, спрямовані на захоплення території України.
Отже, з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , доведення стороною обвинувачення наявності обгрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи дані про особу підозрюваної, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність обрання щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а отже клопотання прокруора підлягає задоволенню.
Разом з цим, апеляційний суд при постановленні ухвали, обставини справи, а також положення абз 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне не визначати розмір застави.
Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою після затримання підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора відділу Луганської обласної прокуратури - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2022 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_6 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою після затримання підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_8