Провадження № 22-ц/803/3541/22 Справа № 201/13233/18 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Красвітна Т. П.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
15 червня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого - Красвітної Т.П.
Суддів - Єлізаренко І. А., Свистунової О.В.,
заслухавши суддю-доповідача про проведені підготовчі дії у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 травня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 травня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, задоволено.
На зазначене вище рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу 14.02.2022 через суд апеляційної інстанції, що підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції апеляційного суду (а.с. 44), тобто з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, що встановлений п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України, та який обчислюється з дня його проголошення або з дня вручення відповідного рішення суду, якщо воно не було вручено у день його проголошення (складання).
В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи це тим, що про дану цивільну справу та оскаржуванане рішення їй не було відомо.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано апелянту час для усунення недоліку шляхом звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та наданням доказів поважності пропуску строку.
На виконання ухвали апеляційного суду, 10.06.2022 апелянтом подано заяву, в якій вона ставить питання про поновлення строку обґрунтовуючи тим, що дізналась про дану цивільну справу та рішення суду першої інстанції лише після смерті чоловіка в 2021 році. Після ознайомлення з матеріалами справи ОСОБА_1 довгий час хворіла та була в стресовому стані, у зв'язку з чим не мала змоги написати скаргу та звернутись за юридичною допомогою. Крім того, у апелянта склався скрутний матеріальний стан, так як велика сума коштів витрачена на поховання чоловіка та її лікування. Тому апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин.
Дослідивши заяву ОСОБА_1 щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, перевіривши матеріали справи та доводи і обґрунтування апелянта щодо оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що у листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив розірвати шлюб між ним та ОСОБА_1 , зареєстрований Відділом реєстрації актів громадського стану Жовтневого районного управління юстиції м.Дніпропетровська за актовим записом №737.
ОСОБА_1 ознайомилась з матеріалами справи та отримала копію оскаржуваного рішення 13.09.2021 (а.с.36), що підтверджується письмовими розписками на заяві про ознайомлення з матеріалами справи, на заяві про видачу копію рішення та не заперечується апелянтом (а.с. 36, 37). Отже, останнім днем на подання апеляційної скарги є 13.10.2021.
Крім того, після ознайомлення зі справою 13.09.2021, апелянт повторно знайомилась з матеріалами справи 05.10.2021, що підтверджується письмовою розпискою на заяві від 05.10.2021 (а.с. 38).
Однак правом правом на апеляційне оскарження ОСОБА_1 у визначений п.1 ч.2ст.354 ЦПК України тридцятиденний строк не скористалась.
Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Особа, яка подає апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, у тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд має виходити із того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків апеляційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду першої інстанції, а так само наявністю інших об'єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.
Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, №11681/85, § 35).
У рішенні від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» викладено висновок Європейського суду з прав людини про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом із тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
В силу вимог ч.4 ст.357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
В силу вимог п.4 ч.1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки вимоги ухвали не виконані, обґрунтованих доказів поважності причин пропуску звернення з апеляційною скаргою не надано, тому наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, колегія суддів, -
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 травня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий Т.П.Красвітна
Судді І.А.Єлізаренко
О.В. Свистунова