Справа № 639/1445/22
Провадження № 1-кс/639/475/22
16 червня 2022 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , ув'язненого - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засіданні в м. Харкові скаргу адвоката ОСОБА_4 , поданої в інтересах ув'язненого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на незаконне тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» без відповідних правових підстав, -
06.06.2022 року адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою, в якій просить визнати незаконним тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» ув'язненого ОСОБА_5 .
В обґрунтування своєї скарги захисник зазначив, що Офісом Генерального прокурора 02.12.2021 року було прийнято рішення про видачу (екстрадицію) ОСОБА_5 до Російської Федерації та 09.02.2022 року було надано доручення правоохоронним органам забезпечити його фактичну передачу представникам компетентних органів іноземної держави. Згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на території України було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та фактична видача ОСОБА_5 була відкладена. Захисник вважає, що станом на сьогоднішній день сплили строки виконання постанови про видачу особи, передбачені ч.2 ст. 593 КПК України, у зв'язку із чим наявні підстави звільнення ОСОБА_5 з - під варти.
Крім того, захисник зазначив, що ОСОБА_5 уродженець м. Кременець (Україна), є повнокровним українцем за національністю та, перебуваючи на території України звернувся із заявою про надання додаткового захисту.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 та ув'язнений ОСОБА_5 доводи поданої скарги підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення скарги захисника, оскільки у зв'язку з повномасштабною військовою агресією РФ проти України та припиненням будь-якого листування та співпраці з органами державної влади РФ, відповідна дата фактичної передачі ОСОБА_5 до іноземної держави не визначена та процедура передачі тимчасово призупинена. На теперішній час відносно ОСОБА_5 діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) до вирішення питання Офісом Генерального прокурора про його видачу і фактичну передачу компетентним органам Російської Федерації, який був продовжений ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27.05.2022 року.
Вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши зміст поданої скарги про незаконність утримання особи під вартою, матеріали судової справи, надані докази в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч.2 ст.206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи (ч.3 ст.206 КПК України).
Судовим розглядом встановлено, що у провадженні слідчого управління слідчого комітету Російської Федерації в Ульяновській області перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ст. 210.1 (зайняття вищого положення в злочинній ієрархії), п.п. «а», «б» ч. 2 ст. 172 (здійснення банківської діяльності (банківських операцій) без реєстрації і без спеціального дозволу (ліцензії) у випадках, коли такий дозвіл (ліцензія) є обов'язковим, організованою групою, поєднане з отриманням доходу в особливо великому розмірі) КК Російської Федерації.
За результатами екстрадиційної перевірки обставин, що можуть перешкоджати видачі до Російської Федерації громадянина цієї ж держави ОСОБА_5 не встановлено.
На теперішній час ОСОБА_5 тримається під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», яка знаходиться в межах територіальної юрисдикції Жовтневого районного суду м. Харкова.
Надаючи оцінку правомірності тримання ОСОБА_5 в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та відповідно наявності чи відсутності підстав його звільнення, слідчий суддя виходить з такого.
Ухвалою Чортівського районного суду Тернопільської області від 18.10.2021 року до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) строком на 12 (дванадцять) місяців, до вирішення Офісом Генерального прокурора питання про його видачу та фактичну передачу до Російської Федерації.
Постановою Офісу Генерального прокурора від 02.12.2021р. задоволено запит Генеральної прокуратури Російської Федерації про видачу громадянина Російської Федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.210.1 КК Російської Федерації, водночас відмовлено у видачі для притягнення його до кримінальної відповідальності за п.п. «а», «б» ч.2 ст.172 КК Російської Федерації.
02.12.2021 року зазначена постанова Офісу Генерального прокурора набула чинності.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27.05.2022 року було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 строком на 60 днів, тобто до 25.07.2022 року включно.
Слідчий суддя зазначає, що згідно п. 9 ч. 1 ст. 541 КПК України, екстрадиційним арештом є застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою з метою забезпечення її видачі (екстрадиції).
Згідно з ч. 10 ст. 584 КПК України, екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців.
Відповідно до положень ч.1, 2, 3 ст. 593 КПК України, з метою фактичної передачі особи, щодо якої прийнято рішення про видачу (екстрадицію), центральний орган України після набрання чинності цим рішенням надає відповідні доручення (направляє звернення) компетентним органам України.
Передача особи має бути здійснена протягом п'ятнадцяти днів з дати, встановленої для її передачі, крім випадку, передбаченого статтею 588 цього Кодексу. Цей строк може бути продовжено центральним органом України до тридцяти днів, після чого особа підлягає звільненню з-під варти.
Якщо компетентний орган іноземної держави з незалежних від нього обставин не може прийняти таку особу, центральний орган України встановлює нову дату передачі у строки, передбачені частиною другою цієї статті.
З листа Офіса Генерального Прокурора від 15.06.2022 року №19/2/1-29282-21 вбачається, що у зв'язку з повномасштабною військовою агресією РФ проти України та припиненням будь-якого листування та співпраці з органами державної влади РФ, відповідна дата фактичної передачі ОСОБА_5 до іноземної держави не визначена та процедура передачі тимчасово призупинена.
Таким чином, слідчий суддя зазначає, що оскільки на теперішній час відповідна дата фактичної передачі ОСОБА_5 до іноземної держави не визначена та процедура передачі тимчасово призупинена, тому в даному випадку положення ч.2 ст. 593 КПК України не застосовуються.
Крім того, обставини, на які посилається захисник як на підставу для звільнення ув'язненого з-під варти, перевірялись слідчим суддею Галицього райсуду м. Львова при розгляді клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , яким зроблено висновок про неможливість застосування до особи запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою.
Будь-яких нових даних та обставин, які можуть бути підставою для звільнення особи з - під варти, стороною захисту не зазначено, доказів на підтвердження таких обставин до суду не надано.
Відповідно до положень статті 206 КПК України, слідчий суддя лише перевіряє наявність чи відсутність правових підстав для тримання особи під вартою.
Дослідженими матеріалами підтверджується, що на даний час стосовно ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційного арешту) до вирішення питання Офісом Генерального прокурора про його видачу і фактичну передачу компетентним органам Російської Федерації, який був продовжений ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27.05.2022 року до 25.07.2022 року включно, а отже наявні правові підстави для тримання ув'язненого ОСОБА_5 під вартою.
З огляду на викладене, доводи скарги захисника ОСОБА_4 щодо незаконності утримання ОСОБА_5 під вартою за відсутності судового рішення не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, у зв'язку з чим у задоволенні зазначеної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 206, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 , поданої в інтересах ув'язненого ОСОБА_5 на незаконне тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» без відповідних правових підстав - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1