Справа №: 398/1462/22
Провадження №: 2-а/398/57/22
Іменем України
"16" червня 2022 р. місто Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого Демченко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Олександрія позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого на підставі ордеру діє адвокат Гулий Андрій Васильович до Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 5326228 від 17.02.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП,
26.05.2022 року представник позивача звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом про скасування постанови серії ЕАО № 5326228 від 17.02.2022 року, у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу.
Позовна заява обґрунтована тим, що наприкінці лютого 2022 року через Єдиний портал державних послуг «Дія» дізнався, що на нього було складено штраф в розмірі 510 гривень, відповідно до постанови серії ЕАО 5326228. Дану постанову він не отримував та не був присутній під час її складення. Саму постанову він отримав лише після запиту адвоката 17.05.2022 року. Відповідно до вказаної постанови серії ЕАО №5326228 від 17.02.2022 року складеної інспектором Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області було накладено штраф на позивача у розмірі 510 гривень на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з тим, що водій, керуючи транспортним засобом здійснив обгін на перехресті вулиць в населеному пункті, чим порушив п. 14.6а ПДР. Дану постанову вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивач жодних правил дорожнього руху не порушував. Згідно п. 2 розділу III наказу №1395 від 07.11.2015 року затвердженого в МЮУ 10.11.2015 року за №1408/27853 Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Позивач свою вину не визнає, докази вчиненого адміністративного правопорушення відсутні, вважає, що постанова серії ЕАО №5326228 від 17.02.2022 року є протиправною та підлягає скасуванню, а тому був вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Гулий А.В. не зявились, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, представником позивача було подано клопотання про розгляд справи у його та позивача відсутність, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.
Представник відповідача Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області на розгляд справи не зявився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, правом на подання відзиву до суду не скористався.
Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до копії постанови серії ЕАО № 5326228 від 17.02.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складеної інспектором Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Панькевич Михайлом Ігоровичем, на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ч.2 ст. 122 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. за порушення п. 14.6а ПДР, яке полягало у тому, що 17.02.2022 року о 12год 23хв в с. Зарваниця траса М09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська, водій керуючи автомобілем «Mercedes-Benz GLS350», державний номерний знак НОМЕР_1 , порушив правила обгону на перехресті, чим порушив п. 14.6а Правил дорожнього руху (а.с.12).
Відповідно до ст.. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Пунктом 11 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»(далі - Закон) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно із ст. 31 Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу(посадової особи),який виніс постанову,дату розгляду справи;відомості про особу,щодо якої розглядається справа; опис обставин,установлених при розгляді справи;зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Положеннями ч. 1ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення.
За нормою ч. 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до п 14.6а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року, № 1306, обгін заборонено на перехресті.
Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно ч. 1ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. За змістом статті 31 Закону України "Про Національну поліцію"поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 1, 2ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Крім того, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Проте, відповідачем будь-яких доказів, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, відповідачем не надано. Як вбачається з матеріалів справи та копії оскаржуваної постанови, жодних пояснень свідків та інших доказів, які б підтвердили порушення позивачем ПДР України, крім викладених інспектором обставин, в постанові не міститься.
Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Оскаржувана постанова ЕАО № 5326228 від 17.02.2022 року, винесена інспектором без дотримання вказаних вимог, без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, без доведення складу даного правопорушення, а також із порушенням принципів законності та презумпції невинуватості.
Суд також звертає увагу на загальні засади недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь (ч. 2 ст. 62 Конституції України).
Верховний Суд у справі № 338/1/17 26 квітня 2018 року, зазначив, що вважає помилковими посилання суду на оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ч.2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає що відповідачем оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 5326228 від 17.02.2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн., винесена без врахування всіх обставин справи, без дотримання принципів об'єктивності та всебічності, а тому є протиправною та необґрунтованою.
Зважаючи на наведене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки доведено, що оскаржувана постанова відповідача у спірних правовідносинах не відповідає критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, за результатом розгляду справи, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача, є скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 5326228 від 17.02.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та, з метою дотримання вимог ч.3 ст. 286 КАС України, закриття провадження у справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 496,20 грн. згідно з квитанцією ID №2128-8229-1434-3668 від 26.05.2022 року.
Суд, керуючись ч. 1 ст. 139 КАС України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачу 496,20 грн. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області.
Разом з позовною заявою представником позивача було подано клопотання про розгляд питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
За змістом статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають розподілу відповідно до правил, визначених КАС України, у тому числі в разі закриття провадження у справі.
Такий висновок також узгоджений з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року у справі № 9901/264/19.
Відповідно до частин 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Виходячи з вищевикладеного, розподіл витрат буде вирішено судом за умов дотримання позивачем та його представником вимог ч. 7 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 90, 99, 139, 243-246, 286 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого на підставі ордеру діє адвокат Гулий Андрій Васильович до Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 5326228 від 17.02.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, задовольнити.
Постанову інспектора Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Панькевича Михайла Ігоровича серії ЕАО № 5326228 від 17.02.2022 року про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. скасувати і провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, код ЄДРПОУ 08674005, місцезнаходження: 80700, Львівська область, м. Золочів, вул. Шашкевича, 43.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Олександрійського
міськрайонного суду
Кіровоградської області І.М.Демченко