Справа № 443/324/22 Головуючий у 1 інстанції: Сливка С.І.
Провадження № 33/811/600/22 Доповідач: Галапац І. І.
15 червня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Фецяка Василя Ярославовича на постанову судді Жидачівського районного суду Львівської області від 16 травня 2022 року,
цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. судового збору.
Згідно постанови судді, 23 лютого 2022 року о 13 год. 02 хв. у місті Ходорові Львівської області по вулиці 16 Липня, 17, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «DAF XF 105.460» н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці або у медичному закладі водій відмовився, тим самим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 - адвокат Фецяк В.Я. покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки ухвалена з неповним з'ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у постанові суду дійсним обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що огляд водія на стан наркотичного сп'яніння проведений з порушенням Інструкції та вимог ст. 266 КУпАП. Апелянт вважає, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, однак висловив вимогу про забезпечення схоронності транспортного засобу та вантажу (автоцистерна), однак працівники поліції належним чином не відреагували на його вимогу. Крім того, вказав, що фіксування події здійснювалося з порушенням вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026, так як такий не містить чітких відомостей про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення. Вважає, що жодних доказів складання направлення на огляд ОСОБА_1 на місці зупинки, матеріали справи не містять, крім цього, протокол про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу не складався, що свідчить про невідповідність викладеній у ньому інформації.
Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Правопорушник ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Фецяк В.Я. будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду, в судове засідання для участі у справі не з'явилися, проте, адвокат Фецяк В.Я. подав клопотання про підтримання апеляційної скарги та не заперечення розгляду такої у їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що така підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, з огляду на положення ст.ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.
Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами.
Приймаючи рішення про визнання винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладення стягнення на ОСОБА_1 , суддя першої інстанції допустив неповноту і однобічність у дослідженні доказів по справі та не розкрив їх суті, не дав їм належної оцінки, а лише формально вказав на них.
Так, положеннями статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Окрім цього, згідно з ч. 3, ч.5 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Так, відповідно до п. 6 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в МЮУ 10.11.2015 № 1408/27853 (із послідуючими змінами), згідно якої у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності 2-х свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Суддя місцевого суду, розглядаючи справу, на підставі складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №170134 від 13 лютого 2022 року, визнав його винним у порушенні п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, як вбачається із відеозапису події, судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що ОСОБА_1 на пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, або відмовитися від проходження такого, неодноразово наголошував що він не відмовляється від такого огляду та згоден поїхати в медзаклад лише після того, як працівники поліції забезпечать охорону транспортного засобу - бензовоза і приїзду слідчо - оперативої групи, яку він викликав, однак, такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції було розцінено, як відмова від проходження огляду.
При цьому, така відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі охорони здоров'я, всупереч п. 6 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення», зафіксована у протоколі про адміністративне правопорушення у відсутності двох свідків.
Відтак, апеляційний суд вважає, оскільки працівниками поліції не було дотримано вимог закону щодо проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, то такий огляд вважається недійсним.
Отже, враховуючи вищенаведене, на думку апеляційного суду, при винесенні постанови, суддя місцевого суду не надав оцінки та аналізу наявним у справі доказам, не з'ясував усі обставини справи в їх сукупності, внаслідок чого, за відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів, дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
З огляду на те, що в матеріалах справи не міститься жодного належного й допустимого доказу на підтвердження, поза розумним сумнівом, факту відмови ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп'яніння, всі сумніви щодо доведеності вини останнього тлумачаться на його користь.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З врахуванням наведених обставин, апеляційний суд суд приходить до висновку, що постанову судді Жидачівського районного суду Львівської області слід скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Фецяка Василя Ярославовича - задоволити, а постанову судді Жидачівського районного суду Львівської області від 16 травня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Галапац І.І.