Справа № 463/1700/21 Головуючий у 1 інстанції: Галайко Н.М.
Провадження № 22-ц/811/661/22 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.
13 червня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Мельничук О.Я.,
суддів Ванівського О.М., Крайник Н.П.,
при секретарі Ждан К.О.
без участі сторін
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 07 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, Державної Казначейської служби України, Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Львівської обласної прокуратури, Державної Казначейської служби України, Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 07 грудня 2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, Державної Казначейської служби України, Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду - передано за територіальною підсудністю на розгляд Шевченківському районному суду м.Львова (79000, м.Львів, вул.Січових Стрільців, 12).
Ухвалу суду 05 лютого 2022 року в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 .
Вважає ухвалу суду незаконною. Вважає, що голова Галицького районного суду м. Львова передаючи справу за підсудністю до найбільш територіально наближеного суду здійснила помилку передавши справу на розгляд до Залізничного районного суду м. Львова, так як найбільш територіально наближеним судом до Галицького районного суду м. Львова є Сихівський районний суд м.Львова, який розташований за однією адресою по вул. Чоловського, 2 в м. Львові.
Вважає, що суддя Залізничного районного суду м. Львова не вірно застосувала норми ст.31 ЦПК України, оскільки могла виправити помилку голови Галицького районного суду м. Львова та передати справу в Сихівський районний суд м. Львова, найбільш територіально наближений, або в Печерський районний суд м. Києва, за місцем розташування одного з відповідачів.
В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 07 грудня 2021 року, та направити справу на розгляд в Сихівський районний суд м. Львова або Печерський районний суд м. Києва.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
У частині п'ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 02 червня 2022 року, є дата складення повного судового рішення - 13 червня 2022 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.
Постановляючи оскаржувану ухвалу про передачу цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, Державної Казначейської служби України, Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду за територіальною підсудністю на розгляд Шевченківському районному суду м.Львова, суд виходив з тих обставин, що Залізничний районний суд м. Львова не є найбільш територіально наближений до Галицького районного суду м. Львова, враховуючи, що відповідач Львівська обласна прокуратура знаходиться на території Галицького району м. Львова, відповідачі Державна казначейська служба України та Міністерство внутрішніх справ України знаходяться на території Печерського району м. Києва, а також те, що позивач зареєстрована у Шевченківському районі м. Львова, відтак з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, суд дійшов висновку щодо передачі справи на розгляд до Шевченківського районного суду м. Львова, якому дана справа підсудна в силу вимог ч. 4 ст. 28 ЦПК України.
З такими висновками колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
18.02.2021 року ухвалою Личаківського районного суду м. Львова позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду передано на розгляд до Галицького районного суду м. Львова.
06.12.2021 року на підставі розпорядження голови Галицького районного суду м. Львова про передачу справи у відповідності до ч. 4 ст.31 ЦПК України вказана справа надійшла до Залізничного районного суду м. Львова, який розташований за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 3, як найбільш територіально наближеного до Галицького районного суду м. Львова.
Залізничний районний суд м. Львова ухвалою від 07 грудня 2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, Державної Казначейської служби України, Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду - передав за територіальною підсудністю на розгляд Шевченківському районному суду м.Львова.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Із системного аналізу норм процесуального права вбачається, що справа, надіслана в установленому порядку від одного суду до іншого суду в межах України, повинна бути прийнята судом, до якого вона була спрямована для розгляду. Недопустимість спору про підсудність означає, що суд, після того, як справа йому була передана за підсудністю від іншого суду, не має права передавати дану справу для розгляду до іншого суду, навіть якщо в процесі розгляду буде встановлено, що вона непідсудна даному суду.
З урахуванням того, що спори про підсудністьміж судами не допускаються, суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, безпідставно направив справу до Шевченківського районного суду м. Львова, чим допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення права особи на судовий захист.
За таких обставин колегія суду вважає, що, отримавши справу в порядку ст. 31 ЦПК України з Галицького районного суду м. Львова, Залізничний районний суд м. Львова не вправі був знову направляти її за підсудністю в інший суд, а мав прийняти її до провадження.
Згідно з п. 4 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Отже, ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 07 грудня 2021 року про направлення справи за підсудністю слід скасувати у зв'язку з порушенням судом норм процесуального права, а матеріали справи - направити до Залізничного районного суду м. Львова для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, ст.ст. 379, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 07 грудня 2021 року про передачу за підсудністю справи за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, Державної Казначейської служби України, Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду -на розгляд Шевченківському районному суду м.Львова - скасувати.
Справу направити до Залізничного районного суду м. Львова для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПКУкраїни.
Повний текст постанови складено 13 червня 2022 року.
Головуючий: О.Я. Мельничук
Судді: О.М. Ванівський
Н.П. Крайник