Єдиний унікальний № 310/7946/21 Головуючий в 1 інст. Полянчук Б.І.
Провадження №33/807/42/22 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
15 червня 2022року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 його захисника - адвоката Морозова В.Ю. розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього та його захисника на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 листопада 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн. 00 коп.
Згідно з постановою суду, 22 серпня 2021 о 21-48 годин ОСОБА_1 у м.Бердянську по вул.Макарова, біля будинку №2в «Бердянський аквапарк», керував транспортним засобом Honda Civic, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Своїми діями порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Морозов В.Ю. просять поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати та провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначають, що розгляд справи відбувся незаконно, матеріали справи та складений протокол містять у собі численні порушення.
Вказують, що незважаючи на те, що матеріали справи містили суперечливі докази, суд ґрунтувався лише на власних переконаннях, та беручи до уваги лише надані працівниками поліції матеріали справи.
Суд не забезпечив право ОСОБА_1 на захист та право приймати участь під час розгляду справи.
Апелянти посилаються на те, що ОСОБА_1 фактично не було вчинено правопорушення, а матеріали справи складені з порушеннями.
Так, в матеріалах справи відсутній повний відеозапис події; відсутня довідка про відсторонення особи від керування транспортним засобом; відсутня довідка про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія.
Заявлене ОСОБА_1 та його захисником клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 у розгляді справи участі не брав, доводи апелянтів про те, що вони дізнались про існування оскаржуваної постанови 22 листопада 2021 року, матеріалами справи не спростовано. 26 листопада 2021 року стороною захисту подано апеляційну скаргу, тобто зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянтів не вбачається. Виходячи з того, що доводи апелянтів щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Морозова В.Ю., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Суд дійшов правильного висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ 251009 від 22 серпня 2021 щодо ОСОБА_1 , згідно з яким 22 серпня 2021 о 21-48 годин ОСОБА_1 у м.Бердянську по вул.Макарова, біля будинку №2в «Бердянський аквапарк», керував транспортним засобом Honda Civic, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився з використанням технічного засобу «Drager Alcotest 6810», результат якого склав 0,96 проміле, у подальшому водій вирішив пройти огляд у закладі охорони здоров'я КНП «Бердянський заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради» за адресою: м.Бердянськ, Військове містечко-2, буд.23, висновок лікаря №996. Проводилася відеофіксація на бодікамеру поліцейського № 101485863;
- у висновку щодо проведення огляду за допомогою алкотестеру «Драгер», результат якого склав 0,96 проміле;
- у висновку КНП «Бердянський заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради № 996 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 серпня 2021 року, згідно з яким ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння - 0,8 проміле;
- відеозаписом, що міститься в матеріалах справи, яким зафіксовано момент зупинки транспортного засобу, пояснення водія, проходження останнім огляду на стан сп'яніння з використанням технічного засобу «Drager Alcotest 6810»;
- письмовими поясненнями правопорушника, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази узгоджуються між собою та підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи.
В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав.
При апеляційному розгляді ОСОБА_1 мав можливість реалізувати всі свої процесуальні права, в т.ч. і право на захист. Останній підтримав всі викладені в апеляційній скарзі доводи.
Захисник - адвокат Морозов В.Ю. під час апеляційного розгляду зазначив, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, оскільки відсутня інформація в матеріалах справи щодо відправлення повістки, суд не надав належної оцінки доказам того, що ОСОБА_1 свою вину не визнавав та не погодився з результатами огляду на допомогою технічного приладу «Драгер» на місці та бажав пройти огляд в лікарні з метою здачі біологічних зразків. Зі слів захисника, лікар недосконало дослідив відомості щодо знаходження ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'янінні, посилаючись на прилад «АЛКОНТ», відомості щодо якого відсутні, а також зазначив, що висновок зроблений лікарем-хірургом, а не лікарем-наркологом, що на думку захисту не припустимо. Також захисник вказує на те, що в матеріалах справи відсутня довідка про те, чи отримував ОСОБА_1 посвідчення водія та чи наявна чи відсутня в його діях повторність.
Разом з цим, на думку суду апеляційної інстанції, вказані доводи сторони захисту не є обґрунтованими.
Так, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Справу дійсно розглянуто у відсутність ОСОБА_1 .
Разом з цим, з матеріалів справи убачається, що суд вживав заходи задля повідомлення ОСОБА_1 про день, час і місце судового засідання шляхом направлення судової повістки про виклик до суду смс - повідомленням на номер телефону, що вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення - 067-71-690-00.
Окрім того, те, що справу розглянуто у відсутність ОСОБА_1 , не завадило суду повно і всебічно з'ясувати обставини справи та ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 двічі проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння - на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі КНП «Бердянський заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради». Результати цих оглядів були позитивні та засвідчили перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Так, згідно з висновком лікаря КНП «Бердянський заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради» № 996 від 22 серпня 2021 року, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння у вказаній установі 22 серпня 2021 року о 22-50 годині. Під час огляду встановлено, що останній перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Зазначений висновок щодо результатів медичного огляду складений із дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Згідно з поясненнями ОСОБА_1 від 22 серпня 2021 року, які долучені до протоколу, останній погодився з результатами огляду у медичному закладі, а доводи сторони захисту про протилежне спростовуються матеріалами справи.
Відомостей щодо оспорювання ОСОБА_1 результатів огляду, проведеного в медичному закладі, в матеріалах справи немає.
Доводи апелянтів про те, що в матеріалах справи відсутня довідка щодо отримання ОСОБА_1 посвідчення водія, також спростовується матеріалами справи, де на аркуші 2 міститься довідка про повторність, в якій вказано, що у ОСОБА_1 наявне посвідчення водія НОМЕР_2 , видане 21 лютого 2005 року.
Щодо доводів сторони захисту про відсутність в матеріалах справи повного відеозапису з нагрудних камер працівників поліції та відсутність довідки про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Як зазначено вище, відеозаписом, який долучений до протоколу, зафіксовано момент зупинення транспортного засобу, проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу та самі результати огляду, прохання ОСОБА_1 проїхати на огляд до медичного закладу та його пояснення з приводу того, що алкоголь він вживав напередодні.
Сам ОСОБА_1 не заперечує того факту, що події, відображені на відеозаписі, мали місце.
В свою чергу, право поліцейського на фото та відео фіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999.
Окрім того, відеозапис не є єдиним доказом вини ОСОБА_1 . Цей запис узгоджується з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.
Працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395.
Порушень з боку поліцейських при оформленні вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів не вбачається.
Доводи сторони захисту про те, що огляд проводився лікарем-хірургом, а не лікарем-наркологом за допомогою неналежного технічного приладу, не є слушними.
Відомостей про те, що в медичному закладі ОСОБА_1 оглядав лікар без належної для того кваліфікації, та при огляді був використаний технічний прилад, який не дозволений до використання, в матеріалах справи немає.
Будь-яких клопотань з зазначеного приводу, в т.ч. щодо витребування чи додання до справи додаткових доказів, стороною захисту не заявлено.
Пунктами 1 та 3 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав законної сили 01 січня 2016 року, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки.
До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.
Пунктом 1 статті 17 вказаного Закону встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Цим Законом не встановлено вимог до засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01 січня 2016 року.
Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вимагав надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку приладу, за допомогою якого він проходив огляд на стан сп'яніння та йому в цьому було відмовлено, матеріали справи теж не містять.
Відсутність цих документів в матеріалах справи, само по собі, не спростовує правильність висновків суду та не свідчить про безпідставність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Отже, огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 як на місці зупинки транспортного засобу під його керуванням так і в медичному закладі проведено за допомогою спеціального технічного засобу, дозволеного до використання на території України, а доводи сторони захисту про протилежне нічим не підтверджені.
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом, спростовуються відповідним записом у протоколі про адміністративне правопорушення, який підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам належну оцінку та прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
поновити ОСОБА_1 та його захиснику - адвокату Морозову В.Ю. строк на апеляційне оскарження постанови Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 листопада 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Морозова В.Ю. залишити без задоволення.
Постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 листопада 2021 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 310/7946/21