Справа № 309/1424/21
16 червня 2022 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді Бисага Т.Ю.
суддів: Кондор Р.Ю., Фазикош Г.В.,
з участі секретаря:Волощук В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 02 червня 2021 року, головуючий суддя Савицький С.А., у справі за позовом органу опіки і піклування Хустської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав
Орган опіки та піклування Хустської міської ради звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 02 червня 2021 року в позов задоволено.
Позбавлено громадян України: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , мешканку АДРЕСА_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 батьківських прав щодо їхньої малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_4 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Зокрема зазначають, що акт проведення оцінки рівня безпеки дитини від 16 квітня 2021 року складено комісією без їх участі, де саме складений даний акт не відмово, з даним актом не були ознайомлені. Чим позбавлено їх оскарженню такого. Щодо висновку про доцільність позбавлення батьківських прав та рішення Служби у справах дітей, також вказують, що на комісію їх ніхто не викликав і їх думку ніхто не заслуховував.
У відзиві на апеляційну скаргу, виконавчий комітет Хустської міської ради Служба у справах дітей просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Від виконавчого комітету Хустської міської ради надійшла заява про розгляд справи у відсутності їх представника.
Апелянти в черговий раз в судове засідання не з'явилися, хоча про розгляд справи були повідомленні належним чином.
Вказане свідчить про умисне і свідоме небажання брати участь в судовому розгляді справи і затягуванні процесу.
Відповідно до ст. ст. 13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.
Явка сторін не визнавалась апеляційним судом обов'язковою.
Якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які не з'явились до судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно статті 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789-12, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також встановлено, що з 15 лютого 2019 року на профілактичному обліку служби у справах дітей виконавчого комітету Хустської міської ради перебуває малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканка АДРЕСА_2 , як така, що опинились у складних життєвих обставинах, оскільки її мати ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків щодо дочки.
За час перебування на обліку відповідачі періодично співпрацювали з суб'єктами, які займались даною сім'єю, але час від часу зловживали алкогольними напоями. Певний період мати дитини виправляла спосіб життя, а батько працював по найму в людей. Однак, були випадки, коли на момент візиту працівників служби у справах дітей та центру соціальних служб у квартирі було брудно і холодно, відсутні засоби гігієни, продукти харчування, батьки перебували у нетверезому стані. Малолітню ОСОБА_3 забирала бабуся по матері або тітки по батькові.
16 квітня 2021 року під час спільного рейду з поліцією та притулком для дітей служби у справах дітей Закарпатської облдержадміністрації було обстежено умови проживання дитини в сім'ї та з'ясовано, що в помешканні не прибрано, холодно, брудно, розкидані речі та харчові відходи, накурено, дитина недоглянута та неохайна, в брудному одязі, не забезпечена повноцінним харчуванням (відсутня приготовлена їжа та запас продуктів харчування). На момент візиту в сім'ю в помешканні перебували сторонні особи і розпивали алкогольні напої та курили з батьками дитини в присутності малолітньої ОСОБА_3 .
У зв'язку з виявленими обставинами, які загрожували життю та здоров'ю дитини, було складено акт рівня безпеки, за результатами якого дитину негайно відібрано та тимчасово влаштовано до притулку для дітей служби у справах дітей Закарпатської облдержадміністрації для подальшого вирішення її долі, про що було 16.04.2021 року складено відповідний акт прийому малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
20 квітня 2021 року громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направлено запрошення для участі у засіданні Комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Хустської міської ради яке відбулося 22 квітня 2021 року о 10.00 год., де розглядалось питання щодо доцільності позбавлення їх батьківських прав відносно їхньої малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
22 квітня 2021 року проведено засідання Комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Хустської міської ради, в якому особисто прийняли участь громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та надавали пояснення.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Хустської міської ради про можливість позбавлення батьківських прав № 877/02-12 від 26.04.2021 року, враховуючи рішення Комісії з питань захисту прав дитини № 4 від 22.04.2021 року, орган опіки та піклування Хустської міської ради вважає, що відповідно до п.2, ч. 1, ст. 164 Сімейного кодексу України позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відносно їхньої малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є можливим та таким, що не суперечить її інтересам.
Крім того, з часу вилучення дитини з сім'ї батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жодного разу не зверталися до служби у справах дітей виконавчого комітету Хустської міської ради з приводу їх малолітньої дочки ОСОБА_3 , не цікавились ні місцем її перебування, ні станом здоров'я, та не вживали заходів щодо спілкування з нею, відвідування за місцем перебування.
Суд з достатньою повнотою з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив докази, яким дав правильну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому не заслуговують на увагу.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 02 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 17 червня 2022 року.
Головуючий
Судді