Єдиний унікальний номер 205/2286/22
Єд.унік. №205/2286/22
Провадження № 1-кп/205/703/22
17 червня 2022 року Ленінський районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в режимі відео конференції, в м.Дніпро, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22021050000000203 від 11 жовтня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України,-
У провадженні Ленінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22021050000000203 від 11 жовтня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України,-
Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 травня 2022 року, обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 06 липня 2022 року, включно.
В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на існуванням ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Вислухавши думку обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити з огляду на наступне.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки України та за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років. Таким чином, з огляду на покарання, яке може бути призначене ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, а також з урахуванням тієї обставини, що обвинувачений не має реєстрації в м.Дніпро, оскільки зареєстрований в м.Лиман Донецької області,суд дійшов висновку про наявність існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, зокрема те що він, перебуваючи на волі, зможе переховуватись від суду, в тому числі шляхом перетину кордону України в місцях, які не підконтрольні українській владі та вчиняти нові злочини.
Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд бере до уваги також інші фактори, такі як вік, відсутність постійного джерела доходу та міцних соціальних зв'язків обвинуваченого, оскільки він офіційно не працевлаштований, не одружений та дітей не має, а також його характеристики, що обумовлюють наявність ризиків того, що перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також перешкоджати провадженню іншим чином.
Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 на більш м'який.
Суд вважає, що підстави для тримання обвинуваченого під вартою, не відпали, стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув'язнення. Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу та необхідним продовжити ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.177, 178, 183, 314-315, 369-372 КПК України, суд
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 13 серпня 2022 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, в той же строк, з моменту отримання копії ухвали.
Головуючий: ОСОБА_1