Справа № 308/428/22
Закарпатський апеляційний суд
16.06.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідання ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/192/22 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.04.2022.
Цією ухвалою відмовлено у задоволення скарги захисника - адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 08.02.2022 за ч.3 ст.307 КК України у кримінальному провадженню №12021070000000102 від 24.03.2021.
З матеріалів судового провадження вбачається, що захисник - адвокат ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , звернулася до слідчого судді із скаргою, в якій просила скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, відомості про яке 24.03.2021 внесено внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12021070000000102. Вважає дане повідомлення про підозру безпідставним та таким що підлягає скасуванню, оскільки оголошена ОСОБА_6 підозра є необґрунтованою, кваліфікація дій ОСОБА_6 в оголошеній підозрі за ч.3 ст. 307 КК є невірною, відсутні докази винуватості.
Відмовляючи у задоволенні скарги слідчий суддя в ухвалі вказав на те, що за своїм змістом повідомлена ОСОБА_6 підозра відповідає вимогам ст.277 КПК України, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст.278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконання в тому, що ОСОБА_6 є причетною до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити вимоги скарги та скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, відомості про яке 24.03.2021 внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12021070000000102. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, сторона захисту посилається на те, що слідчий суддя допустив неповноту судового розгляду, а його висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі, не ґрунтуються на доказах, досліджених у судовому засіданні, та не відповідають фактичним обставинам справи. На думку сторони захисту, підозра є необґрунтованою, оскільки наведені стороною обвинувачення факти та
-2-
інформація не можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_6 могла вчинити кримінальне правопорушення, яке інкримінується їй. Зазначає, що за два місяці слідства, орган досудового розслідування не здобув достатньо належних, допустимих та достовірних доказів того, що ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.307 КК України. Вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_6 є невірною, також не доведено факт вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення у складі організованої групи, оскільки не підтверджено обізнаність всіх учасників групи із планом. Під час розгляду скарги, слідчий суддя не дослідив витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань та постанову про перекваліфікацію з ч.2 на ч.3 ст.307 КК України. Слідчий суддя зобов'язаний був перевірити правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч.3 ст. 307 КК України, яку вони вважають неправильною, оскільки це фактично стало основною підставою для застування підозрюваній найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під варто, що вкрай негативно вплинуло на її стан здоров'я.
Окрім того, в апеляційні скарзі захисник - адвокат ОСОБА_5 просить поновити їй строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого суді, оскільки такий пропущено з поважних причин. Зазначає, що повний тест ухвали слідчого судді від 20.04.2022 отримала лише 25.04.2022, що підтверджується відміткою у матеріалах провадження.
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, підозрюваної, захисника, неявка яких з урахуванням положень ч.4 ст.405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки. Крім того апеляційний суд враховує заяву прокурора про розгляд апеляційної скарги у його відсутності.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_5 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з положеннями п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення.
З ч.1 ст.117, п.4 ч.3 ст.399 КПК України вбачається, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
Під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати апеляційну скаргу у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
У випадку необізнаності у заінтересованих осіб із мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч.1 ст.117 КПК України (постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 у справі №461/1434/18, провадження №51-6470кмо18).
Повний текст ухвали слідчого судді від 20.04.2022 проголошено 22.04.2022 у відсутності учасників провадження. В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_5 зазначає, що отримала ухвалу слідчого судді лише 25.04.2022, а апеляційна скарга подана 27.04.2022 .
-3-
Необізнаність із мотивами викладеними в повному тексті ухвали, необхідність їх належного аналізу для обґрунтованого оскарження вищевказаного судового рішення, свідчить про наявність обставини, яка об'єктивно перешкоджала адвокату ОСОБА_5 реалізувати своє право на апеляційне оскарження в межах визначеного процесуального строку та ускладнила можливість її своєчасного звернення з апеляційною скаргою. Тому, враховуючи наявність поважної причини пропуску строку на оскарження, колегія суддів вважає, що слід задовольнити клопотання захисника-адвоката ОСОБА_5 та поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивного з'ясування обставин, які підтвердженні доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ці вимоги кримінального процесуального закону при розгляді скарги слідчим суддею дотримано.
Підстави та порядок повідомлення про підозру визначено главою 22 КПК України.
Відповідно до ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно ст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Дослідивши матеріали судового провадження у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги ст.ст.276,277 КПК України, Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини, постановлених у справах проти України, слідчим суддею при розгляді скарги захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 були враховані, внаслідок чого постановлено судове рішення, яке з огляду на норми процесуального та матеріального права слід вважати законним та обґрунтованим.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
-4-
Під час апеляційного розгляду встановлено, що СУ ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.307 КК України, відомості про які 24.03.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021070000000102.
08.02.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Згідно п.3 ч.1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Зі змісту цієї норми випливає, що можливість оскарження повідомлення про підозру, відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України, пов'язана виключно з питанням її обґрунтованості, тобто достатності доказів для її повідомлення, а не з будь-якими іншими доводами. Підозра є мінімальним стандартом в аспекті доказування, для якого достатньо щонайменших ознак, які здатні переконати стороннього спостерігача, що особа може бути причетна до кримінального правопорушення. Тому повідомлення про підозру слідчий суддя скасовує лише у разі, якщо воно є необґрунтованим, тобто нездатним переконати стороннього спостерігача, що особа може бути причетна до кримінального правопорушення. Ніякі інші порушення слідчим чи прокурором норм КПК України не можуть бути підставою для скасування підозри, оскільки вони тягнуть за собою інші передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки.
Цього припису кримінального процесуального закону слідчий суддя дотримався. В ухвалі зазначив, що наявна сукупність доказів, на його думку, давали слідчому підстави підозрювати ОСОБА_6 в указаних діяннях.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 08.02.2022 містить, зокрема, такі відомості: зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється.
Зі змісту повідомлення про підозру слідує, що в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини та визначена роль можливого вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Відповідно до змісту ст.368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні та винуватості особи в його вчиненні вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Дослідивши матеріали судового провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя при перевірці доводів та обставин, на які посилалась сторона захисту, як на підстави для скасування повідомлення про підозру, дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що захисником не наведено у скарзі обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на непричетність підозрюваної до кримінального правопорушення, у вчиненні якого їй повідомлено про підозру, та відсутність достатніх підстав для підозри, тобто про її необґрунтованість.
Скарга захисника - адвоката ОСОБА_5 не містить жодного доводу необґрунтованості підозри, оскільки викладені в ній доводи, не переконують у необґрунтованості підозри ОСОБА_6 , а тому не можуть бути правовою підставою для скасування повідомлення про підозру.
Колегія суддів враховує і те, що частина 5 статті 9 КПК України передбачає, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб
-5-
забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, як сказано в рішенні Європейського суду з прав людини, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст.17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п.10 ч.1 ст.303 цього Кодексу на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Окрім того, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду (ст.89 КПК України).
Наведене в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» поняття «обґрунтована підозра», означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Крім того, Європейський суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування, оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
-6-
При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Скарга захисника - адвоката ОСОБА_5 не містить жодного доводу необґрунтованості підозри, а також всі інші викладені в ній доводи, не переконують у необґрунтованості підозри ОСОБА_6 , а тому не можуть бути правовою підставою для скасування повідомлення про підозру.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі захисника - адвоката ОСОБА_5 аналогічні, що і в скарзі до слідчого судді підстави, з яких заявник просить скасувати ухвалу слідчого судді, були предметом перевірки слідчого судді та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та фактично зводяться до переоцінки встановлених слідчим суддею фактичних обставин, яким дано вірну оцінку, а тому підстав для задоволення такої скарги немає.
При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст.26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення та захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст.404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.404,405,407,422 КПК України, апеляційний суд
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 задовольнити, поновити захиснику - адвокату ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.04.2022 .
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_5 , подану в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, якою відмовлено у задоволення скарги адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 08.02.2022 за ч.3 ст.307 КК України у кримінальному провадженню №12021070000000102 від 24.03.2021,- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: