Справа № 609/378/22
2/609/253/2022
17 червня 2022 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді: Ковтуновича О.В.
за участі:
секретаря судового засідання Сандулович О.М.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1
до
відповідача: ОСОБА_2
вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно,
учасники справи - не з'явилися
І. Стислий виклад позиції позивача.
1. 27 травня 2022 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, що залишилося після смерті батька - ОСОБА_3 .
2. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер - ОСОБА_3 . Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 05.01.2021 р. за позивачем визнано право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті його батька, що складається із права власності на земельну ділянку, яка розташована на території Онишковецької сільської ради, Шумського району Тернопільської області площею 1,76 га. у межах згідно з планом, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в тому числі земельна ділянка площею 1,54 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125885700:01:001:0192, земельна ділянка площею 0,22 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125885700:01:001:0220, яке належало померлому ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР № 022237, виданого Шумською державною адміністрацією 05 жовтня 2003 року.
На даний час позивачу стало відомо, що ОСОБА_3 належить нерухоме майно, а саме Ѕ частина жилого будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 , що підтверджується копією дубліката свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 05.10.1989 р. виконкому Шумської районної ради народних депутатів Тернопільської області.
На випадок своєї смерті померлий зробив розпорядження, склавши заповіт згідно якого, призначив позивача спадкоємцем усього належного йому майна.
Спадщину після смерті померлого позивач прийняв у відповідності до ст.1268 ЦК України, оскільки на день його смерті проживав із ним в одному господарстві.
Позивач звертався у нотаріальну контору по питанню успадкування зазначеного майна, однак йому було відмовлено, оскільки інша частина спадкового майна успадкована в судовому порядку, також відсутній оригінал свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок у АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного, позивач просить позов задоволити та визнати за ним, право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті батька - ОСОБА_3
ІІ. Інші процесуальні дії у справі.
3. Ухвалою суду від 30 травня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 17 червня 2022 року.
4. В судове засідання сторони не з'явилися, однак представили письмові заяви про слухання справи у їх відсутність, із повним підтриманням та визнанням позовних вимог.
5. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
6. Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року Про утворення та ліквідацію районів, що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 19 пункту 3 та абзацу 1 підпункту 19 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Шумський район Тернопільської області та утворений Кременецький район Тернопільської області (з адміністративним центром у місті Кременець) у складі територій Борсуківської сільської, Великодедеркальської сільської, Вишнівецької селищної, Кременецької міської, Лановецької міської, Лопушненської сільської, Почаївської міської, Шумської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
7. Згідно повторного свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_1 від 05.05.2022 р., що видане Шумським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), стверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер - ОСОБА_3 .
8. Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 05.01.2021 р. за позивачем визнано право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті його батька, що складається із права власності на земельну ділянку, яка розташована на території Онишковецької сільської ради, Шумського району Тернопільської області площею 1,76 га. у межах згідно з планом, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в тому числі земельна ділянка площею 1,54 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125885700:01:001:0192, земельна ділянка площею 0,22 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125885700:01:001:0220, яке належало померлому ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР № 022237, виданого Шумською державною адміністрацією 05 жовтня 2003 року.
9. Померлому ОСОБА_3 належить майно, що складається із: Ѕ частини жилого будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 , згідно дубліката свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 05.10.1989 р. виданого на підставі рішення виконкому Шумської районної ради народних депутатів Тернопільської області № 169 від 26.07.1989 р. зареєстровано Кременецьким МБТІ за реєстровим № 14.
10. Згідно довідки № 32 від 06.05.2022 р. виданої Шумською міською радою Тернопільської області слідує, що рішенням сесії Онишковецької сільської ради Шумського району Тернопільської області вулицю Жовтнева в с. Онишківці Кременецького району Тернопільської області перейменовано та присвоєно їй нову назву: Зелена.
11. Відповідно до довідки про технічні показники об'єкта нерухомого майна № 338 виданої 18.12.2019 р. КП «Шумське БТІ» вбачається, що Ѕ частина житлового будинку з господарськими будівлями у АДРЕСА_1 зареєстровано за померлим ОСОБА_3 згідно дублікату свідоцтва про право власності виданого на підставі рішення виконкому Шумської районної ради народних депутатів Тернопільської області № 169 від 26.07.1989 р. Інша частина даного житлового будинку належить ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом посвідчене Шумською держнотконторою від 22.12.1999 р. р№ 1050.
12. Судом встановлено, що померлий ОСОБА_3 залишив заповіт, посвідчений 24.10.2017 р. в.о. старости Шумської міської ради Шумського району Тернопільської області, зареєстрований в реєстрі за № 4-5, згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося заповів позивачу.
13. Згідно досліджених матеріалів справи, померлий ОСОБА_3 являється батьком позивача, що стверджується: повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 14.12.2019 р.
14. Із довідки № 31 від 06.05.2022 р. виданої Шумською міською радою Тернопільської області вказується, що ОСОБА_3 , 1934 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті був зареєстрований і постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 , разом з сином ОСОБА_1 , 1966 р.н., що дає підставу вважати позивача таким, що прийняв спадщину в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини проживав із спадкодавцем.
ІV. Оцінка Суду.
15. За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Таким чином, ЦПК України допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав (див. пункт 4), таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.
16. Вимогами ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
17. Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
18. Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
19. Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
20. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
21. Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
22. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
23. Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
24. На підставі статей 1216,1217,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).
25. Із ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
26. У відповідності до ст.1235 ЦК України Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кількох фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
27. Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
28. Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
29. Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
30. Відповідно до абз.3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.
31. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
32. Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
33. Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
34. Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
35. Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
36. Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.
37. У зв'язку із чим, враховуючи, що позивач прийняв спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями в нотаріальній конторі не може, його право підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.
38. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем права власності на на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
40. Позивачем при подачі позову було сплачено 992 грн. 40 коп. судового збору.
З цих підстав,
Керуючись статтями 15, 16, 328, 1216-1218, 1233, 1235, 1268 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с. Онишківці Кременецького району Тернопільської області, паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька с. Онишківці Кременецького району Тернопільської області, паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) про визнання права власності на спадкове майно - задоволити повністю.
2. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с. Онишківці Кременецького району Тернопільської області, паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за заповітом, після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований у АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення складено 17 червня 2022 року.
Суддя: О. В. Ковтунович