604/1117/21
1-кп/604/56/22
17 червня 2022 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Підволочиську Тернопільської області кримінальне провадження №12021211100000106 від 20 серпня 2021 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, яка має на трьох неповнолітніх дітей, та працевлаштований неофіційно,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
представика потерпілого адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
13 червня 2021 року, приблизно о 14:05 год ОСОБА_3 , перебуваючи на території ФОП ОСОБА_7 , що в АДРЕСА_2 , усвідомлюючи та розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, розуміючи наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, під час словесного конфлікту з ОСОБА_6 умисно наніс ОСОБА_6 декілька ударів кулаком лівої руки по обличчі, в область правої частини щелепи.
Внаслідок умисних, злочинних дій ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кута нижньої щелепи справа, який у клінічному перебігу ускладнився розвитком остеомієліту та реактивними змінами зі сторони м'яких тканин підщелепної ділянки справа у вигляді гнійно-запальних змін - набряку, почервоніння шкірних покривів, ущільнення, позитивного симптому, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки у своєму клінічному перебігу супроводжуються тривалим (більш як 21 день) розладом здоров'я.
Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушені за обставин, викладених в обвинувальному акті визнав. Цивільний позов визнав в повному обсязі. Дати показання відмовився.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим час від часу спільно підпрацьовували, тому знайомі та були в нормальних стосунках. Зазначив, що 13 червня 2021 року, потепрілий, ОСОБА_3 та ще один їх спільний знайомий ОСОБА_8 , перебуваючи на території ФОП ОСОБА_7 , що в смт. Підволочиськ, вирішили розпити алкогольні напої, які придбали за спільні гроші. Однак, до ОСОБА_3 хтось зателефонував і він з незрозумілих причин почав виганяти їх з ОСОБА_9 з території ФОП ОСОБА_7 . Коли вони вийшли з приміщення, то потерпілий попросив обвинуваченого віддати алкоголь, на що почався словесний конфлікт та ОСОБА_6 отримав удар кулаком в щелепу і встояв на ногах. Тоді вони покинули зазначену територію. Через кілька днів після події він звернувся до стоматолога, так як дуже болів зуб, а згодом і в поліцію, оскільки болі зуба та припухлість були пов'язані з отриманим від ОСОБА_3 ударом. Також зазначив, що перебував на лікуванні, переніс операцію, всі медикаменти та апарати купував за власні кошти, які обвинувачений не відшкодував. Погано почувається, така травма суттєво вплинула на перебіг його життя, спілкування та вживання їжі.
Відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, 20.08.2021 року до ВП № 5 (смт. Підволочиськ) звернувся ОСОБА_6 з заявою про те, що 13.06.2021 року близько 14 год, перебуваючи на вул. Осіпова в смт. Підволочиськ на території гаражного комплексу, гр. ОСОБА_10 наніс йому тілесні ушкодження в щелепу.
Згідно з висновком експерта №932 при судово-медичній експертизі, проведеній з 15 вересня по 08 жовтня 2021 року, згідно із вивченими медичними документами, у ОСОБА_6 при поступленні 17.08.2021 року у стоматологічне відділення КНП «Тернопільська університетська лікарня» ТОР, на підставі даних об'єктивного клінічного обстеження і результатів рентгенологічного дослідження, було діагностовано закритий перелом кута нижньої щелепи справа, який у клінічному перебігу ускладнився розвитком остеомієліту (запальний стан кісткової тканини, викликаний інфекційним збудником) та реактивними змінами зі сторони м'яких тканин підщелепної ділянки справа у вигляді гнійно-запальних змін - набряку, почервоніння шкірних покривів, ущільнення («шкіра в складку не береться»), позитивного симптому флюктуації (наявність рідини в обмеженій порожнині тіла), який виник від дії тупого предмета, близько за 8-9 тижнів до поступлення, не виключено у вказаний у постанові термін, та належить до тілесного ушкодження середньої тяжкості, оскільки перелом нижньої щелепи у своєму клінічному перебігу супроводжувався тривалим (більш як 21 день) розладом здоров'я.
Даний висновок експерта відповідає вимогам законодавства, є науково-обґрунтованим, з наданням повних відповідей на поставлені питання, переконливим, зробленим кваліфікованим експертом, узгоджується з фактичними обставинами кримінального провадження, водночас базується і відповідає доказам по провадженню, і сумнівів у суду не викликає.
Відповідно до пояснень ОСОБА_6 , які зафіксовані в протоколі проведення слідчого експерименту від 28.09.2021 року та відображені на диску відеофіксації, під час конфлікту ОСОБА_3 кулаком лівої руки наніс удари ОСОБА_6 по правій частині обличчя.
Враховуючи в сукупності встановлені в даному провадженні відомості про розвиток подій в ході конфлікту, застосовану обвинуваченим силу впливу на потерпілого, нанесення ударів обвинуваченим потерпілому та об'єктивну обстановку на місці події, суд приходить до переконання, що обвинувачений застосовуючи фізичне насильство до потерпілого, передбачав можливість заподіяння зазначених тілесних ушкоджень і бажав їх спричинити, тобто діяв з прямим умислом.
За таких обставин, суд вважає, що дії обвинуваченого відносно потерпілого були спрямовані на заподіяння йому тілесних ушкоджень, а тому кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує те, що діяння, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який вину у скоєному визнав, конкретні обставини справи, позицію потерпілого та його адвоката, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 1 ст. 122 КК України, робить висновки про призначення обвинуваченому покарання в межах санкції, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення, у виді обмеження волі з застосуванням статей 75,76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним інших злочинів можливе без його ізоляції від суспільства.
Призначення іншого виду покарання, на думку суду, є недоцільним.
До початку судового розгляду кримінального провадження від представника потерпілого ОСОБА_6 поступив цивільний позов з покликанням на ст.ст. 22, 23, 1167 ЦК України та ст.ст. 56, 59, 61, 128 КПК України, в якому просять відшкодувати витрати на лікування потерпілого від цього правопорушення в сумі 20980,60 гривень та 25000 гривень моральної шкоди.
Згідно вимог ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Нормами ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 10 ЦПК); доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 20980,60 гривень доведені належними доказами, зокрема копіями: фіскальних чеків про придбання лікарських засобів, препаратів та матеріалів медичного призначення, рахунку на оплату, квитанцій, виписки, листка лікарських призначень, в зв'язку з чим підлягають задоволенню.
При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 , суд виходить із засад розумності, виваженості, справедливості та враховує характер та обсяг страждань, які зазнав потерпілий, його моральні переживання, причини і наслідки неправомірних дій обвинуваченого, визнання ним цивільного позову, і приходить до висновку, що сума в розмірі 25000,00 гривень є достатньою компенсацією за спричинені моральні страждання.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 84, 91, 128, 368, 370, 374, 376, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 та ч. 3 п. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Цивільний позов задоволити: стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 завдану йому майнову шкоду в розмірі 20980 (двадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень 60 (шістдесят) копійок, та моральну шкоду, - в розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через Підволочиський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1