Справа №601/2680/21
Провадження № 2/601/85/2022
06 червня 2022 року м. Кременець
Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої Мочальської В.М.,
з участю секретаря Домінської І.В.,
представника позивачки адвоката Гурника В.О.,
представника відповідача адвоката Корфа П.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременець цивільну справу за позовом представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Гурника Віктора Олександровича до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням та за зустрічним позовом представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Корфа Петра Казимировича до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,-
Описова частина рішення.
У жовтні 2021 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Гурник В.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном.
Свої вимоги обґрунтував тим, що з 15 вересня 2011 року позивачка є власницею двох будівель корівника, розташованих по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 . Відповідач самовільно, без належних правових підстав та у супереч волі позивачки захопив будівлі двох корівників та використовує їх у власних цілях - вирощує та утримує у них велику рогату худобу. Факт безпідставного ведення відповідачем господарської діяльності у спірних приміщеннях зафіксовано у документах працівників Кременецького РВП ГУНП у Тернопільській області, де відповідач пояснює, що у нього з позивачкою була усна домовленість щодо продажу даних нежитлових приміщень, а тому він відмовляється їх звільнити. Крім того, з витребуваних матеріалів перевірки Кременецького РВП ГУНП у Тернопільській області, ОСОБА_1 стало відомо про існування розписок про отримання коштів від відповідача, які вона ніколи не писала та не підписувала.
Ураховуючи наведене, просив зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні належними ОСОБА_1 на праві приватної власності нежитловими будівлями - корівниками, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , шляхом звільнення зазначених нежитлових приміщень.
У березні 2022 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Корф П.К., не погоджуючись з позовом ОСОБА_1 , звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним.
Свої вимоги обґрунтував тим,що в жовтні 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відбулася усна домовленість про купівлю належної позивачці однієї будівлі корівника, що знаходиться по АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 на протязі декількох місяців мав сплатити ОСОБА_1 гроші в сумі 6000 доларів, а остання мала виготовити документацію на земельну ділянку та разом з ОСОБА_2 звернутися до нотаріуса з метою нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу корівника.
На виконання умов договору ОСОБА_2 в період з жовтня 2017 року по лютий 2018 року виплатив ОСОБА_1 гроші в сумі 6000 доларів США, що підтверджується письмовими розписками. Однак на теперішній час ОСОБА_1 відмовляється посвідчити договір нотаріально.
Ураховуючи викладене, представник ОСОБА_2 - адвокат Корф П.К. просив визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення-корівника, розташованого по АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 04 березня 2022 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 .
У березні 2022 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Гурник В.О. подав до суду відзив на зустрічний позов, у якому просить суд в задоволенні зустрічного позову відмовити, пославшись на те, що надані ОСОБА_2 розписки про отримання позивачкою коштів, не можуть бути підтвердженням укладення договору купівлі-продажу майна.
Ухвалою суду від 15 березня 2022 року продовжено строк розгляду справи на 30 днів.
У травні 2022 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Корф П.К. подав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою суду від 06 травня 2022 року відмовлено в клопотанні про призначення судової почеркознавчої експертизи, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивачки - адвокат Гурник В.О. підтримав первісний позов з підстав, зазначених у ньому, зустрічний позов не визнав з підстав, зазначених у відзиві на зустрічний позов.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Корф П.К. в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав, пославшись на доводи, наведені ним в позові, зустрічний позов підтримав з підстав, зазначених у зустрічному позові та визнав обставину, що ОСОБА_2 користується лише однією нежитловою будівлею - корівником, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Мотивувальна частина рішення.
В судовому засіданні встановлено наступне.
Відповідно до свідоцтв про право власності та витягів про Державну реєстрацію прав №31317233 та №31318379 від 15.09.2011 ОСОБА_1 є власницею двох будівель корівника, розташованих по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 виготовлено технічні паспорти на спірні будівлі.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6109489132019 від 02.05.2019 ОСОБА_1 зареєстровано дві земельні ділянки за кадастровим №6123482300:01:001:1221 площею 0,4180 та за кадастровим №6123482300:01:001:1222 площею 0,2178. Земельні ділянки розташовані на території Дунаївської сільської ради Кременецького району Тернопільської області.
З повідомлення начальника Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області за № 12986/109/01-2021 від 10.09.202, рапорта помічника чергового Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області Струмінського М.О. від 01.09.2021, заяви ОСОБА_1 начальникові Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області від 01.098.2021 вбачається, що 01.09.2021 о 10:06 год до Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області надійшло повідомлення від ОСОБА_1 за фактом того, що ОСОБА_2 користується приміщенням ферми без її згоди. Дане звернення зареєстроване в ІТС ІПНП Кременецького РВП за ЄО № 4985 від 01.09.2021.
У письмових поясненнях інспектору СРПП Кременецького РВП від 01.09.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вказали, що у ОСОБА_1 була усна домовленість з ОСОБА_2 про продажу-купівлю корівника по адресі АДРЕСА_1 .
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина 1 статті 321 ЦК України).
Суб'єктами права власності є фізичні та юридичні особи ( частина 1 статті 325 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За положеннями частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
У частині першій статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Положеннями статті 391ЦК закріплено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, зокрема шляхом припинення дії, яка порушує право ( пункт 3 частини 2 статті 16 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нерухоме майно - дві будівлі корівника, які розташовані по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 . Без належної правової підстави відвідач ОСОБА_2 користується будівлею корівника, який розташоваийі по АДРЕСА_1 .
За встановлених обставин справи та вимог закону, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими в частині звільнення відповідачем приміщення будівлі корівника, який розташований по АДРЕСА_1 .
Суд вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи представника позивачки щодо захоплення ОСОБА_2 нежитлової будівлі - корівника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач користується спірним приміщенням.
Як вбачається з повідомлення начальника Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області за № 12986/109/01-2021 від 10.09.202, рапорта помічника чергового Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області Струмінського М.О. від 01.09.2021 щодо захоплення відповідачем приміщення то мова йде лише про одне приміщення корівника.
Письмові пояснення інспектору СРПП Кременецького РВП від 01.09.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , заява ОСОБА_1 судом не може бути взята до уваги, оскільки вказані особи не допитувалися судом як свідки.
Тобто представником позивачки не спростовано доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_2 користується лише однією нежитловою будівлею - корівником, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З врахуванням зазначеного вимога позивачки про звільнення відповідачем приміщення будівлі корівника, який розташований по АДРЕСА_1 , до задоволення не підлягає.
Вирішуючи зустрічний позов суд зазначає наступне.
У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів, в тому числі, вільне волевиявлення учасника правочину.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Згідно із частиною третьою статті 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Відповідно до статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
За правилами частини другої статті 220 ЦК України у випадку, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Зазначена частина друга статті 220 ЦК України застосовується до правовідносин у разі, коли сторони вчинили правочин у встановленій законом письмовій формі, зміст якого відповідав волі сторін, які дійшовши згоди щодо усіх істотних умов договору, виконали такий договір повністю чи частково, і лише не було дотримано вимоги про нотаріальне посвідчення такого договору через ухилення однієї сторони договору.
Надані представником відповідача розписки ОСОБА_1 від 16 листопада 2018 року, 15 січня 2018 року, від 27 грудня 2017 року про те, що остання отримала п'ять тисяч доларів, не свідчить про домовленість між сторонами щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу спірного майна.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто обов'язок доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (статті 76, 77 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях
Суд зазначає, що частина друга статті 220 ЦК України застосовується до правовідносин у разі, коли сторони у встановленій законом письмовій формі вчинили правочин, зміст якого відповідав волі сторін, які дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору, виконали такий договір повністю або частково, і лише не було дотримано вимоги про нотаріальне посвідчення такого договору через ухилення однієї його сторони.
Договір купівлі-продажу нерухомого майна не може бути визнано судом дійсним з підстав, передбачених статтею 220 ЦК України, оскільки такий договір підлягає нотаріальному посвідченню, а набуті на його підставі права на нерухоме майно - державній реєстрації, отже, судовим рішенням не може бути підмінено як процедуру нотаріального посвідчення договору, так і державну реєстрації речових прав на нерухоме майно.
За встановлених обставин справи та вимог закону, суд вважає, що вимоги ОСОБА_2 є безпідставними, а тому до задоволення не підлягають.
Щодо судових витрат.
Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення то судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_2 пропорційно розміру задоволений позовних вимог в розмірі 454 грн.
Керуючись статтями 12, 76-80, 141, 263, 265, 268, 280, 352 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням - задовольнити частково.
Усунути перешкоди в користуванні нежитловою будівлею - корівником, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом звільнення даного нежитлового приміщення, що належать на праві приватної власності ОСОБА_1 .
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні сплаченого судового збору.
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_2 .
Представник позивачки: адвокат Гурник Віктор Олександрович, місцезнаходження: вул. Б.Харчука, 2 «а», м. Кременець.
Відповідач: ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_3 .
Представник відповідача: адвокат Корф Петро Казимирович, місцезнаходження: вул. Шевченка, 1, м. Кременець.
Повний текст рішення складено 16 червня 2022 року.
Головуюча