Справа № 466/3064/22
Провадження № 1-кп/466/541/22
16 червня 2022 року м.Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження №12022142380000324 від 13 квітня 2022 року про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, неодруженого, з вищою економічною освітою, раніше судимого 19.05.2021 Комунарським районним судом м.Запоріжжя за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт та 04.10.2021 знятий з обліку органу пробації у зв'язку з відбуттям покарання, обвинувальний акт відносно якого за ч. 2 ст.185 КК України Шевченківською окружною прокуратурою м.Запоріжжя 26.05.2021 скерований в суд, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України
обвинувачений ОСОБА_5 маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, зловживаючи довірою, діючи з корисливих мотивів та власного збагачення шляхом незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме Інтернет-ресурсу, призначеного для розміщення повідомлень, з метою вчинення шахрайських дій, перебуваючи на території Шевченківського району м. Львова, у невстановленому досудовому досудовим розслідуванням точному місці, в першій половині березня 2022 року створив сторінку в месенджері «Телеграм», а саме канал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та підписався іменем « ОСОБА_6 », за допомогою якої розмістив оголошення про надання послуг, а саме: перевезення з вказаними мобільними номерами телефону НОМЕР_1 та НОМЕР_2 . В подальшому, ОСОБА_5 , використовуючи мобільні номери телефонів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , з зареєстрованих на них у месенджері «Телеграм», за допомогою телефонних дзвінків та шляхом надсилання текстових повідомлень, запропонував та обговорив з потерпілим ОСОБА_7 умови оплати та надання послуг, а саме пасажирських перевезень з м. Запоріжжя до м. Мелітополь, дані послуги ОСОБА_5 не надавав та не мав на меті надавати.
26.03.2022, ОСОБА_7 , в якості оплати за послугу, а саме пасажирські перевезення, перерахував грошові кошти в розмірі 1300 гривень на наданий попередньо ОСОБА_5 , банківський рахунок № НОМЕР_3 АТ «АКБ КОНКОРД», який належить ОСОБА_5 .
В подальшому, ОСОБА_5 , на контакт із ОСОБА_7 , не виходив, а шляхом обману заволодів грошовими коштами та витратив їх на власні потреби, чим спричинила потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 1 300 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайстві), шляхом незаконних операцій із використанням електронно - обчислювальної техніки, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.190 КК України.
Крім того, ОСОБА_5 , діючи умисно з корисливих мотивів для власного безпідставного збагачення, діючи повторно, шляхом обману, шляхом незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме Інтернет-ресурсу, призначеного для розміщення повідомлень, з метою вчинення шахрайських дій, перебуваючи на території Шевченківського району м. Львова, у невстановленому досудовому розслідуванні точному місці, в першій половині березня 2022 року створив сторінку в месенджері «Телеграм», створив канал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та підписався іменем « ОСОБА_6 », за допомогою якої розмістив оголошення про надання послуг, а саме перевезення, з вказанням мобільних номерів телефону НОМЕР_1 та НОМЕР_2 . В подальшому, ОСОБА_5 , використовуючи мобільні номера телефону НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , з зареєстрованих на них месенджері «Телеграм», за допомогою телефонних дзвінків та шляхом надсилання текстових повідомлень, запропонував та обговорив з ОСОБА_8 умови оплати та надання послуг, а саме пасажирських перевезень з м. Мілан Республіки Італія до м. Львова, дані послуги ОСОБА_5 не надавав та не мав на меті надавати.
11.03.2022 потерпілий ОСОБА_9 , в якості оплати за послугу, а саме пасажирські перевезення, перерахував грошові кошти в розмірі 2500 грн. на наданий попередньо ОСОБА_5 , віртуальний банківський рахунок «Binans» № НОМЕР_4 .
Того ж дня, потерпілий ОСОБА_9 , в якості оплати за послугу, а саме пасажирські перевезення, перерахував грошові кошти в розмірі 2400 грн. на наданий попередньо ОСОБА_5 , віртуальний банківський рахунок «Binans» № НОМЕР_5 .
В подальшому ОСОБА_5 на контакт із ОСОБА_9 , не виходив, а грошові кошти витратив на власні потреби, чим спричинила потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 4 900 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайства), вчинене повторно, шляхом незаконних операцій із використанням електронно - обчислювальної техніки, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.190 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 3 ст. 190 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно в першій половині березня 2022 року створив сторінку в месенджері «Телеграм», а саме канал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та підписався іменем « ОСОБА_6 », за допомогою якої розмістив оголошення про надання послуг, а саме: перевезення з вказаними мобільними номерами телефону НОМЕР_1 та НОМЕР_2 . В подальшому, він використовуючи мобільні номери телефонів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , з зареєстрованих на них у месенджері «Телеграм», за допомогою телефонних дзвінків та шляхом надсилання текстових повідомлень, запропонував та обговорив з потерпілим ОСОБА_7 умови оплати та надання послуг, а саме пасажирських перевезень з м. Запоріжжя до м. Мелітополь, дані послуги ОСОБА_5 не надавав та не мав на меті надавати. 26.03.2022, ОСОБА_7 , в якості оплати за послугу, а саме пасажирські перевезення, перерахував грошові кошти в розмірі 1300 гривень на наданий попередньо ОСОБА_5 , банківський рахунок № НОМЕР_3 АТ «АКБ КОНКОРД», який належить ОСОБА_5 . В подальшому, ОСОБА_5 , на контакт із ОСОБА_7 , не виходив, а шляхом обману заволодів грошовими коштами та витратив їх на власні потреби, чим спричинила потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 1300 гривень. Крім того, 11.03.2022 потерпілий ОСОБА_9 , в якості оплати за послугу, а саме пасажирські перевезення, перерахував грошові кошти в розмірі 2500 грн. на наданий попередньо ОСОБА_5 , віртуальний банківський рахунок «Binans» № НОМЕР_4 . Того ж дня, потерпілий ОСОБА_9 , в якості оплати за послугу, а саме пасажирські перевезення, перерахував грошові кошти в розмірі 2400 грн. на наданий попередньо ОСОБА_5 , віртуальний банківський рахунок «Binans» № НОМЕР_5 . В подальшому ОСОБА_5 на контакт із ОСОБА_9 , не виходив, а грошові кошти витратив на власні потреби, чим спричинила потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 4 900 гривень. У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо не карати.
Від потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_9 надійшли на адресу суду заяви про розгляд справи без участі потерпілих.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого.
Оцінюючи покази обвинуваченого, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину повністю і об'єктивно доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід вірно кваліфікувати за ч.3 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайства), вчиненому повторно, шляхом незаконних операцій із використанням електронно - обчислювальної техніки.
При обранні виду та строку покарання обвинуваченому суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до статті 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи наслідки та обставини вчиненого ним злочину.
Відповідно до ст.65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші особливості справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості скоєного злочину.
У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 міру покарання, у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченого, який раніше судимий, обставиною, яка пом'якшує покарання є щире каяття обвинуваченого, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено та приходить до висновку, що йому слід призначити покарання в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано злочини у виді позбавлення волі.
Питання про речові докази слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Речові докази по справі, а саме: банківську картку «Neo bank» № НОМЕР_3 , банківську картку «Райффайзен банк аваль» № НОМЕР_6 , банківську картку «Кредо банк» № НОМЕР_7 , банківську картку «Кредо банк» № НОМЕР_8 , банківську картку «Money» № НОМЕР_9 , стартовий пакет мобільного оператора з № НОМЕР_10 , стартовий пакет мобільного оператора з № НОМЕР_11 , мобільний телефон iPhone ІМЕІ1: НОМЕР_12 ІМЕІ2: НОМЕР_13 з сім картою № НОМЕР_14 , мобільний телефон Nokia ІМЕІ1: НОМЕР_15 ІМЕІ2: НОМЕР_16 з сім картами НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , банкноти номіналом 200 грн.: ДЕ0920521, ЗГ6170286, УЕ1857574, УА8552100, ТЗ1717232, УЖ3478239, ПЄ6605195, КЗ3571365, УК4432060, ХД5644527, ХА8042283, СИ1915599, слід повернути ОСОБА_5 .
Крім того, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 02.05.2022 року (справа №466/2307/22) арешт на речі, вилучені під час обшуку у ОСОБА_5 , необхідно скасувати після вступу вироку в законну силу
Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ч.1 п.п. 1, 2 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 обов'язки, а саме:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до ч.3 п. 2 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази по справі, а саме: банківську картку «Neo bank» № НОМЕР_3 , банківську картку «Райффайзен банк аваль» № НОМЕР_6 , банківську картку «Кредо банк» № НОМЕР_7 , банківську картку «Кредо банк» № НОМЕР_8 , банківську картку «Money» № НОМЕР_9 , стартовий пакет мобільного оператора з № НОМЕР_10 , стартовий пакет мобільного оператора з № НОМЕР_11 , мобільний телефон iPhone ІМЕІ1: НОМЕР_12 ІМЕІ2: НОМЕР_13 з сім картою № НОМЕР_14 , мобільний телефон Nokia ІМЕІ1: НОМЕР_15 ІМЕІ2: НОМЕР_16 з сім картами НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , банкноти номіналом 200 грн.: ДЕ0920521, ЗГ6170286, УЕ1857574, УА8552100, ТЗ1717232, УЖ3478239, ПЄ6605195, КЗ3571365, УК4432060, ХД5644527, ХА8042283, СИ1915599 - повернути ОСОБА_5 .
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 02.05.2022 року (справа №466/2307/22) на речі, вилучені під час обшуку у ОСОБА_5 , після вступу вироку в законну силу - скасувати.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.
Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.
Суддя ОСОБА_1