Справа № 459/820/22
Провадження № 1-кп/459/55/2022
судового засідання
17 червня 2022 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді Львівської області об'єднані кримінальні провадженням за№12022141150000286 від 28.04.2022 та № 12020140150000648 від 05.10.2020 року відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 - ч.4 ст.185 КК України,-
У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки обставини, які були підставою для його обрання на даний час не відпали, а попередньо обраний строк тримання під вартою спливає 26.06.2022. Тому вважає, що відсутні підстави для зміни запобіжного заходу.
Захисник обвинуваченого просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. В обгрунтування зазначив, що ризики, як вказані прокурором не є достатніми і мають оцінюватися судом критично. Необхідно врахувати, що обвинувачений не може впливати на свідків, оскільки з ними не знайомий. Він має міцні соціальні зв'язки, проживає із батьком, має постійне місце проживання, а тому вважає можливим обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_4 також просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, який він готовий відбувати за адресою його проживання, де він проживає разом із батьком.
Вислухавши учасників, суд прийшов до такого висновку.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно з вимогами абз. 1, 2 ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім цього, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною, обвинуваченою кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно ч.3 ст.199 КПК України також і те, що заявлені ризики не зменшилися.
Заслухавши учасників, суд дійшов висновку про продовження стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки об'єкти посягань злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , обставини та характер вчинення останніх, вид і тяжкість санкції за інкриміновані діяння, вік обвинуваченого - у сукупності дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення або ж вчиняти тиск на свідків.
У зв'язку з цим, продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою гарантуватиме належну поведінку останнього, а тому подальше його тримання є виправданим, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.
Щодо клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт суд вважає, що таке задоволенню не підлягає, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, запобігти існуючим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України і у випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу є розумні підстави вважати, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також суд враховує і те, що з 2020 року відносно обвинуваченого розглядається в суді кримінальне провадження № 12020140150000648 від 05.10.2020 року, де останній ухилявся від явки до суду, оскільки до нього застосовувалися приводи та він був оголошений в розшук.
З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що обрання запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою буде недоцільним, а відтак, клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу не підлягає до задоволення.
Вирішуючи питання про розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, наведених нижче, судом ураховано обставини кримінального правопорушення та матеріальне становище обвинуваченого. За таких обставин вважаю, що достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків буде застава у 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 74430,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182-184, 193, 196, 199, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 15 серпня 2022 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 74430,00 (сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). (отримувач коштів: ТУ ДСА України в Львівській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26306742; банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача: UA 598201720355219002000000757).
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Червоноградський міський суд Львівської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави на обвинуваченого покласти наступні обов'язки: 1) прибувати на вимогу суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків та якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, заставу буде звернуто в дохід держави.
У задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Львівська установа виконання покарань №19» для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена у встановленому порядку шляхом подання апеляційної скарги в 5-денний строк з її дня оголошення.
Суддя: ОСОБА_1