Рівненський апеляційний суд
Іменем України
16 червня 2022 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 02 червня 2022 року про обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12022181230000068 від 02.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 02 червня 2022 року задоволено частково клопотання слідчого СВ ВП №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 та обрано підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 23.00 год. по 06.00 год. строком до 01 серпня 2022 року із покладенням на останнього наступних обов'язків:
- прибувати на виклики слідчого СВ ВП №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, прокурора та/або суду за першою вимогою;
- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період з 23.00 по 06.00 без дозволу слідчого, прокурора або суд, крім випадків отримання невідкладеної медичної допомоги;
- не спілкуватися з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні, крім випадків спільної участі у вчиненні процесуальних дій.
Не погодившись з рішенням суду, захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята за результатами неналежного та неповного дослідження судом матеріалів кримінального провадження.
Вважає, що жоден з ризиків, наведених в клопотанні, не були доведені стороною обвинувачення та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Зазначає, що від початку досудового розслідування і до винесення оскаржуваного рішення підозрюваний не вчинив будь-яких дій, вказаний в клопотанні, дотримувався належної поведінки без застосування запобіжного заходу, що підтверджують матеріали кримінального провадження, потерпілий та свідок.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою повністю відмовити в задоволенні клопотання слідчого про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи та захисника ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_5 на заперечення проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного і його поведінки.
У відповідності до вимог ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою, відповідно до ч.2 даної статті, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується).
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст.177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Як вбачається із матеріалів провадження, які були предметом дослідження судом першої інстанції, слідчий суддя оцінив у сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчиненні злочинів, ступінь їх тяжкості, наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків, особу підозрюваного, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки.
Однак, органами досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Крім того, обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування,а саме: протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого, показами свідка, протоколами проведення слідчих експериментів з потерпілим, свідком та іншими документами, які містяться в матеріалах судового провадження.
Під час апеляційного розгляду захисник ОСОБА_6 вказав, що ризики, наведені в клопотанні, необґрунтовані та непідтверджені матеріалами кримінального провадження.
Зокрема, у підозрюваного відсутня необхідність у здійсненні впливу на потерпілого чи свідка, оскільки покази як потерпілого та свідка, так і покази підозрюваного не є суперечливими з приводу фактичних обставин справи.
Також, захисник зазначив про те, що всі необхідні слідчі дії органом досудового розслідування виконані, до обрання запобіжного заходу підозрюваний з'являвся за кожним викликом слідчого та прокурора, офіційно не працевлаштований, проте має підробіток, тому вважає, що необхідність застосування до підозрюваного будь-якого запобіжного заходу відсутня.
Проте, стороною захисту не надано доказів на підтвердження наявності підробітку та не наведено переконливих відомостей про те, що обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в період часу якимось чином перешкоджає працювати чи негативно впливає на репутацію підозрюваного.
Крім того, під час апеляційного розгляду прокурор вказав, що у разі доведення вини ОСОБА_7 , йому може бути обрано міру покарання, яка передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, тому існує ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки ОСОБА_7 матиме можливість покинути місце свого проживання.
Разом з тим, на даний час через відкриту військову агресію Російської Федерації проти України, по всій території України введений режим воєнного стану та встановлена комендантська година. Тому колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 23.00 по 06.00 не є обтяжливим, оскільки в цей період підозрюваний зобов'язаний перебувати по місцю свого проживання.
За наведеного, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати житло в певний період доби, який буде достатнім засобом, здатним забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного та виключає собою можливість застосування відносно останнього більш м'якого чи не застосування жодного запобіжного заходу.
Доказів на спростування висновків слідчого судді в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами провадження не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 02 червня 2022 року про обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період доби залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2