Справа № 645/5438/21 Номер провадження 22-ц/814/1395/22Головуючий у 1-й інстанції Шарко О.П. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.
16 червня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Абрамова П.С.,
Суддів: Одринської Т.В., Панченка О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2021 року, що постановлена за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАНІТУ», треті особи - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Вахрушева Ольга Олександрівна, ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», про визнання договорів припиненими, усунення перешкод у користуванні
короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції;
У серпні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, відповідно до якого прохав визнати припиненим договір про надання споживчого кредиту №11173833000 від 25.10.2007 року з 25 червня 2017 року, визнати припиненим договір іпотеки б/н, посвідчений приватним нотаріусом Олійник №3520 у реєстрі від 25.06.2007 року з 25 червня 2017 року, усунути перешкоди у користуванні правом власності - нерухомим майном - двокімнатною квартирою загальною площею 46.3 кв. м., житловою площею 27,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зняття обтяження у вигляді застави нерухомого майна і виключення запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що зареєстроване 02.07.2021 року.
Також, 25.08.2021 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, а саме прохав суд вжити заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу О.О. Вахрушевій та всім державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії та проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей, що стосуються нерухомого майна - двокімнатної квартири, загальною площею 46,3 кв.м., житловою площею 27,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2021 року відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Вахрушевій О.О. та всім державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії та проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей, що стосуються нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири загальною площею 46,3 кв.м., житловою площею 27,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
короткого змісту вимог апеляційної скарги;
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 прохав ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2021 року скасувати, а його заяву про забезпечення позову задовольнити.
узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;
Вказував, що, відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, місцевий суд не врахував, що відповідачі у справі намагаються реалізувати належну йому квартиру, яка в даний час перебуває в іпотеці, про що свідчить направлений йому лист-вимога від 28.07.2021 року про необхідність протягом 30 діб погасити заборгованість, наслідком невиконання якої стала б реалізація іпотечної квартири.
Не враховано місцевим судом обставин, які він зазначав як в позовній заяві, так і в заяві про забезпечення позову.
узагальнених доводів та заперечень інших учасників справи;
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, вказуючи на дотримання місцевим судом норм матеріального та процесуального права.
встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;
Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову місцевий суд дійшов висновку, що забезпечення позову можливе лише при наявності між сторонами спору та наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення та, що посилання в клопотанні про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України). Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України). Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, поданої позовної заяви та заяви про забезпечення позову позивач прохає визнати припиненим кредитний договір, а також договір іпотеки, предметом якого є належна йому на праві власності квартира.
В заяві про забезпечення позову фактично позивач наводить свої аргументи, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги.
При розгляді заяви про забезпечення позову місцевий суд не мав права надавати оцінку цим аргументам, оскільки таку оцінку суд вправі давати лише при ухвалення судового рішення по суті спору.
Оцінюючи лист-вимогу від 28 липня 2021 року про необхідність погашення кредитної заборгованості у розмірі 1 402 887 грн. (а.с. 55) апеляційний суд зазначає, що даний лист не може бути доказом на підтвердження ризиків утруднення, чи неможливості виконання майбутнього судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог.
Так, в даній вимозі дійсно зазначено, що в разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, іпотекодержатель має право та намір, відповідно до положень Іпотечного договору та ст. ст. 37, 38 Закону України «Про іпотеку» задовольнити вимоги за основним зобов'язанням шляхом набуття права власності на предмет іпотеки або шляхом продажу предмету іпотеки третім особам.
Однак, зазначення в листі-вимозі про намір в подальшому реалізувати іпотечне майно не свідчить про неможливість виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
На час апеляційного розгляду справи рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 січня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено, що встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень (інформація щодо апеляційного оскарження цього рішення відсутня).
За таких обставин, місцевий суд по суті вірно відмовив в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростували.
висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний суд зазначає, що по своїй суті ухвала місцевого суду є недостатньо мотивованою в частині мотивації відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову, а містить здебільшого лише виклад норм процесуального права, однак це порушення не є підставою для зміни чи скасування ухвали місцевого суду.
Враховуючи те, що рішення місцевого суду ухвалене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.
Повний текст постанови складено 16 червня 2022 року.
Головуючий суддя П.С. Абрамов
Судді Т.В. Одринська
О.О. Панченко