Справа № 761/43836/21
Провадження № 3/761/632/2022
25 травня 2022 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Кваша А.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №324965, водій ОСОБА_1 , 24.11.2021 о 00 год. 22 хв., в місті Києві по вул. С. Стрільців, 30 керував транспортним засобом марки «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд зі згоди водія проводився за допомогою газоаналізатора алкотестер Драгер 6820, прилад АЯНК -0522, чим порушив вимоги п. 2.9 (А) Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В попередніх судових засіданнях ОСОБА_1 зазначав, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з огляду на відсутність складу адміністративного правопорушення. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься клопотання ОСОБА_1 в якому зазначено, що провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП . Відповідно до ч.5 та ч. 6 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння, або шодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, а тому вважається недійсним.
Судом були досліджені матеріали справи, а саме:
-протокол про адміністративне правопорушення від 24.11.2021 серії ААБ №324965, відповідно до якого ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП;
-акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
-диски з відеозаписом з нагрудних камер поліцейських та інші матеріали.
Суд вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши клопотання, що було подано ОСОБА_1 , відносно якого складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №324965 прийшов до наступних висновків.
Статтею 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підставі цих вимог закону, а також ст.ст. 251, 252 КУпАП суд приймаючи постанову, повинен навести докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та дати їм належну оцінку в їх сукупності.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою складено протокол відносно ОСОБА_1 , адміністративній відповідальності підлягає особа, яка керує транспортним засобом в тому числі в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2 розділу І інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров'я № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
В п. 3 розділу І цієї Інструкції вказано, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки або у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду, у тому разі, якщо водій відмовився від огляду на місці чи був незгоден з його результатами (п.п. 6 та 7 розділу І Інструкції).
Відповідно до п. 9, розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до п. 22, розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
В рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Таким чином, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою оскільки суперечить позиції ЄСПЛ, а також Конституційного Суду України та порушує презумпцію невинуватості особи.
Крім іншого, суд погоджується із позицією , яка викладена в клопотанні ОСОБА_1 , щодо порушення порядку проведення огляду на стан сп'яніння, а саме ненадання інспектором патрульної поліції направлення щодо проходження огляду у медичному закладі, враховуючи, що ОСОБА_1 не погодився із результатами його тестування приладом Драгер, що зафіксовано на відео, яке міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.
Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у якому міститься запис зроблений ОСОБА_1 , та вбачається, що він не згоден з результатами огляду на стан сп'яніння та готовий пройти експертизу.
З метою об'єктивного судового розгляду вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, та з метою встановлення судом його фактичних обставин, вживались заходи щодо виклику в судове засідання інспектора відділу 2, батальйону 4, полку 1 УПП у м. Києві лейтенанта Мишурою А.О., яким було складено відповідний протокол адміністративного правопорушення, проте позитивного результату досягнуто не було.
Як визначено пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись п.1 ст.247 КпАП України, суд
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.1 ст. 130 КпАП України закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, за обставинами, викладеними в протоколі.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя А.В. Кваша