Справа № 761/36036/21
Провадження № 2-а/761/238/2022
21 лютого 2022 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Рибак М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного інспектора з паркування відділу з інспекції паркування Деснянського районного управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Соболь Артура Геннадійовича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання неправомірною та скасування постанови,-
У жовтні 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивачка) до головного інспектора з паркування відділу з інспекції паркування Деснянського районного управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Соболь Артура Геннадійовича (далі - відповідач-1), Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач-2) про визнання неправомірною та скасування постанови.
Свої вимоги мотивує тим, 18.09.2021 року на адресу позивача надійшла постанова про накладення адміністративного стягнення. Відповідно до вказаної постанови, 03.09.2021 року о 11 год. 08 хв. ОСОБА_1 , зупинила транспортний засіб «ГАЗ 2705» номерний знак НОМЕР_1 , на вул.. Електротехнічна, 11 в м. Києві, ближче 30 м. від посадкового майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів. Позивач вважає винесену постанову неправомірною, оскільки 13.07.2021 року транспортний засіб «ГАЗ 2705» номерний знак НОМЕР_1 було знято з обліку у зв'язку з вибраковкою та було утилізовано, тому позивачка не могла керувати вказаним транспортним засобом 03.09.2021 року.
Ухвалою суду від 11.10.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 261 КАС України.
25.01.2022 року на адресу суду від Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на позов, в якому відповіді просить відмовити у задоволенні позову. Відзив обґрунтовано тим, що відповідно до ст. 14-2 КУпАП суб'єктом правопорушення у даному випадку є відповідна особа, а саме власник транспортного засобу. Транспортний засіб «ГАЗ 2705» номерний знак НОМЕР_1 , було припарковано ближче 30 м. від посадкового майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, що підтверджується відповідними фотоматеріалами. А тому відповідач вважає, що позивачем не доведено, що відсутність підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення , передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Згідно з ст.ст. 159,162 КАС України відповідач-1 не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву.
У відповідності до ч.8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.6 ст. 162 КАС України.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 1КІ № 0000431064 від 03.09.2021 року притягнуто ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 порушила п. 15.9.е ПДР.
Так, позивачка була притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, шляхом накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн.
Відповідно до п. 15.9.е ПДР, зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КУпАП, Ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КпАП України.
Як вбачається з облікової картки № НОМЕР_2 від 13.07.2021 року транспортний засіб «ГАЗ 2705» номерний знак НОМЕР_1 було знято з обліку у зв'язку з вибраковкою.
В силу вимог частин першої-четвертої статті 34 Закону України «Про дорожній рух» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Як передбачено частиною дев'ятою статті 34 даного Закону власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
Процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлена Порядком №1388.
Пунктом 45 Порядку №1388 передбачено, що вибракувані транспортні засоби підприємств знімаються з обліку на підставі затверджених актів, а громадян - за заявами їх власників. Зняття з обліку в таких випадках проводиться без огляду транспортних засобів. Номерні знаки і реєстраційні документи здаються до підрозділів Державтоінспекції. Вивільнені після зняття з обліку транспортних засобів у зв'язку з їх вибракуванням складові частини, що мають ідентифікаційні номери, залишаються у розпорядженні власників. Відповідні підрозділи Державтоінспекції за зверненням власника видають на такі складові частини довідки встановленого зразка.
Відповідно до пункту 5.5 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом МВС України від 11.08.2010 №379 (далі - Інструкція №379), при знятті з обліку ТЗ у зв'язку з їх вибракуванням виконуються дії, передбачені пунктами 3.2 - 3.6, 3.9, 3.17, 3.18 глави 3 та пунктом 5.2 глави 5 цієї Інструкції, огляд ТЗ не проводиться, номерні знаки для разових поїздок не видаються. Про зняття з обліку ТЗ у зв'язку з його вибракуванням на заяві власника ТЗ робиться запис: «Знято з обліку у зв'язку з вибракуванням». Аналогічні записи вносяться також до наявних автоматизованої бази даних АІС «Автомобіль» та Єдиного державного реєстру Державтоінспекції. Свідоцтво про реєстрацію ТЗ анулюється способом, що не дозволяє його повторного використання, і долучається до матеріалів про зняття з обліку ТЗ. Якщо номерні знаки, свідоцтво про реєстрацію ТЗ (технічний паспорт) викрадені або власником втрачені, зняття з обліку ТЗ у зв'язку з його вибракуванням працівниками Центру проводиться після внесення відповідної інформації до бази даних АІС «Номерний знак» та АІС «Документ». До матеріалів справи долучаються також пояснення власника ТЗ (акт службового розслідування для юридичної особи) щодо їх втрати.
Таким чином станом на 03.09.2021 року транспортний засіб «ГАЗ 2705» номерний знак НОМЕР_1 було знято з обліку та такий не було зареєстровано за ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Так суб'єктом вчинення правопорушення може бути лише особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, або належний користувач транспортного засобу, що відомості про яких зареєстровано у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів.
Суд, критично ставиться до наданого відповідачем витягу щодо транспортного засобу, оскільки його неможливо ідентифікувати як офіційний витяг з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення вимог ст. 280 КУпАП додатково не було встановлено, чи було вчинено правопорушення, чи винен позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Слід зазначити, що норми ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
За таких обставин факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП, на думку суду, в даному випадку є недоведеним.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В той же час, в порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини справи, що мали значення для її правильного вирішення.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупність, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а тому вважає за необхідне скасувати постанову серія 1КІ № 0000431064 від 03.09.2021 у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судовий збір 454,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд,
Адміністративним позов ОСОБА_1 до головного інспектора з паркування відділу з інспекції паркування Деснянського районного управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Соболь Артура Геннадійовича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання неправомірною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності серія 1КІ № 0000431064 від 03.09.2021 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судовий збір 454,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Головний інспектор з паркування відділу з інспекції паркування Деснянського районного управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Соболь Артур Геннадійович: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича;
Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, ЄДРПОУ 37405284.
СУДДЯ М.А. РИБАК