Справа № 761/556/17
Провадження № 2/761/2051/2022
09 лютого 2022 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Рибака М.А.,
за участю секретаря Горбань К.О.,
представник відповідача Панича О.В.,
представник третьої особи Дяченко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІС ЛІМІТЕД», треті особи: публічне акціонерне товариство «Артем-Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Мрія», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, товариство з обмеженою відповідальністю «Під-ключ», Приватне підприємство «Під ключ», товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Нерухомість-Інвест» про встановлення ідентифікаційних ознак та витребування майна з незаконного володіння,
10 липня 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва відповідно до постанови Верховного суду від 26.06.2019 року, якою скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17.04.2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 20.11.2018 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, надійшла дана цивільна справа.
Ухвалою суду від 15.07.2019 року по справі призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 16.10.2019 року у справі призначено судову технічно-будівельну експертизу, на час проведення експертизи провадження по справі зупинено.
Ухвалою суду від 26.03.2020 року відновлено провадження у справі та призначено розгляд справи.
Ухвалою суду від 25.02.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
08.12.2021 року у судове засідання позивач не з'явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. Судове засідання відкладено на 09.02.2022 року.
09.02.2022 року позивач повторно в судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.
Судом постановлено на обговорення питання про залишення позову без розгляду.
Представник відповідача та представник третьої особи просили залишити позовну заяву без розгляду на підставі ч. 5 ст. 223 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Про належне повідомлення та виклики позивача в судові засідання свідчать наступні матеріали справи: на 08.12.2021 року - розписка про повідомлення дати, часу та місця розгляду справи (т. 8 а.с. 39); на 09.02.2022 року - зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 8 а.с.76).
З огляду на зазначене, вбачається що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, повторно не з'явився в судове засідання та не надавав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Верховний суду у своїй постанові від 22.05.2019 року у справі № 310/12817/13, роз'яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Верховний суд зауважив, що правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вищевикладених обставин суд, з урахуванням строків розгляду справи, часу знаходження справи у провадженні суду, поведінки сторони позивача щодо виконання свого обов'язку явки в судове засідання, відсутності заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи представника позивача, вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.
При цьому суд зазначає, що залишення заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторно звернутись до суду з даною заявою.
За таких обставин, керуючись 128, 130, 223, 257, 259, 260 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІС ЛІМІТЕД», треті особи: публічне акціонерне товариство «Артем-Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Мрія», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, товариство з обмеженою відповідальністю «Під-ключ», Приватне підприємство «Під ключ», товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Нерухомість-Інвест» про встановлення ідентифікаційних ознак та витребування майна з незаконного володіння - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ М.А. РИБАК
Повний текст ухвали суду складено 14.02.2022 року.