печерський районний суд міста києва
Справа № 757/13269/22-к
13 червня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ТзОВ «Профцем Плюс» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.12.2021 у справі № 757/64936/21-к в рамках кримінального провадження № 42021000000001970 від 24.09.2021, -
Учасники судового провадження:
представники особи, в інтересах якої подано клопотання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
прокурор ОСОБА_5
07.06.2022 адвокат ОСОБА_3 , в інтересах ТзОВ «Профцем Плюс» звернувся до слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.12.2021 у справі № 757/64936/21-к в рамках кримінального провадження № 42021000000001970 від 24.09.2021.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що вказаною ухвалою було накладено арешт на кошти, які належать ТзОВ «Профцем Плюс» та розміщені на банківських рахунках у наступних банківських установах: АТ «ОТП банк», АТ КБ «Приватбанк», Державної казначейської служби України, а саме:
-рахунки №НОМЕР_1 ,НОМЕР_2 , відкриті в АТ «ОТП Банк», (МФО 300528), юридична адреса: м. Київ, вул. Жилянська,43;
-рахунки№НОМЕР_3 ,НОМЕР_4 , відкриті у АТ КБ «ПриватБанк» (код МФО 305299), юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського,1Д;
-рахунок№ НОМЕР_5 , відкритий у Державній казначейській службі України (код МФО 899998), юридична адреса м. Київ, Печорський район, вул. Бастіонна,6;
-рахунки№НОМЕР_6 ,НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , відкриті в АТ «ПУМБ», (код МФО 334851) юридична адреса: м. Київ, вул. Андріївська, 4..
Зазначає, що не зважаючи на те, що органом досудового розслідування визнано речовими доказами грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТзОВ «Профцем Плюс», прокурором у клопотанні не доведено мету арешту грошових коштів, як збереження речових доказів; не надано жодних доказів, які б підтвердили відповідність грошових коштів, що знаходяться на рахунках, критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Прокурором без відповідного обґрунтування, формально перенесено у клопотання норму КПК України щодо накладення арешту, не доведено необхідності такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна. Вказує, що в ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не здобуто жодних доказів того, що вказане товариство створено фіктивно. Підозру директору ТОВ «Профцем Плюс», або будь-якій його посадовій особі не пред'явлено.Зазначає, що накладення арешту на грошові кошти, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи зазначеного товариства потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження. Вказує на те, що арешт на майно зупиняє фінансово-господарську діяльність ТОВ «Профцем Плюс», а відтак вважає що накладений арешт підлягає скасуванню.
Представники особи, в інтересах якої подано клопотанняв судовому засіданні вимоги клопотання підтримали та просили скасувати арешт з наведених у клопотанні підстав.
Прокурор в судовому засіданні щодо вимог клопотання заперечував та просив відмовити так як підстави, які слугували для накладення арешту не відпали.
Вивчивши клопотання, вислухавши пояснення представників особи, в інтересах якої подано клопотаннята прокурора, дослідивши матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42021000000001970 від 24.09.2021за ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.12.2021 накладено арешт на кошти, які належать ТОВ «Профцем Плюс» та розміщені на банківських рахунках у наступних банківських установах: АТ «ОТП банк», АТ КБ «Приватбанк», Державної казначейської служби України, а саме:
-рахунки №НОМЕР_1 ,НОМЕР_2 , відкриті в АТ «ОТП Банк», (МФО 300528), юридична адреса: м. Київ, вул. Жилянська,43;
-рахунки№НОМЕР_3 ,НОМЕР_4 , відкриті у АТ КБ «ПриватБанк» (код МФО 305299), юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського,1Д;
-рахунок№ НОМЕР_5 , відкритий у Державній казначейській службі України (код МФО 899998), юридична адреса м. Київ, Печорський район, вул. Бастіонна,6;
-рахунки№НОМЕР_6 ,НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , відкриті в АТ «ПУМБ», (код МФО 334851) юридична адреса: м. Київ, вул. Андріївська, 4.
Зупинено видаткові операції з коштами, які надійшли на зазначені вище рахунки, вже знаходиться на них та які надходитимуть в подальшому, окрім здійснення обов'язкових платежів до бюджету, перерахування обов'язкових зборів до Пенсійного фонду України та виплати заробітної плати.
Заборонено ТОВ «Профцем Плюс», його посадовим особам та іншим особам за їх довіреністю (дорученням), службовим особам АТ «ОТП Банк», АТ КБ «Приватбанк», Державної казначейської служби України, АТ «ПУМБ» та їх територіальних відділенням проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку грошових коштів на зазначених рахунках, крім обов'язкових платежів до бюджету, перерахування обов'язкових зборів до Пенсійного фонду України та виплати заробітної плати.
За своїм змістом клопотання адвоката є апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.12.2021, проте при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 15.12.2021 задовольняючи клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на майно, слідчий суддя виходив з того, що арешт необхідний з метою збереження речових доказів, забезпечення можливої конфіскації майна, а також запобігання його відчуження.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України).
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "Ващенко проти України" (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, процесуальним законодавством надають особі, яка звертається із клопотанням до суду, не лише права, а і покладають обов'язки.
Так, виходячи із тих питань, які відносяться до компетенції слідчого судді, при дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту майна слідчим суддею встановлено, що доказів в його обґрунтування не надано, оскільки сторона заявника при зверненні до суду не довела обставин, на які заявник посилається у своєму клопотанні, адже долучені документи, які в своїй сукупності не доводять обґрунтованості заявлених вимог про скасування арешту та не спростовують мети його застосування.
За вказаних обставин приходжу до висновку, що встановлені слідчим суддею при накладенні арешту обставини, представником заявника спростовано не було, а відтак слідчий суддя враховує не доведеність того, що захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна заявника втратив свою актуальність та підстави, які діяли на момент його застосування відпали.
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що в силу принципу змагальності сторін, заявником не доведено жодного аргументу наведеного в клопотанні, а відтак доводи клопотання про скасування арешту слід визнати безпідставними, такими що не базуються на об'єктивних фактах і правових підставах, які б слугували для його задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 22, 26, 106, 92, 98, 167, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ТзОВ «Профцем Плюс» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.12.2021 у справі № 757/64936/21-к в рамках кримінального провадження № 42021000000001970 від 24.09.2021 - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_6