17.06.2022 Справа № 756/2079/22
Справа №756/2079/22
Провадження №3/756/1552/22
13 червня 2022 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Тиха О.О., за участю:
секретаря судового засідання Кренджеляк А.М.,
прокурора відділу Офісу Генерального прокурора Шкурпело Р.В.,
захисників - адвокатів Наума В.М., Ганзюка О.В.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві матеріали об'єднаної справи про адміністративне правопорушення, пов'язані з корупцією, що надійшли з Департаменту з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмежень щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка займає посаду директора Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку Національної служби здоров'я України - головного бухгалтера, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.1, ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, № 34-02/21 від 09.02.2022 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ОСОБА_1 у жовтні 2021 року, перебуваючи у приміщенні Національної служби здоров'я України (далі - НСЗУ) за адресою: пр-т Степана Бандери, 19, м. Київ, обіймаючи посаду директора Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера НСЗУ, усупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) не повідомила у встановленому Законом порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, який виник у межах реалізації службового повноваження щодо внесення т.в.о. Голови НСЗУ подання про перегляд розміру надбавки за інтенсивність праці начальнику управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку ОСОБА_2 та головному спеціалісту відділу взаємодії з Державною казначейською службою України управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку
ОСОБА_3 Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, є жовтень 2021 року.
Датою виявлення зазначеного правопорушення є 09.02.2022.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, № 34-02/22 від 09.02.2022 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, ОСОБА_1 у жовтні 2021 року, перебуваючи у приміщенні Національної служби здоров'я України (далі - НСЗУ) за адресою: пр-т Степана Бандери, 19, м. Київ, обіймаючи посаду директора Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера НСЗУ, усупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: внесла т.в.о. Голови НСЗУ подання про перегляд розміру надбавки за інтенсивність праці начальнику управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку ОСОБА_2 та головному спеціалісту відділу взаємодії з Державною казначейською службою України управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку
ОСОБА_3 Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, є жовтень 2021 року.
Датою виявлення зазначеного правопорушення є 09.02.2022.
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 11.05.2022 відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП об'єднано вищевказані матеріали справ про адміністративне правопорушення в одне провадження.
Прокурор Шкурпело Р.В. у судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вважав доведеними належними та допустимим доказами, наявними у матеріалах справи, факти та обставини, що свідчать про існування в ОСОБА_1 приватного інтересу, зумовленого негативним ставленням до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та прийнятих ними рішень у зв'язку з поданням ними службових записок, на підставі яких стосовно ОСОБА_1 порушувалося дисциплінарне провадження, та суперечності між приватним інтересом ОСОБА_1 та її службовими повноваженнями, що мала вплив на об'єктивність та неупередженість під час прийняття рішення - внесення подання 26.10.2021 про перегляд розміру надбавок за інтенсивність праці на виконання доручення заступника Голови НСЗУ Фенчак А. Надав суду письмовий висновок у справі та доповнення до висновку, які долучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнала. Пояснила, що під час внесення подання про встановлення розміру надбавок за інтенсивність праці у жовтні 2021 року на виконання доручення т.в.о. Голови НСЗУ в неї був відсутній реальний конфлікт інтересів. У своїй діяльності, зокрема, виконуючи доручення керівництва, вона діяла у межах своїх повноважень згідно з вимогами Закону України «Про державну службу», виконувала свої обов'язки згідно з посадовою інструкцією та об'єктивно оцінивши роботу своїх підлеглих, внесла відповідне подання про встановлення надбавок за інтенсивність праці керівництву. Про те, що ОСОБА_3 має статус викривача, вона не знала, з листом, який надійшов з НАЗК, її не ознайомлювали. У доповідних ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які слугували підставою для дисциплінарного провадження щодо неї та інших посадових осіб Департаменту, під час якого вона була відсторонена від посади, її прізвище не згадувалося, у доповідних керівництво інформувалося про наявні у Департаменті технічні проблеми в програмі UA-Бюджет, проте не згадувалося про будь-які неправомірні дії саме з її боку. Т.в.о. голови НСЗУ Віленський А.Б. одноосібно, без погодження з юридичним департаментом, 09.06.2021 виніс наказ про порушення дисциплінарного провадження щодо неї та інших службових осіб Департаменту та відсторонення її від посади. Дисциплінарне провадження щодо неї було закрито у зв'язку з відсутністю в її діях дисциплінарного проступку та поновлено її на посаді. Під час відсторонення на посаді вона перебувала у відпустці, за час простою отримала компенсацію. Їй відомо про існування кримінального провадження, яке перебуває у слідчому управлінні ГУНП в м. Києві, проте вона жодного разу до слідчого управління на допити не викликалася, підозра їй не пред'являлася. НАБУ відмовило у внесенні відомостей до ЄРДР на підставі матеріалів дисциплінарного провадження та матеріалів, зібраних під час внутрішнього аудиту. Тож жодних негативних наслідків у зв'язку з дисциплінарним провадженням вона не зазнала, що могло б привести до неприязних стосунків з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 результатами проведеного позапланового внутрішнього аудиту вона дотепер не знайома, в неї не запитувалися пояснення з приводу будь-яких документів, операцій чи питань ведення бухгалтерського обліку. Про пояснення ОСОБА_3 від 07.06.2021 на вимогу аудиторської групи в ході проведення позапланового внутрішнього аудиту щодо виявленої нею дебіторської заборгованості вона дізналася лише у грудні 2021 року, у той час, як подання нею внесено у жовтні 2021 року. Тож, на час внесення подання про розмір надбавок за інтенсивність праці у жовтні 2021 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у неї не було негативного ставлення до останніх, а лише оцінювалися результати їх роботи з урахуванням критеріїв, визначених Положенням про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, про що вона детально виклала у Додатках № 1 та № 2 до подання. Також зазначила про те, що на час внесення подання в неї були відсутні дискреційні повноваження, вона була позбавлена можливості діяти на власний розсуд, діяла лише у межах своїх повноважень. Більше того, нею лише внесено подання, яке носило рекомендаційний характер, проте остаточне рішення (наказ про встановлення надбавок) прийняте т.в.о. голови НСЗУ Самофаловим Д. , який міг не погодитися саме з таким розміром запропонованих нею надбавок. Також, розміри надбавок за інтенсивність праці, зазначені нею у поданні від 26.10.2021, були погоджені узгоджувальною нарадою та прийнято рішення про погодження та підписання проекту наказу від 28.10.2021 про встановлення надбавок.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Наум В.М., у судовому засіданні просив суд закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, посилаючись в обґрунтування своїх вимог та заперечень проти обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, на письмові пояснення, долучені до матеріалів справи. Зазначив про відсутність у ОСОБА_1 приватного інтересу, зумовленого негативним ставленням до дій ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та прийнятих ними рішень, під час внесення нею подання про встановлення надбавок за інтенсивність праці стосовно вказаних осіб. Вносячи подання на виконання доручення заступника Голови НСЗУ Фенчак А. від 23.10.2021, директор Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку НЗСУ ОСОБА_1 діяла виключно у межах власних повноважень, відповідно до Положення про НСЗУ, Положення про Департамент фінансів та бухгалтерського обліку Національної служби здоров'я України, посадової інструкції, з урахуванням приписів Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затвердженого Постановою КМ України від 18.01.2017 №15, дотримуючись при цьому принципу законності та об'єктивності. Про відсутність приватного інтересу в ОСОБА_1 , зумовленого негативним ставленням до підлеглих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на переконання захисника, свідчить те, що у доповідних записка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 08.06.2021 взагалі не згадується про неправомірні дії директора Департаменту ОСОБА_1 та не ініціюється питання про притягнення останньої до дисциплінарної відповідальності. Натомість, наказ про порушення дисциплінарного провадження та відсторонення ОСОБА_1 від посади т.в.о. голови НСЗУ Віленським А.Б. був винесений одноосібно без погодження з юридичним департаментом, про що свідчить службова записка директора юридичного департаменту Донець І.
Крім того, захисником також наголошено на тому, що внесене ОСОБА_1 подання про розмір надбавок не є рішенням, прийнятим у межах дискреційних повноважень, оскільки остаточне рішення після погодження з узгоджувальною нарадою - наказ про встановлення надбавок від 29.10.2021 винесено т.в.о. голови Самофаловим Д., який міг не погодитися з розміром надбавок, визначених ОСОБА_1 у поданні.
Захисник вважав недоведеними доказами, наявними у матеріалах справи, факту існування у ОСОБА_1 приватного інтересу, зумовленого негативним ставленням до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який би суперечив її службовим повноваженням та вплинув на її об'єктивність та неупередженість під час виконання доручення заступника Голови НСЗУ Фенчак А. від 23.10.2021 та внесення подання про перегляд розміру надбавок за інтенсивність праці.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що на час подій, які описані у протоколах про адміністративні правопорушення, вона обіймала посаду головного спеціаліста відділу взаємодії з Державною казначейською службою України управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку. Зазначила про те, що в НСЗУ проводився внутрішній аудит та нею на вимогу аудиторської групи надавалися письмові пояснення, у яких вона зазначала про неправомірне списання дебіторської заборгованості на суму 11 653 930,00 грн. та повідомляла про те, що вона відмовилася закривати цю заборгованість станом на 01.01.2021. Також пояснила, що надаючи вказані письмові пояснення 07.06.2021 вона не вказувала про безпосередню участь у неправомірному списанні бюджетних коштів ОСОБА_1 і до початку дисциплінарного провадження вона навіть не припускала такого. Але потім, коли почалося блокування її роботи у програмі UA Бюджет, про що вона також повідомляла ОСОБА_1 у чаті у Телерам-каналі, і вона була позбавлена можливості працювати у вказаній програмі, вона почала підозрювати те, що вказане не могло відбуватися без відома ОСОБА_1 як директора Департаменту. Про блокування її роботи у програмі вона 08.06.2021 написала доповідну записку на ім'я т.в.о. Голови НСЗУ Віленського А., після чого було розпочато дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 . У своїй доповідній вона не зазначала конкретно про неправомірність дій ОСОБА_1 . Після цього стосунки з ОСОБА_1 почали псуватися, з ОСОБА_1 вони знайомі давно, разом працювали у Міністерстві юстиції. Зменшення їй надбавки за інтенсивність праці з 01.10.2021 до 10 % посадового окладу вона пов'язує саме з тим, що надавала письмові пояснення з приводу неправомірного списання дебіторської заборгованості на вимогу аудиторської групи та написала керівництву доповідну записку про блокування у роботі програмного забезпечення. У січні 2022 року їй було відмовлено у виплаті матеріальної допомоги. Вона не згодна з таким зменшенням надбавки, вважає, що їй перешкоджали у роботі, ОСОБА_1 надавала усні та письмові вказівки, які вона не завжди встигала виконати, мабуть вони надавалися для того, щоб зафікувати якомога більше порушень з її боку. За результатами щорічного оцінювання у жовтні 2021 року від ОСОБА_1 вона отримала оцінку - «добре, проте не згодна з цим. Наказ про встановлення їй з 01.10.2021 надбавки за інтенсивність праці у розмірі 10% посадового окладу вона не оскаржувала ані керівництву, ані у судовому порядку.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що у жовтні 2021 року вона працювала на посаді начальника управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку. На даний час в порядку адміністративного судочинства вона оспорює Наказ № 512 від 29.10.2021 «Про встановлення надбавок» в частині встановлення їй надбавки за інтенсивність праці з 01.10.2021 у розмірі 10% посадового окладу. Вважає таке зменшення їй надбавки необґрунтованим, відбулося воно через те, що 08.06.2021 нею написана доповідна записка, яка слугувала підставою для порушення стосовно ОСОБА_1 дисциплінарного провадження. ОСОБА_1 надавалися письмові доручення, які неможливо було виконати у встановлені строки та в тих умовах, що були у Департаменті, про це вона повідомляла як ОСОБА_1 , так і т.в.о. Голови НСЗУ Самофалова Д. За статусом викривача до НАЗК не зверталася. Їй відомо, що підставою для встановлення їй надбавки за інтенсивність праці у розмірі 10% стало подання ОСОБА_1 . Про те, що подання ОСОБА_1 внесено на виконання доручення заступника Голови НСЗУ - їй невідомо. Наказ про порушення дисциплінарного провадження та відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків мав погоджуватися з юридичним департаментом. На час відсторонення ОСОБА_1 від посади вона виконувала її обов'язки.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
На підставі ст. 252 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Суд, вислухавши думку прокурора, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну службу» державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» до посад державної служби категорії «Б» належать посади керівників та заступників керівників структурних підрозділів державних органів незалежно від рівня юрисдикції таких державних органів.
Згідно з Наказом НСЗУ від 02.05.2019 № 216-к ОСОБА_1 обіймає посаду директора Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера НСЗУ.
Відповідно до відомостей особової картки державного службовця № 06 ОСОБА_1 є державним службовцем категорії «Б».
Так, згідно з п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону, зокрема вимоги ч. 1 ст. 28 Закону, щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а також належить до переліку службових осіб, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище, визначених у примітці до ст. 56 Закону.
Відповідно до пп. 1.1., 5.1. положення про Департамент фінансів та бухгалтерського обліку НСЗУ, затвердженого наказом НСЗУ від 02.09.2019 № 332 (зі змінами), Департамент фінансів та бухгалтерського обліку (далі - Департамент) є самостійним структурним підрозділом НСЗУ, очолює який директор Департаменту - головний бухгалтер.
Відповідно до п. 5.3 Положення директор Департаменту - головний бухгалтер підпорядковується безпосередньо заступнику Голови НСЗУ відповідно до розподілу обов'язків між Головою НСЗУ та заступниками Голови НСЗУ.
Як встановлено під час розгляду справи дорученням заступника Голови НСЗУ Фенчак А. від 23.10.2021 № 109-д керівникам самостійних підрозділів до 09:00 26.10.2021 доручено переглянути встановлені державним службовцям підрозділів надбавки за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи на період роботи з 01.10.2021 до 31.12.2021 та надати актуалізовані пропозиції щодо їх обсягів на вказаний період з урахуванням об'єктивної оцінки результатів роботи кожного конкретного працівника, його досягнень за попередній період, рівня ініціативності та вкладу у загальний результат діяльності НСЗУ.
Держаний службовець зобов'язаний виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України (п. 8. ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу»).
На виконання доручення заступника Голови НСЗУ Фенчак А. від 23.10.2021 № 109-д директором Департаменту - головним бухгалтером Іванищук Л.А. т.в.о. Голови НСЗУ Самофалову Д. внесено подання про перегляд розміру надбавки за інтенсивність праці.
У поданні ОСОБА_1 зазначено про проведення нею об'єктивної оцінки результатів роботи державних службовців Департаменту, їх особистих досягнень та вкладу у загальні результати роботи та у зв'язку з невиконанням посадових обов'язків, визначених посадовими інструкціями начальника управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту та головного спеціаліста відділу взаємодії з Державною казначейською службою України управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту, виходячи з наявності значного обсягу зауважень та допущених помилок, а також недотримання встановлених строків у роботі начальника управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту ОСОБА_2 та головного спеціаліста відділу взаємодії з Державною казначейською службою України управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту ОСОБА_3 , просить встановити їм надбавки за інтенсивність праці з 01.10.2021 у розмірі 10 % від посадового окладу.
Результати щодо оцінки роботи державних службовців Департаменту ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були додатково викладені у Додатку № 1 та Додатку № 2 до Подання директора Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку.
У подальшому т.в.о. Голови НСЗУ Самофаловим Д. видано Наказ від 29.10.2021 № 512 «Про встановлення надбавок» щодо встановлення надбавок за інтенсивність праці, у тому числі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у розмірі, зазначеному у поданні ОСОБА_1 - 10% посадового окладу.
У протоколах про адміністративні правопорушення зазначено про наявність в ОСОБА_1 приватного інтересу, зумовленого негативним ставленням до дій ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та прийнятих ними рішень у зв'язку з поданням останніми службових записок, на підставі яких наказом НСЗУ від 09.06.2021 № 254 порушувалось дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 та було відсторонено її від виконання посадових обов'язків, а також надання ОСОБА_3 07.06.2021 пояснення стосовно нанесення посадовими особами Департаменту збитків на суму 11 653 930,00 грн у зв'язку з закриттям дебіторської заборгованості, що стало наслідком направлення такої інформації до правоохоронних органів та внесення слідчим управлінням Головного управління Національної поліції України в м. Києві відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100000000541 (попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України).
Так, у протоколах про адміністративні правопорушення , пов'язані з корупцією, зазначено про те, що Наказом т.в.о. Голови НСЗУ Віленського А. від 09.06.2021 № 254 порушувалось дисциплінарне провадження стосовно директора Департаменту - головного бухгалтера ОСОБА_1 , заступника директора Департаменту - заступника головного бухгалтера Семенюк Т. та заступника начальника відділу бухгалтерського обліку управління бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_10 .
На час здійснення дисциплінарного провадження ОСОБА_1 та Семенюк Т. були відсторонені від виконання посадових обов'язків.
Підставою для порушення дисциплінарного провадження були доповідні записки начальника управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту ОСОБА_2 від 08.06.2021 № 7.2-14/2-21 та головного спеціаліста відділу взаємодії з Державною казначейською службою України управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту ОСОБА_3 від 08.06.2021 б/н. Про вказані доповідні записки ОСОБА_1 було відомо. За результатами службової записки ОСОБА_2 від 08.06.2021 № 7.2-14/2-21 резолюцією т.в.о. Голови НСЗУ Віленським А. доручалось ОСОБА_1 надати пояснення.
За результатами дисциплінарного провадження прийнято рішення про направлення матеріалів до слідчого управління ГУНП в м. Києві та до Національного антикорупційного бюро України, у зв'язку з наявністю обставин, які можуть свідчити про наявність у діях посадових осіб НСЗУ ознак кримінального правопорушення (листи НСЗУ від 27.07.2021 № 15977/14-17-21 та від 26.07.2021 № 15947/14-17-21).
Крім того, головним спеціалістом відділу взаємодії з Державною казначейською службою України управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту ОСОБА_3 07.06.2021 т.в.о. Голови НСЗУ Віленському А., на вимогу аудиторської групи в ході здійснення позапланового внутрішнього аудиту, надавались письмові пояснення стосовно нанесення посадовими особами Департаменту збитків на суму 11 653 930,00 грн. у зв'язку з безпідставним закриттям дебіторської заборгованості на вказану суму.
За таким фактом матеріали позапланового внутрішнього аудиту направлено до Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Головного управління Національної поліції України в м. Києві.
За вказаними матеріалами слідчим управлінням Головного управління Національної поліції України в м. Києві внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100000000541, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.
При цьому листом Національного агентства, який зареєстрований в НСЗУ 25.08.2021 № 28626-11-21, НСЗУ поінформовано, що головний спеціаліст відділу взаємодії з Державною казначейською службою України управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту НСЗУ ОСОБА_3 є викривачем, яка користується правами та на яку розповсюджуються гарантії захисту, передбачені ст.ст. 533,534, 535, 536, 537, 538 Закону України «Про запобігання корупції», зокрема, викривача не може бути піддано з боку керівника або роботодавця негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати).
У внесеному у жовтні 2021 року поданні директора Департаменту - головного бухгалтера ОСОБА_1 , на виконання доручення заступника Голови НСЗУ Фенчак А. від 23.10.2021 № 109-д, зменшено раніше встановлені надбавки за інтенсивність праці виключно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та запропоновано розмір надбавки - 10% посадового окладу, у той час, як вказаним особам раніше встановлювалися надбавки за інтенсивність праці: ОСОБА_3 - з 04.01.2021 у розмірі 150%, ОСОБА_2 - у розмірі 220% посадового окладу; ОСОБА_3 з 01.04.2021 у розмірі 220%, ОСОБА_2 - 380% посадового окладу.
З огляду на викладі обставини у протоколах про адміністративні правопорушення зазначено про те, що виконання ОСОБА_1 доручення заступника Голови НСЗУ Фенчак А. від 23.10.2021 № 109-д та відповідно внесення керівництву НСЗУ подання про перегляд розміру надбавки за інтенсивність праці підлеглим працівникам передбачає, що її публічним інтересом є задоволення суспільних потреб шляхом ефективного управління і роботи структурного підрозділу, яке можливе за допомогою, зокрема, створення ефективної системи оплати праці, яка основана на об'єктивних і прозорих критеріях та індивідуальних досягненнях кожного державного службовця та результатів його праці, що включає об'єктивну та неупереджену оцінку якості і складності документів, підготовлених працівниками Департаменту, терміновості виконання ними завдань, виконання додаткового обсягу завдань, їх ініціативності у роботі.
Натомість, між приватним інтересом ОСОБА_1 та її службовими повноваженнями, пов'язаними із об'єктивною оцінкою роботи підлеглих, виникла суперечність, що мала вплив на об'єктивність та неупередженість прийняття нею відповідного рішення, яка полягала в тому, що, з одного боку, в ОСОБА_1 наявний приватний інтерес, зумовлений негативним ставленням до дій та прийнятих рішень ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а з іншого - ОСОБА_1 , як керівник Департаменту, державний службовець, який має виконувати свої посадові обов'язки, у тому числі щодо об'єктивної оцінки роботи підлеглих, підготовки обґрунтованих подань про встановлення розміру надбавки, виключаючи при цьому вплив приватного інтересу на реалізацію повноважень, які передусім мають здійснюватися в інтересах держави.
Тому, при підписанні і внесенні у жовтні 2021 року подання про перегляд розміру надбавки за інтенсивність праці, яким передбачається зменшити такі надбавки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у директора Департаменту - головного бухгалтера ОСОБА_1 була наявна суперечність між приватним інтересом та її службовими повноваженнями, яка реально вплинула на об'єктивність та неупередженість прийняття нею зазначеного рішення (відсутність об'єктивного аналізу якості і складності підготовлених ними документів, терміновості виконання ними завдань, опрацювання та підготовки документів, їх ініціативності у роботі), що в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» є реальним конфліктом інтересів, про який ОСОБА_1 мала повідомити свого безпосереднього керівника у строки та порядку, визначеному Законом.
Надаючи оцінку вказаним обставинам суд виходить з наступного.
Статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство з запобігання корупції чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» під реальним конфліктом інтересів розуміють суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
В розумінні вище вказаної статті, приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Як вбачається з роз'яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справу інформаційному листі «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року, аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч.1 ст.1 Закону, з урахуванням висновку науково- правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Відповідно до п.1.1.1. розділу І Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року №839 (далі- Методичні рекомендації) тільки такий приватний інтерес у сфері службових/представницьких повноважень, що може вплинути або впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, спричиняє виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів.
При цьому наявність протиріччя встановлюється в кожному окремому випадку виконання доручення, розгляду листа, здійснення контрольного заходу тощо, шляхом порівняння повноважень та існуючого у особи приватного інтересу із подальшим визначенням можливості (неможливості) такого інтересу вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішення, вчинення діяння службовою особою.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінального суду «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» від 22.05.2017 р. N 223-943/0/4-17 при розгляді справ про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-7 КУпАП (вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів) суди мають враховувати необхідність наявності фактів, встановлення яких має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові суду: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення. Для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенціно може вплинути на об'єктивність або неупередженість приняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
За змістом ст.172-7 КУпАП, приватний інтерес - це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.
Аналізуючи вищенаведені положення КУпАП у сукупності з положеннями Закону України «Про запобігання корупції», суд приходить до переконання, що адміністративна відповідальність щодо порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів настає лише за неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Таким чином, хоча статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» і передбачено обов'язок особи повідомляти про наявність у неї потенційного чи реального конфлікту інтересів, проте адміністративна відповідальність за ч.1ст.172-7 КУпАП настає лише за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Отже, чинним законодавством не передбачено адміністративної відповідальності за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів.
При вирішенні питання про наявності або відсутність в ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів, суд виходить з встановлених в судовому засіданні обставин та відповідних цим обставинам норм діючого законодавства.
На виконання доручення заступника Голови НСЗУ Фенчак А. від 23.10.2021 № 109-д директором Департаменту - головним бухгалтером ОСОБА_1 т.в.о. Голови НСЗУ Самофалову Д. 26.10.2021 внесено подання про перегляд розміру надбавки за інтенсивність праці, зокрема, щодо начальника управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку ОСОБА_2 та головного спеціаліста відділу взаємодії з Державною казначейською службою України управління бухгалтерськогть облівку та звітності Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку ОСОБА_3 .
У поданні ОСОБА_1 зазначено про проведення нею об'єктивної оцінки результатів роботи державних службовців Департаменту, їх особистих досягнень та вкладу у загальні результати роботи та у зв'язку з невиконанням посадових обов'язків, визначених посадовими інструкціями начальника управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту та головного спеціаліста відділу взаємодії з Державною казначейською службою України управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту, виходячи з наявності значного обсягу зауважень та допущених помилок, а також недотримання встановлених строків у роботі начальника управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту ОСОБА_2 та головного спеціаліста відділу взаємодії з Державною казначейською службою України управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту ОСОБА_3 , та висловлено пропозицію встановити їм надбавки за інтенсивність праці з 01.10.2021 у розмірі 10 % посадового окладу.
Результати щодо оцінки роботи державних службовців Департаменту ОСОБА_3 та ОСОБА_2 додатково викладені у Додатку № 1 та Додатку № 2 до Подання директора Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера від 27.01.2021 року.
Т.в.о. Голови НСЗУ Самофаловим Д. видано Наказ від 29.10.2021 № 512 «Про встановлення надбавок» щодо встановлення надбавок за інтенсивність праці, у тому числі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у розмірі 10% посадового окладу; підставою наказу зазначено подання директора Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера ОСОБА_1 від 26.10.2021.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 50 Закону України «Про державну службу» держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов'язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.
Заробітна плата державного службовця складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; премії (у разі встановлення).
За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать: премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності; місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу; місячна або квартальна премія за належне виконання умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).
При цьому загальний розмір премій, передбачених пунктом 2 цієї частини, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік.
Оплата праці державним службовцям, що продовжують виконувати службові обов'язки, здійснюється відповідно до Закону України «Про державну службу», постанови КМУ від 18 січня 2017 року №15 «Питання оплати праці працівників державних органів», інших актів законодавства з питань державної служби.
Згідно з абзацом восьмим пункту 14 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» керівники державної служби протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом у межах економії фонду оплати праці мають право встановлювати державним службовцям додаткові стимулюючі виплати відповідно до Положення про застосування стимулюючих виплат, що затверджується Кабінетом Міністрів України. При цьому установлено, що норми абзацу восьмого пункту 14 розділу XI застосовуються по 31.12.2021 року згідно із Законом від 19.09.2019 N9117- IX.
Відповідно до пункту 2 та 3 Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затвердженого Постановою КМ України від 18.01.2017 №15 (Положення №15) керівники державної служби в державному органі у межах економії фонду оплати праці мають право встановлювати державним службовцям додаткові стимулюючі виплати. До додаткових стимулюючих виплат державним службовцям належать надбавка за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи.
Пунктом 5 Положення №15 визначено, що надбавка за інтенсивність праці встановлюється державним службовцям з урахуванням таких критеріїв: 1) якість і складність підготовлених документів; 2) терміновість виконання завдань, опрацювання та підготовки документів; 3) ініціативність у роботі.
Відповідно до пункту 9 цього ж Положення у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни надбавки скасовуються або їх розмір зменшується.
З системного аналізу зазначених правових норм слідує, що оцінювання відповідності виконання посадових обов'язків державним службовцем критеріям своєчасності виконання завдань, якості виконання роботи, ініціативності, та здійснюється безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу.
Таким чином, вносячи подання на виконання Доручення заступника Голови НСЗУ Фенчак А. від 23.10.2021 року № 109-д, директор Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку НЗСУ ОСОБА_1 діяла у межах власних повноважень, відповідно до Положення про НСЗУ, Положення про Департамент фінансів та бухгалтерського обліку Національної служби здоров'я України, посадової інструкції, з урахуванням приписів Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затвердженого Постановою КМУ від 18.01.2017 №15.
Вирішуючи питання щодо наявності в ОСОБА_1 під час внесення такого подання стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 приватного інтересу, зумовленого негативним ставленням до вказаних осіб у зв'язку з поданням ними доповідних записок від 08.06.2021, які слугували підставою для порушення щодо ОСОБА_1 дисциплінарного провадження та відсторонення від виконання нею посадових обов'язків, суд приходить до висновку, що матеріалами справи не доведено існування такого приватного інтересу, який вплинув на об'єктивність та неупередженість ОСОБА_1 під час внесення подання, з огляду на наступне.
Так, Наказом Т.в.о. Голови НСЗУ Віленеського А.Б. від 09.06.2021 № 254 було порушено дисциплінарне провадження стосовно державних службовців Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку НСЗУ, зокрема, стосовно директора Департаменту - головного бухгалтера ОСОБА_1 , яким, також, останню відсторонено від виконання посадових обов'язків з 09.00 год. 09.06.2021 на час здійснення дисциплінарного провадження.
Підставою винесення Наказу від 09.06.2021 № 254 стали доповідні записки начальника управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку ОСОБА_2 від 08.06.2021 № 7.1-14/2-21 та головного спеціаліста відділу взаємодії з Державною казначейською службою України управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку ОСОБА_3 від 08.06.2021 б/н.
При цьому, зі змісту вказаних доповідних записок не вбачається згадка саме про неправомірні дії директора Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку ОСОБА_1 , що також не заперечувалося допитаними у судовому засіданні свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які підтвердили, що не зазначали у своїх доповідних записках саме про неправомірні дії ОСОБА_1 , не ініціювали питання про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, а повідомляли керівництво про зміни в роботі програмного продукту UA Бюджет, які негативно впливають на здійснення ними своїх посадових обов'язків, про корегування (відновлення) суми дебіторської заборгованості на суму 11 653 930,00 грн.
Також у доповідній записці ОСОБА_3 повідомлялося про те, що директор Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку ОСОБА_1 проінформована про наявні в департаменті технічні проблеми.
Крім того, під час розгляду справи встановлено, що рішення про відкриття дисциплінарного провадження приймалось т.в.о. Голови НСЗУ Віленським А.Б. у межах наданих йому повноважень одноосібно без погодження з юридичним департаментом.
Про факт одноосібного прийняття т.в.о. Голови Віленським А.Б. рішення щодо необхідності видання наказу 09.06.2021 №254 «Про порушення дисциплінарного провадження» свідчить службова записка Директора юридичного департаменту Донець І. від 11.06.2021 № 2-14/8-21, в якій ідеться мова про видачу наказу 09.06.2021 № 254 «Про порушення дисциплінарного провадження» без належного погодження з юридичною службою НСЗУ, що є порушенням законодавства та Висновок Юридичного департаменту НСЗУ за результатами проведення юридичної експертизи проекту наказу НСЗУ «Про внесення змін до наказу Національної служби здоров'я України від 09.06.2021 № 254 «Про порушення дисциплінарного провадження», в якому мова йде про невідповідність вимогам чинного законодавства змін, які пропонувалось внести до наказу НСЗУ від 09.06.2021 № 254 «Про порушення дисциплінарного провадження».
Крім того, не знайшов свого підтвердження факт, викладений у протоколі про адміністративне правопорушення від 09.02.2022 № 34-02/21, про нібито наявність резолюції т.в.о. Голови Віленського А.Б. на доповідній записці ОСОБА_2 від 08.06.2021 № 7.2-14/2-21 про надання пояснень ОСОБА_13 з приводу викладених у ній обставин, оскільки така резолюція на доповідній записці відсутня.
Таким чином, доповідні від 08.06.2021 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не містили ініціативи про необхідність порушення дисциплінарного провадження саме стосовно ОСОБА_1 та відсторонення її від виконання посадових обов'язків, вказане рішення приймалося т.в.о. Голови НСЗУ Віленським А.Б. одноосібно.
За результатами проведеного дисциплінарного провадження дисциплінарна комісія дійшла висновку про відсутність у діях директора Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера ОСОБА_1 дисциплінарного проступку; дисциплінарне провадження було закрито; матеріали дисциплінарного провадження направлено до слідчого управління ГУНП в м. Києві для долучення до матеріалів кримінального провадження № 12021100000000541 за ч. 2 ст. 364 КК України; Національного антикорупційного бюро України.
У протоколах про адміністративні правопорушення також зазначено, що головним спеціалістом відділу взаємодії з Державною казначейською службою України управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту ОСОБА_3 07.06.2021 т.в.о. Голови НСЗУ Віленському А., на вимогу аудиторської групи в ході здійснення позапланового внутрішнього аудиту, надавались пояснення стосовно нанесення посадовими особами Департаменту збитків на суму 11 653 930,00 грн у зв'язку з закриттям дебіторської заборгованості.
За даним фактом матеріали позапланового внутрішнього аудиту направлено до Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Головного управління Національної поліції України в м. Києві.
За вказаними матеріалами слідчим управлінням ГУНП в м. Києві внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100000000541, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 2 ст. 364 КК України.
Проте, як убачається з листа за вих. № 0414-233/20724 від 06.07.2021 Національне антикорупційне бюро України не вбачає підстав для внесення до ЄРДР відомостей щодо обставин неправомірного списання дебіторської заборгованості службовими особами НСЗУ, законності витрачання бюджетних коштів тощо.
Інформація щодо здійснення СУ ГУНП в м. Києві досудового розслідування станом на час розгляду справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, у кримінальному провадженні № 12021100000000541 за ч. 2 ст. 364 КК України, у наявних матеріалах справи відсутня, зокрема, щодо того, чи допитувалася ОСОБА_1 в рамках даного кримінального провадження, чи пред'явлено будь-якій посадовій особі НСЗУ підозру.
У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила, що жодного разу в рамках даного кримінального провадження вона не допитувалася, підозру їй не пред'явлено, що не спростовано під час розгляду справи.
Крім того, судом враховано те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що протягом проведення позапланового внутрішнього аудиту аудиторською групою не запитувалися на опрацювання будь-які документи з Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку НСЗУ. Не спростовано матеріалами справи й твердження ОСОБА_1 про те, що вона не ознайомлена з результатами проведення позапланового внутрішнього аудиту, не надавала жодних пояснень стосовно будь-яких документів, операцій чи питань ведення бухгалтерського обліку ані в усній, ані в письмовій формі.
Зі змісту письмових пояснень ОСОБА_3 від 07.06.2021 на вимогу аудиторської групи не вбачається згадування про неправомірні дії з боку ОСОБА_1 в контексті неправомірного закриття дебіторської заборгованості станом на 01.01.2021 в сумі 11 653 930,00 грн.
З огляду на викладені обставини суд приходить до висновку про те, що під час перегляду розміру надбавки за інтенсивність праці ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у директора Департаменту - головного бухгалтера ОСОБА_1 був відсутній приватний інтерес, зумовлений негативним ставленням до дій ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та прийнятих ним рішень, у зв'язку із подання останніми службових записок від 08.06.2021, які слугували підставою для порушення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 , та поданням ОСОБА_3 пояснень на вимогу аудиторської групи під час проведення в НСЗУ позапланового внутрішнього аудиту.
Суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , оскільки вказані особи є безпосередніми учасниками подій, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, внаслідок яких уповноваженим органом були ініційовані питання про притягення ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, а тому, на думку суду, не здатні в повній мірі надати суду об'єктивні та неупереджені свідчення з приводу обставин справи. Пояснення свідків ґрунтуються головним чином на їх припущеннях, виходячи з суб'єктивної оцінки ними подій, які покладені в основу протоколів про адміністративні правопорушення, та не підтверджується наявними матеріалами справи.
Щодо суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
За положеннями Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Відповідно до розділу II Методичних рекомендацій приватний інтерес може впливати на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними.
Дискреція - це можливість діяти на власний розсуд, обираючи з декількох різних варіантів дій, рішень.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи N0 К(80)2, прийнятими Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин.
Відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 N0 1395/5 «Про затвердження Методології проведення антикорупційної експертизи»: дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією, підготовленого 01.03.2018 за дорученням Голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду визначено, що дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи бездіяти, а якщо діяти - у виборі варіанта рішення чи дії серед варіантів, що прямо чи опосередковано закріплені в законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанта вибору із будь-ким.
З урахуванням викладених норм, аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що у директора Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера ОСОБА_1 під час внесення подання «Про перегляд розміру надбавки за інтенсивність праці» на виконання доручення заступника голови НСЗУ Фенчак А. від 23.10.2021 року №109-д були відсутні дискреційні повноваження.
При цьому суд виходить з того, що остаточне рішення про встановлення надбавок за інтенсивність праці - Наказ «Про встановлення надбавок» № 512 від 29.10.2021, приймалося т.в.о. Голови НСЗУ Самофаловим Д., а подання ОСОБА_1 носило рекомендаційний характер, з яким керівництво НСЗУ могло не погодитися.
Даний Наказ «Про встановлення надбавок» № 512 від 29.10.2021 ОСОБА_3 у встановленому законом порядку не оспорювався, начальником управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку ОСОБА_2 на теперішній час подано позов до Львівського окружного адміністративного суду (справа № 380/25357/21) про визнання протиправним та скасування наказу НЗСУ від 29.10.2021 № 512 в частині встановлення їй набавки за інтенсивність праці у розмірі 10 % посадового окладу. Рішення адміністративним судом на час розгляду даної справи не прийняте.
Крім того, на засіданні 29.10.2021 узгоджувальна нарада щодо погодження розбіжностей позицій погоджувачів проекту наказу від 28.10.2021 Пр-466 «Про встановлення надбавок» прийняла рішення про погодження та підписання даного проекту наказу.
Зазначені у протоколах про адміністративні правопорушення твердження, що ОСОБА_1 була обізнана про те, що ОСОБА_3 є викривачем та на неї розповсюджуються гарантії захисту від негативних заходів впливу з боку керівника або роботодавця, передбачені Законом України «Про запобігання корупції», не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Так, 25.08.2021 Національне агентство з питань запобігання корупції листом, який зареєстрований в НСЗУ 25.08.2021 за вх. № 28626-11-21 інформувало НСЗУ, про те, що головний спеціаліст відділу взаємодії з Державною казначейською службою України управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку ОСОБА_3 є викривачем.
У реєстраційно-моніторинговій картці вхідного документа - листа НАЗК від 25.08.2021 за вх. № 28626-11-21, щодо виконання даного листа, відсутні дані про те, що ОСОБА_1 ознайомлена зі змістом листа, відсутні такі дані і в дослідженій під час розгляду справи роздруківці з системи електронного документообігу Аскод, яка застосовується в НСЗУ.
Крім того, у період з 17 серпня по 01 вересня 2021 року директор Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку ОСОБА_1 перебувала у відпустці згідно з Наказом НСЗУ від 13.08.2021 № 432-в.
Даних з НАЗК про те, що ОСОБА_2 є викривачем, матеріали справи не містять.
Як вже зазначалося вище, 29.10.2021 відбулося засідання узгоджувальної наради щодо погодження розбіжностей позицій погоджувачів проекту наказу НЗСУ від 28.10.2021 року «Про встановлення надбавок», на якій були присутні: ОСОБА_16 - начальник управління документального забезпечення публічної інформації та розгляду звернень громадян Адміністративного департаменту; Донець Ірина - директор Юридичного департаменту; Косяк Юрій - начальник Відділу з питань запобігання та виявлення корупції; Новік Любов- головний спеціаліст відділу нарахування заробітної плати управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку; Самофалов Дмитро - т.в.о. Голови; Семенюк Тетяна - заступник директора Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку - заступник головного бухгалтера; Фенчак Анна - заступник Голови, що підтверджується протоколом № 1, наявним у матеріалах справи.
На засіданні вирішувалося питання, яке стосувалося виконання доручення заступника Голови НСЗУ Анни Фенчак від 28.10.2021 року №111- д «Про встановлення надбавок».
Під час погоджувальної наради начальником відділу з питань запобігання та виявлення корупції Ю. Косяком були викладені зауваження стосовно проекту наказу НСЗУ від 28.10.2021 року Пр-466 «Про встановлення надбавок» в частині зміни надбавки за інтенсивність праці головному спеціалісту відділу взаємодії з Державною казначейською службою України управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку ОСОБА_3 .
На думку Косяка Ю. , внесенням подання директора Департамента фінансів та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера ОСОБА_1 , на підставі якого в проект наказу НСЗУ включений пункт про встановлення головному спеціалісту відділу взаємодії з Державною казначейською службою України управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку ОСОБА_3 надбавки за інтенсивність праці в розмірі 10 % посадового окладу з 01.10.2021 року, здійснюється вплив на ОСОБА_3 як викривача.
Таким чином, вищезазначеним присутнім особам, які брали участь у засіданні узгоджувальної наради щодо погодження розбіжностей позицій погоджувачів проекту наказу НЗСУ від 28.10.2021 року «Про встановлення надбавок», було повідомлено про статус ОСОБА_3 як викривача.
Відповідно до статті Закону України «Про запобігання корупції» викривач - фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв'язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов'язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.
Проте, стосовно зауважень Косяка Ю. поговжувачами була висловлена позиція про те, що причини зміни надбавки за інтенсивність праці ОСОБА_3 викладені в поданні директора Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера ОСОБА_1 і стосуються неналежного виконання ОСОБА_3 посадових обов'язків та незадовільних результатів її роботи.
За результатами обговорення погоджувачами було прийнято рішення про погодження та підписання проекту наказу НСЗУ від 28.10.2021 Пр-466.
З урахуванням вказаного, враховуючи, що ОСОБА_3 діяла як викривач в розумінні ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», беручи до уваги, що про статус ОСОБА_3 як викривача було повідомлено на засіданні узгоджувальної наради щодо погодження розбіжностей позицій погоджувачів проекту наказу НЗСУ від 28.10.2021 року «Про встановлення надбавок», дії ОСОБА_1 по внесенню подання про перегляд розміру надбавки перевірялися в контексті порушення прав викривача та прийняття останньою рішення в умовах реального конфлікту інтересів, проте таких порушень встановлено не було.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відсутність хоча б одного з цих елементів складу адміністративного правопорушення виключає адміністративну відповідальність.
Частиною першою статті 172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Частиною другою статті 172-7 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення дій, які полягають у вчиненні особою дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Отже, обов'язковою ознакою зазначеного правопорушення є корисливий або інший особистий інтерес особи, яка його вчинила.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність особистих інтересів чи обставин, які впливають на об'єктивність або неупередженість прийняття нею рішень, призводять до невиконання або неналежного виконання нею посадових обов'язків, і тому зобов'язана була повідомити про це своєму керівникові, однак не зробила цього.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, полягає в діях особи, яка знала про наявність особистих інтересів чи обставин, які впливають на об'єктивність або неупередженість прийняття нею рішень, призводять до невиконання або неналежного виконання нею посадових обов'язків, і тому зобов'язана була утриматись від вчинення певних дій або прийняття певних рішень, однак не зробила цього.
Суб'єктивна сторона зазначених правопорушень характеризується прямим умислом.
Згідно з положеннями КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» ЄСПЛ підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
При цьому усі викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Таким чином, суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із вищевказаним стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Враховуючи правову позицію ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Суд звертає увагу на те, що обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Згідно зі статтею 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Враховуючи усе зазначене вище, суд приходить до висновку, що складені протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 не містять інформації щодо наявності в діях останньої умислу на вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Зібраними матеріалами справи не доведена поза розумним сумнівом наявність існування в ОСОБА_1 приватного інтересу в розумінні Закону України «Про запобіганя корупції», та, як наслідок, існування суперечності між приватним інтересом ОСОБА_1 та її службовими повноваженнями як директора Департаменту фінансів та фінансового обліку НСЗУ, а також вплив цієї суперечності на об'єктивність або неупередженість під час внесення нею поданя на виконання доручення заступника голови НСЗУ про перегляд надбавок за інтенсивність праці начальнику управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку ОСОБА_2 та головному спеціалісту відділу взаємодії з Державною казначейською службою України управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту фінансів та бухгалтерського обліку ОСОБА_3 .
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст 172-7 КУпАП, а тому провадження в об'єднаній справі підлягає закритю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.7, 9, 172-7, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП суддя
Закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, передбачені ч. 1, ч. 2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови суду складено та оголошено 17.06.2022 о 15 год. 30 хв.
Суддя О.О. Тиха