13.06.2022 Справа № 756/4037/22
Справа № 756/4037/22
1-кс/756/817/22
13.06.2022 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
слідчий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12022100050000887 від 08.06.2022 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України - слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Києва, зареєстрованої та жительки цього АДРЕСА_1 , такої, що має середню освіту, одруженої, офіційно не працевлаштованої, раніше судимої вироком Оболонського районного суду міста Києва від 19.02.2021 за ч. 1 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, -
за участі учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6 ,
13.06.2022 слідчий у кримінальному провадженні - слідчий СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк два місяці, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
З клопотання слідує, що Оболонським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12022100050000887 від 08.06.2022 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Як зазначає слідчий, досудовим розслідуванням встановлено, що 08.06.2022 у період часу з 16:00 до 16:15 ОСОБА_7 перебувала у приміщенні магазину «Сільпо» (м. Київ, просп. Оболонський, 1б), де у неї виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану. Надалі, реалізуючи свій вищевказаний умисел, ОСОБА_7 , впевнившись, що за її злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу умисно таємно з корисливих мотивів з метою власного збагачення взяла холодильника з продуктами харчування товар, що належить ТОВ «Сільпо-Фуд» (код ЄДРПОУ 40720198), а саме: индюшиное філе 3,04 кг. (арт. 374849), вартістю 583,68 грн (без урахування ПДВ); индюшатина м'ясо бедра 1,69 кг (арт. 867764), вартістю 296,69 грн (без урахування ПДВ) та куриное филе 2,12 кг (арт. 461800), вартістю 279,71 грн. (без урахування ПДВ), та заховала його до пакету чорного кольору.
Виконавши всі дії, які ОСОБА_7 вважала необхідними для таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану, остання, маючи при собі неоплачений вищевказаний товар, належний ТОВ «Сільпо-Фуд» на загальну суму 1 160,08 грн (без урахування ПДВ), не розрахувавшись за вищевказаний товар, вийшла за межі ліній кас магазину «Сільпо» та направилась до виходу, однак свій злочинний умисел до кінця не довела з причин, що не залежали від його волі, оскільки була зупинена працівником охорони магазину.
Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_7 могла спричинити ТОВ «Сільпо-Фуд» майнову шкоду на загальну суму 1 160,08 грн (без урахування ПДВ).
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає достатніми підстави для застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме:
- ризик вчинення підозрюваною ОСОБА_7 дій, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на представника потерпілого та свідків у кримінальному провадженні. Вказаний ризик сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що підозрюваній відомо місце їх проживання та місце роботи, оскільки остання ознайомлена зі змістом протоколів допитів свідків, а тому, на думку сторони обвинувачення, підозрювана шляхом погрози, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування;
- ризик вчинення підозрюваною ОСОБА_7 дій, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрювана є раніше судимою, що свідчить, як вказує сторона обвинуваченні у клопотанні, про схильність останньої до вчинення корисливих умисних злочинів та на шлях виправлення не стає.
Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваної під домашнім арештом, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання її винною, у сукупності з даними про особу підозрюваної та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваної менш суворого запобіжного заходу, оскільки з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення злочину, їх тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваної має бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Сторона захисту проти задоволення клопотання не заперечувала.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
08.06.2022 о 16:15 ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
09.06.2022 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При дослідженні клопотання слідчим суддею встановлено, що, обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, сторона обвинувачення посилається на те, що «вина підозрюваної ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового слідства». Разом із цим, відповідно до положень ст. 11 Загальної декларації прав людини, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, а поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Твердження сторони обвинувачення про підтвердження наявності вини ОСОБА_7 суперечить як вимогам національного законодавства, так і міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України ураховується при застосуванні норм кримінального процесуального законодавства України, так як п. 2 ст. 6 Конвенції забороняє передчасне вираження судом думки про те, що той «кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення», є винним або винною, до того, як це буде доведено відповідно до закону (рішення ЄСПЛ у справах «Мінеллі проти Швейцарії» від 25.03.1983, «Пеша проти Хорватії» від 08.04.2010). Право на презумпцію невинуватості буде порушено, якщо судове рішення або заява державного посадовця щодо особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, відображає думку про її вину до того, як її буде доведено відповідно до закону. Навіть за відсутності будь-якого формального висновку достатньо того, що існують певні міркування, які дозволяють припустити, що суд або посадова особа вважають особу, яка обвинувачується, винною. Необхідно встановити принципову відмінність між твердженням про те, що хтось тільки підозрюється у вчиненні злочину, та чіткою заявою, що особа вчинила злочин, за відсутності остаточного вироку.
ЄСПЛ неодноразово наголошував на важливості вибору державними посадовцями слів у своїх заявах до судового розгляду та визнання особи винною у вчиненні конкретних кримінальних правопорушень (рішення у справах «Бьомер проти Німеччини» від 03.10.2002, «Нештяк проти Словаччини» від 27.02.2007, «Лада проти України» від 06.02.2018).
Відтак твердження сторони обвинувачення у тексті клопотання про застосування запобіжного заходу на стадії досудового розслідування про підтвердження вини підозрюваної ОСОБА_7 є порушенням презумпції невинуватості, на що неодноразово наголошував у своїх рішеннях ЄСПЛ, зокрема у справах «Грабчук проти України» 21.09.2006, «Шагін проти України» від 10.12.2009 та ін.
Щодо наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 інкримінованого злочину слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому, відповідно до рішень ЄСПЛ, зокрема, у справах «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» від 29.11.1988 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 23.10.1994, факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред'явлення обвинувачення.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя, вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, долучено до матеріалів клопотання, зокрема:
- протокол затримання та особистого обшуку ОСОБА_4 від 08.06.2022;
- протоколи допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
- інші матеріали в їх сукупності.
З огляду на викладене, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах та з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_12 злочину, інкримінованого їй стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваній запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
Так, вирішуючи питання про існування ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Беручи до уваги тяжкість інкримінованого злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , суворість можливого покарання, дані про особу останньої (вік, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, наявність постійного місця проживання, що у своїй сукупності свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків), слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 може вчинити дії щодо незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.
Доведеність вказаних ризиків в повній мірі підтверджується матеріалами кримінального провадження та фактичними обставинами вчинення кримінального правопорушення, а тому саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як домашній арешт, забезпечить належне виконання ОСОБА_7 покладених на неї процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, оскільки встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Таким чином, зважаючи на цілі та принципи кримінального провадження, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, з огляду на те, що за результатами судового розгляду стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання у період з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступного дня, з покладенням на підозрювану ОСОБА_7 процесуальних обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.
Керуючись статтями 132, 177-179, 181, 193, 194, 196, 309 , 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останній залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 22:00 до 06:00 у межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12022100050000887 від 08.06.2022, а саме до 08.08.2022 включно, за виключенням необхідності отримання екстреної медичної допомоги, а також за виключенням періоду часу прямування та перебування в укритті на період оголошення повітряної тривоги у місті Києві, зобов'язавши ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою слідчих СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження, до процесуальних керівників, які здійснюють процесуальне керівництво, а також до слідчого судді, суду.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти в залі суду та зобов'язати невідкладно прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалу про тримання підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом передати для виконання до Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві.
Оболонському управлінню поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві негайно поставити на облік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваної особи мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1