Справа № 755/16128/21
Провадження №2/755/2584/22
"13" червня 2022 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Коваленко І.В.,
при секретарі судового засідання - Ковшобі А.К.,
розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги,
21 вересня 2021 року позивач КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , відповідно до якого просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 13 857,30 гривень, заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 11 976,53 гривень, заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 16 389,70 гривень, заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги централізованого постачання гарячої води в розмірі 4 754,94 гривень, витрати пов'язані з отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 гривень та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.05.2018 року КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» здійснює надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. 28 березня 2018 року в газеті «Хрещатик» № 34 (5085) було опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води.
Позивач зазначає, квартира за адресою: АДРЕСА_1 під'єдна до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, а отже відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води. Від отримання таких послуг відповідач у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався).
Надання послуг з постачання гарячої води та централізованого опалення в будинку АДРЕСА_2 здійснюється КП «Київтеплоенерго» на підставі типового Договору про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води, опублікованого на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 року № 111 (4511). Крім того, позивач на підставі Договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», прийняв право вимоги до відповідача з оплати боргу за послуги, спожиті до 01 травня 2018 року, а саме: послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відповідач, отримуючи послуги, надані позивачем щодо квартири АДРЕСА_1 , не вносить плату за отримані послуги з постачання централізованого опалення та плату за постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість станом на 01 липня 2021 року у розмірі 46 978, 47 грн., з яких: за послуги з централізованого опалення, спожиті до 01 травня 2018 року, - 13 857,30 грн., за послуги з централізованого постачання гарячої води, спожиті до 01 травня 2018 року, - 11 976,53 грн., за послуги з централізованого опалення, спожиті з 01 травня 2018 року, - 16 389,70 грн., за послуги з централізовано постачання гарячої води, спожиті з 01 травня 2018 року, - 4 754,94 грн., що є предметом спору.
04 жовтня 2021 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до свого провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У відповідності до ч.8 ст.279 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
20.01.2022 року до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні позову повністю. Зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки він є споживачем послуг з постачання холодної та гарячої води і водовідведення згідно Договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 21.06.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ЖРЕО №420, та за умовами якого належним отримувачем коштів є ЖРЕО №420, а в банківських реквізитах отримувача коштів відповідно має бути зазначено розподільчий рахунок КП «ГІОЦ». Жодної додаткової угоди про розірвання вказаного договору відповідач не отримував, а отже вважає зазначений договір чинним, на підтвердження чого надає в якості доказу відповідь від 23.10.2018 року ЖЕД-410 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва». Крім того, відповідач зазначає, що він мав намір привести договірні відносини з КП «Київтеплоенерго» у відповідність з вимогами чинного законодавства, та з цією метою звернуся до Комунального концерну «Центр комунального сервісу», однак з 2018 по 2022 рік позивач ухиляється від укладення договору. Затягування позивачем підписання договору унеможливлює відповідачу здійснювати оплату за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. Позивач не додає договір відступлення права вимоги від ПАТ «Київенерго» до КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго».
01.02.2022 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача з проханням задовольнити позов повністю, у якій зазначено, що підключення будинку до мереж централізованого опалення та постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем. Відповідач кожного місяця отримував платіжні документи, у яких зазначалось ПІБ, кількість зареєстрованих осіб, тариф, сума до сплати, розмір заборгованості, натомість, з приводу здійснення неправомірного нарахування заборгованості та/чи перерахунку в спірний період відповідач до позивача не звертався. Відсутність письмового договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Відповідач ОСОБА_1 , який є власником квартири за адресою: АДРЕСА_4 та споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, від отримання яких у встановленому чинним законодавством порядку за зазначеною адресою не відмовлявся (від мереж не відключався), не сплачує заборгованість за вказані послуги, чим грубо порушує права КП «Київтеплоенерго», як надавача послуг.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального кругу Скринником С.М. 05.08.2021 року, квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 .
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 266636351 від 20.07.2021, право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 зареєстроване на праві власності за відповідачем ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 05.08.2011 р. (запис в реєстрі №1429).
Отже, відповідач ОСОБА_1 є власником вказаної квартири.
Відповідно довідки про реєстрацію місця проживання особи за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської райдержадміністрації № 70712341 від 29.09.2021 року, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 - з 01.09.2011 року по теперішній час.
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання послуг з постачання гарячої води та централізованого опалення регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
За правилами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно положень пунктів 1, 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 грудня 2017 року № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» Комунальне підприємство «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади м. Києва, що повернуто з володіння та користування Публічного акціонерного товариства «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 Комунальному підприємству «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. Отже з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює Комунальне підприємство «Київтеплоенерго».
28 березня 2018 року в газеті «Хрещатик» № 34 (5085) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», як виконавцем, послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Повідомленням визначено, що відповідно до норм ст. 634 Цивільного кодексу України, договір приєднання вважається акцептованим усіма споживача, які у встановленому порядку не надали заперечення щодо умов цього договору.
Відповідно до п.п. 1, 14 договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води згідно діючими нормативами, а споживач зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплатити послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що зазначені договором. Розрахунковим періодом є календарний місяць, якщо інше не визначено договором. Оплата послуг щомісячна. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяця) на підставі розрахунків на оплату наданих послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» (далі - Кредитор) та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - Новий Кредитор/Позивач) було укладено Договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01 серпня 2018 року з урахуванням оплат, що отримані Кредитором за період з 01 серпня 2018 до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов'язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у Додатку №1 та Додатку №2 до цього договору.
Відповідно до Додатку №1 та/або Додатку №2 до Договору цесії, позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з центрального опалення та/або централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно п. 3.4.2 Договору Новий кредитор має право на отримання замість Кредитора від споживачів, визначених у Додатку №1 та/або Додатку №2 до Договору цесії сплати заборгованостей, право вимоги до яких відступлене за цим договором.
Крім того, відповідно до п. 1.3 договору цесії Кредитор відступає, Новий кредитор/Позивач набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов'язань (неустойка, штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати пов'язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші (без виключень та обмежень), що нараховані Кредитором та/або виникли до дати укладення цього Договору у зв'язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов'язань з оплати послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за договорами та споживачами, які зазначені у Додатку №1 та/або Додатку №2 до Договору цесії.
Таким чином, позивач прийняв право вимоги до відповідача щодо заборгованості за спожиті послуги з центрального опалення та/або централізованого гарячого водопостачання, а також прийняв право вимоги до відповідача будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов'язань у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань з оплати за спожиті послуги.
Відповідно ст. 4 ЦК України, актами цивільного законодавства, серед іншого, є постанови Кабінету Міністрів України.
Надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21.07.2005 №630, який був опублікований 31 липня 2014 року на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також в газеті «Хрещатик» від 06 серпня 2014 року №111.
Нарахування за спожиті відповідачем послуги здійснювалось на підставі постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила), пунктами 11, 14 яких визначено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення; у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил. За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку або не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено. Показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності постачальника та представника споживачів. Показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця.
Відповідно пунктів 18, 20 Правил, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Після отримання показань квартирних засобів обліку, якщо вони відрізняються від розрахованих за показаннями будинкових засобів обліку, виконавець здійснює коригування плати за надану послугу в наступному розрахунковому періоді шляхом зменшення або збільшення обсягів спожитої кожним споживачем послуги, що відображається в платіжному документі періоду, наступного за здійсненням коригування. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Згідно пункту 30 Правил споживач, серед іншого, зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі; виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.
У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов'язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. (Постанова Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц)
Пунктом 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.
За визначенням, наданим у статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначені загальні умови виконання зобов'язання, зокрема, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Судом встановлено, що відповідач своєчасно не вносив плату за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в результаті чого станом на 01 липня 2021 року утворилась заборгованість, у розмірі 46 978,47 грн., з яких: за послуги з централізованого опалення, спожиті до 01 травня 2018 року, - 13 857,30 гривень, заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 11 976,53 гривень, заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 16 389,70 гривень, заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги централізованого постачання гарячої води в розмірі 4 754,94 гривень, ці обставини підтверджуються долученими до справи доказами, які надано позивачем.
Відповідно положень ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує.
За нормою ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, виходячи із наявних у справі доказів, відповідач ОСОБА_1 , як власник квартири АДРЕСА_1 , зобов'язаний сплатити наявну заборгованість за надані позивачем послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення.
Відповідно вимог частин 1, 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина 3 ст. 13 ЦПК України).
Заперечуючи проти позову у повному обсязі, відповідач вказує на те, що письмовий договір про надання послуг між сторонами не укладався, при цьому не заперечує, що даними послугами користувався, тому не має зобов'язань сплачувати за послуги за договором, який не укладав; на підтвердження позовних вимог позивачем не надано належних та допустимих доказів.
Відсутність укладеного між сторонами письмового договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідача, як споживача, від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеним у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, постановах Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 (провадження № 61-26204св18), від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16-ц (провадження № 61-1647св17), від 04 серпня 2021 року у справі № 461/12597/15 (провадження № 61-5211св19).
З матеріалів справи убачається, що відповідач у встановленому законом порядку не відмовлявся від надання послуг позивачем, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, відповідачем надано не було.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вимога про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 витрат, пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в розмірі 33,00 гривень не підлягає задоволенню, оскільки суду не надано доказів, що такі витрати понесені підприємством з вини відповідача та підлягають стягненню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Цивільного - процесуального кодексу України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги, підлягає частковому задоволенню.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує до стягнення з ОСОБА_1 на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270 грн. 00 коп.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 512, 526, 634, 901, 903 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 2, 10, 49, 76-81, 89, 141, 264 - 265, 274, 279, 280, 284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість за спожиті за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 13 857,30 гривень, заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 11 976,53 гривень, заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 16 389,70 гривень, заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги централізованого постачання гарячої води в розмірі 4 754,94 гривень, та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн., а всього на загальну суму 49 248,47 грн. (сорок дев'ять тисяч двісті сорок вісім грн. 49 коп.)
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягувач: КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», юридична адреса: м. Київ, вул. І. Франка, код ЄДРПОУ 40538421.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017,апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Уразі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення суду складено 13 червня 2022 року.
Суддя: