Справа № 755/719/22
Провадження №: 3/755/1002/22
"14" червня 2022 р.
м. Київ
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КпАП) в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» № 1231-IX від 16.02.2021, за ст. 124 КпАП в редакції Закону № 586-VI від 24.09.2008 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3045-VI від 17.02.2011, № 596-VIII від 14.07.2015, № 1231-IX від 16.02.2021, установила :
ОСОБА_1 (далі - особа, що притягається до адміністративної відповідальності) 05.12.2021 о 01:40 год. керуючи транспортним засобом «ВАЗ», н.з. НОМЕР_1 , по вул. Вільде в м. Києві, не дотримався безпечної швидкості руху та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив наїзд на ТЗ «КІА», н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, завдання матеріальних збитків та порушення вимог п.п. 12.1, 13.1 ПДР.
Також особа, що притягається до адміністративної відповідальності 05.12.2021 о 01:40 керував указаним ТЗ за наведеною адресою в стані алкогольного сп'яніння, згідно проведеного огляду за допомогою алкотестеру «Drager», в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим порушив вимоги п. 2.9а) ПДР України.
У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень КУпАП, не з'явилася.
Забезпечувалося судом і СМС інформування такої особи за номером телефону наявним у справі.
Інформацію про дату, час та розгляд самого провадження даним складом суду розміщувалася на сайті Судової влади цього місцевого суду у розділі інформацію для громадян з найменуванням «ГРОМАДЯНАМ» (https://dn.ki.court.gov.ua/sud2604/).
Поінформованим про цей процес ,виходячи із звернень д осуду від 01.02.22 є і адвакат ОСОБА_1 - Різник І.А., та сам ОСОБА_1 ураховуючи його звернення від 16.02.22.
Разом з тим, ужиті заходи попри їх об'ємність не сприяли досягненню мети забезпечення участі в судовому засіданні особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
З огляду на, що Суд, виходячи з вище зазначених правових норм та беручи до те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (див. у т.ч. постанову ВС від 15 травня 2019 року у справі № 0870/8014/12), вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
Відповідно Суд дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, відповідно до пункту 2.5 наведених Правил, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтями 251, 280 КпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, зокрема, ці дані встановлюються, у т.ч. протоколом про адміністративне правопорушення, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, що притягається до адміністративної відповідальності будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, вимог наведених Правил не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 130 КпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 того ж Кодексу, належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколами про адміністративні правопорушення, які складеноу максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КпАП та котрі містять необхідні у них відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України;
- схемою місця ДТП за ст. 124 КпАП, що складена за місцем пригоди та містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження;
- відомостями, що містяться у письмових поясненнях іншого учасника ДТП за ст. 124 КпАП, які кореспондуються з даними, що містяться у схемі ДТП та протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 214323;
- відомостями, що містяться у тесті на алкоголь «Drager» стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з якого слідує, що результат тесту - 2.43 %, тобто останній перебуває в стані алкогольного сп'яніння;
- відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та указує на факт порушення водієм указаних правил ПДР;
- актом огляду, який кореспондуються з даними Драгер та указують на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності порушив п. 2.9а) ПДР України.
При цьому, відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), за ст. 130 КпАП стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ч.1 ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
З урахуванням того, що ВС у постанові від 20 жовтня 2020 року в справі № 444/2115/17 указав, що невиконання вимоги працівника поліції, яка, очевидно, входить до кола його повноважень, не може бути визнане правомірним, якщо особа, виходячи зі своєї оцінки ситуації, вважає таку вимогу безпідставною, і навіть якщо в подальшому виявиться, що ця вимога ґрунтувалася на неправильній оцінці ситуації поліцейським і не мала достатніх підстав.
Таким чином, наявність чи відсутність у поліцейського підстав для пред'явлення вимоги, що входить у межі його повноважень, не може братися до уваги при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності складу певного порушення.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд, у відповідності до положень ст. 251 та ст. 252 КУпАП, вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній порушив п. 2.9) ПДР України, та за ст. 124 КпАП, так як він не дотримався вимог п.п. 12.1, 13.1 тих же Правил. А, у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02 ECHR 29.06.2007, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, Суд враховує таке.
Згідно ст. 38 КпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Обставини щодо ст. 124 КпАП мали місце 05.12.21, а тому строки визначені ст. 38 КпАП в цей час минули, як наслідок провадження в цій частині слід закрити у порядку п. 7) ст. 247 КпАП, котрий передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Щодо ст. 130 КпАП, то за нею строки визначені ст. 38 указаного Кодексу не минули, а то Суд визначаючись із стягненням ураховує обставини визначені ст. 33 КпАП, та не убачає, в розумінні ст. ст. 34, 35 наведеного Кодексу, обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність останнього і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті 130 указаного Кодексу, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Адже, адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.
Перша - репресивно-каральна («штрафна») - полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави правопорушнику, а по-друге, - засобом, який попереджає нові правопорушення.
Друга функція - запобіжно-виховна - тісно пов'язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.
Тобто, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що і матиме місце в цій ситуації, на переконання суду, у разі визначення стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування ТЗ.
Щодо формування резолютивної частини даного судового рішення (за ст. 130 КпАП), то Суд зауважує, що відповідно до ст. 284 КпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення.
В постанові КАС від 02.11.21 у справі № 755/10002/21 в т.ч. зроблено висновок, що фактично КУпАП не визначає обов'язку суду визнавати особу винною в резолютивній частині постанови при прийнятті рішення у справі про адміністративне правопорушення.
З урахуванням указаних норм КпАП та орієнтирів сформованих судом апеляційної інстанції в наведеній справі, ураховуючи, що судом установлено наявність у діях водія складу адміністративного правопорушення за ст.ст. 124, 130 КпАП, Суд не убачає підстав визнавати особу винною в резолютивній частині постанови при прийнятті цього рішення та виносить постанову про накладення адміністративного стягнення у порядку п. 1) ст. 284 КпАП.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 30, 33-35, 38, 124, 130, 251, 252, 283-285 КУпАП, суддя постановив:
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 7) ст. 247 даного Кодексу.
Накласти на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» № 1231-IX від 16.02.2021 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 гривень 20 копійок.
Відповідно до ст. 307 КпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтею 287-294 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
С у д д я Оксана БІРСА