Справа № 307/898/20
Провадження №1-кп/307/589/20
17 червня 2022 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1
за участі: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, кримінальне провадження за № 12020070160000301, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Монастирець Хустського району, мешканця АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , громадянина України, із повною загальною середньою освітою, неодруженого, сезонного робітника, раніше не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
У провадженні Тячівського районного суду знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
Прокурор просить обрати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Посилається на те, що обвинувачений постійно не з'являється у судові засідання, що свідчить про те, що він ухиляється від суду та перешкоджає розгляду даного кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив не обирати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. З
Заслухавши думку присутніх учасників кримінального провадження суд приходить до висновку, що заявлене прокурором клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010, у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Частинами 1, 2, 4, ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, окрім як у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 5 п. "С" Конвенції нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно із позицією Європейського суду при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою суд повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи, характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке може бути призначено в результаті засудження.
Справа знаходиться у провадженні суду із березня 2020 року. По даній справі судові засідання призначалися систематично, в які обвинувачений, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи не з'являвся. Так, він не з'явився на підготовчі судові засідання 28.05., 24.02. та 22.03.2021, хоча про дату час та місце був повідомлений належним чином. Інформації про причини неявки до суду не надавав. 25 серпня 2020 року до нього було застосовано привід. Після численних неявок ОСОБА_4 , останній три рази оголошувався у розшук - 04.11.2020, 20.10.2021 та 2302.2022 року.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи викладене суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави у зазначеному розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись стст. 21, 177, 182, 183, 194, 318, 334, 369 КПК України суд,
Клопотання прокурора Тячівської окружної прокуратури про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24-ї години 15.08.2022 року.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 25 (двадцять п'ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 62025 (шістдесят п'ять тисяч двадцять п'ять) гривень, яка може бути внесена як самими обвинуваченими так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: одержувач - ТУ ДСА України в Закарпатській області, код 26213408, Банк одержувача - ДКСУ, м. Київ, рахунок - UA198201720355209001000018501, код банку отримувача - 820172, призначення платежу - застава.
Обвинувачений або заставодавець має право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тячівського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Закарпатської УВП відділу ДДВП України в Закарпатській області.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Закарпатської УВП відділу ДДВП України в Закарпатській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , з під варти та повідомити усно і письмово прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та головуючого по справі суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Ухвала підлягає виконанню негайно та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий ОСОБА_1