Справа № 307/1870/22
Провадження № 1-кс/307/546/22
14 червня 2022 року м.Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів клопотання слідчої СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, не одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12022071160000328, відомості про яке 10.06.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
Слідча СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.
В обґрунтування клопотання слідча посилається на те, що СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071160000328 від 10.06.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 16:00 год. 8.06.2022 р. по 00:00 години 9.06.2022, під час дії на всій території України воєнного стану запровадженого згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу проник до будинку АДРЕСА_2 , звідки, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом спрямованим на незаконне збагачення за рахунок викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність, карність, суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків з спальної кімнати викрав належні потерпілому ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 мешк. АДРЕСА_2 грошові кошти в сумі 1800 доларів США та 56 000 Чеських крон, співвідношення яких до гривні відповідно до довідки наданої керуючою ТВБВ №10006/0143 вих №11 від 10.06.2022 року станом на 8 червня становить 70 599 грн 20 коп та 52 658 грн 82 коп.
Посилаючись на ці обставини, слідча вказує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.
Слідча стверджує, що вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 9.06.2022, протоколами допитів потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 протоколом огляду предмета, а також іншими матеріалами, зібраними в ході досудового розслідування.
10 червня 2022 року ОСОБА_5 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
За твердженням слідчої, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 , знаходячись на волі та передбачаючи можливість призначення йому реальної міри покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування, може незаконно впливати на потерпілих, а також свідків з метою зміни ними показів на свою користь, та може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідча вказує, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вище наведені ризики та обставини є реальними і триваючими, об'єктивно існують, тому тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним.
Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного.
На підставі наведеного, слідча просить застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком шістдесят днів.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.
Підозрюваний у судовому засіданні просив розглянути можливість застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з тримання під вартою. Пояснив , що добровільно видав викрадені ним кошти працівникам поліції та потерпілий до нього претензій не має.
Заслухавши позицію прокурора, слідчого з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що згідно з даними з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, сформованого станом на 13.06.2022 року, Тячівським РВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12022071160000328 відомості про яке 10.06.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У рамках даного кримінального провадження, 10.06.2022 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаним з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження.
Статтею 177 КПК України регламентовано, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Як роз'яснено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року № 4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають з норм КПК України, і його належної поведінки. У п. 13.3 даної постанови зазначено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
За приписами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який відноситься до категорії тяжкого злочину та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Слідчий суддя приходить до висновку, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме:
протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_6 від 9.06.2022;
протоколом огляду місця події від 9.06.2022;
заявою підозрюваного про добровільну видачу викрадених коштів від 9.06.2022;
протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 10.06.2022;
протоколами допитів свідків: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від 10.06.2022;
протоколом огляду предмета та фототаблицею до нього від 10.06.2022;
постановою про визнання грошових коштів речовим доказом від 10.06.2022;
протоколом допиту підозрюваного від 10.06.2022, тим самим встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру в частині вчинення ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та долучених до клопотання.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, в частині вчинення ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України на даній стадії досудового розслідування.
Водночас, слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 який раніше не судимий, його вік та стан здоров'я, наявність у нього постійного місця проживання, сімейний стан підозрюваного, який не одружений, проживає з батьками та по місцю проживання згідно наданої Вінницькою міською радою характеристики, характеризується позитивно, добровільно видав вирадені ним кошти, та в судовому засіданні пояснював, що не буде ухилятися від органу досудового розслідуваня та суду та на їх першу вимогу з'явиться на виклик.
Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя також враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Оцінюючи доводи сторони кримінального провадження з боку обвинувачення про необхідність застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя констатує, що стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Разом з цим доводи сторони обвинувачення про існування, зазначеного у клопотанні ризику, щодо можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у зв'язку з цим цей ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.
Виходячи з встановлених слідчим суддею обставин, з урахуванням даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що в силу характеру діяння, в якому підозрюється ОСОБА_5 та потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, прокурором доведено обставини, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, зокрема обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК Україи на даному етапі досудового розслідування, необхідність запобігання ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, але не доведено обставини, передбаченої п.п. 3, ч. 1 цієї статті, а тому в задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під варту слід відмовити.
Разом з тим, приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, слідчий суддя вважає за можливе застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у нічний час, без застосування електронних засобів контролю, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти вищезазначеному ризику.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; з метою уникнення будь-якого тиску на свідків у кримінальному провадженні спілкуватися з такими лише з дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 186, 194, 196, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчої СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за місцем реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 20.00 год. до 07.00 год. наступної доби, без застосування електронних засобів контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні процесуальні обов'язки:
прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;
не відлучаться із населеного пункту, в якому він зареєстрований та фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
з метою уникнення будь-якого тиску на потерпілих та свідків, спілкуватися з такими лише з дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , про необхідність негайного вибуття до місця проживання за адресою АДРЕСА_1 .
Встановити строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 12 серпня 2022 року, включно.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде складено та проголошено 17 червня 2022 року о 11 год. 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1