ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5594/22
провадження № 1-кс/753/1008/22
"13" червня 2022 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 щодо незаконного позбавлення свободи, -
13 червня 2022 року адвокат ОСОБА_2 , посилаючись на ст. 206 КПК України, звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва зі скаргою щодо незаконного позбавлення волі ОСОБА_3 .
За текстом скарги адвокат зазначає, що в провадженні слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, в рамках якого в порядку ст. 208 КПК України 10 червня 2022 року було затримано ОСОБА_3 , інтереси якого за дорученням Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у м. Києві він захищає.
Посилаючись на допущені, на переконання захисника, слідчим під час затримання порушення норм кримінального процесуального закону, адвокат ОСОБА_2 , згідно зі ст. 206 КПК України, ставить перед слідчим суддею питання щодо визнання незаконним затримання ОСОБА_3 та звільнення останнього з-під варти.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Зі змісту скарги адвоката ОСОБА_2 та доданих до неї документів випливає, що він захищає інтереси підозрюваного ОСОБА_3 , затриманого у порядку ст.ст. 208, 615 КПК України в рамках кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Відповідно до мотивації правової позиції Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловленої у Постанові від 27 травня 2019 року (справа №766/22242/17), згідно частин 2-5 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи. При цьому слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Водночас якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду». Отже, ст. 206 КПК України надає слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу. Таким чином, наведені вище положення ст. 206 КПК мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках. При цьому вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов'язаних із затриманням особи в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, post factum, оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті.
Слідчим суддею встановлено, що на час звернення захисника зі скаргою, орган досудового розслідування не звертався до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 .
Положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, що не підлягає оскарженню.
За встановлених обставин підстави для відкриття провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 щодо незаконного позбавлення свободи відсутні.
Керуючись ст. ст. 206, 208, 304, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 щодо незаконного позбавлення свободи.
Повернути скаргу та додані до неї матеріали особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя : ОСОБА_1