Справа №639/1565/22
Провадження № 1-кс/639/492/22
14 червня 2022 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю: секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові провадження за клопотанням слідчого СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №12022221210000429 від 07.06.2022р. про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, з неповною вищою освітою, неодруженого, раніше не судимого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Слідчий СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_6 , звернулася до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_4 .
У клопотанні слідчий посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, при цьому він не має міцних соціальних зв'язків. Тому з метою забезпечення кримінального провадження та запобігання спробам ОСОБА_4 переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просив обрати стосовно ОСОБА_4 строком на 2 місяці запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, адже жоден з більш м'яких запобіжних заходів не здатен забезпечити належної поведінки підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, викладених у клопотанні, просив обрати запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строків досудового розслідування, тобто до 10.08.2022р..
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечували, просили відмовити в його задоволенні. Сторона захисту посилалась на явну необґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Підозрюваний показав, що внаслідок активних бойових дій на території м. Харкова одним із вибухів було пошкоджено вхідні двері до сусідньої квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , в якій протягом тривалого часу ніхто не проживав. При цьому у травні 2022 року до нього з смт. Мерефа у квартиру АДРЕСА_3 мали переїхати для проживання батьки, які страждають захворюваннями, що потребують дієтичного харчування, що обумовлювало необхідність наявності холодильника у квартирі для зберігання продуктів харчування, але саме в той час його холодильник вийшов з ладу. Побачивши через пошкодженні двері квартири АДРЕСА_4 , він намагався довідатися у інших сусідів контактні дані власника квартири, але це йому не вдалося. Тоді він без дозволу будь-кого переніс вказаний холодильник до своєї квартири для тимчасового користування поки не поладить свій, попередивши про це сусідів, на випадок, якщо з'явиться власник, а його в цей час не буде вдома. В подальшому, коли він побачив працівників поліції біля квартири за адресою АДРЕСА_4 , то одразу самостійно повідомив їм про вказані події та що холодильник знаходиться у нього.
Отже, з огляду показання ОСОБА_4 , останній заперечував наявність корисливого мотиву його дій, а також, що відповідне заволодіння майном було таємним, тобто заперечував наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, в його діях.
Крім того захисник ОСОБА_5 вказував на недоведеність ризиків, на які посилався у своєму клопотанні слідчий, а також на відсутність будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_4 проник до відповідної квартири шляхом злому дверей як про те зазначено в повідомленні про підозру; що до органу досудового розслідування звернувся власник відповідної квартири та майна або уповноважена ним особа, а також на неналежну форму вказаного звернення та суперечливий зміст даних, які стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділом ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022221210000429 від 07.06.2022р.
10.06.2022р. ОСОБА_4 в рамках вказаного досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме - у таємному викраденні 27.05.2022р., тобто під час дії воєнного стану в Україні, з квартири АДРЕСА_5 належного ОСОБА_7 холодильника білого кольору, вартістю приблизно 20000,00 грн., поєднаному з проникненням до житла за вказаною адресою, шляхом злому вхідних дверей.
З доказів, зібраних під час досудового розслідування та наданих слідчому судді, а саме: змісту протоколів огляду місця події від 29.05.2022р., 10.06.2022р.; показань свідків ОСОБА_8 та представника потерпілого ОСОБА_9 , заяви про вчинене кримінальне правопорушення тощо, вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 відповідного кримінального правопорушення за обставин, викладених в повідомленні про підозру.
При цьому щодо посилань сторони захисту про зворотне, то необхідно зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення. Метою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру».
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 Європейський суд з прав людини зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
За змістом ст. ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При цьому ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України, санкцією якої передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Водночас, надаючи оцінку щодо доведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, при вирішенні питання щодо застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчим суддею враховується, що:
- ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню правосуддя, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (Рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), § 59);
- наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини» (Selcuk v. Turkey), § 34; «Мацнеттер проти Австрії» (Matznetter v. Austria), § 9).
При цьому ОСОБА_4 притягується до кримінальної відповідальності вперше; в поле зору правоохоронних органів раніше не потрапляв; підозрюється у вчиненні одного епізоду кримінального правопорушення без застосування насильства, погроз, примусу тощо; викладає логічну і послідовну власну версію відповідних подій, яка на теперішній час органом досудового розслідування в повній мірі не перевірена. При цьому органом досудового розслідування не надано доказів на підтвердження, того, що підозрюваний має наміри або реалізовував спроби будь-яким чином вплинути на свідків чи потерпілого у кримінальному провадженні.
За наведених обставин, на переконання слідчого судді, стороною обвинувачення, в порушення вимог п. 15 ч. 1 ст. 7, ст. 22 КПК України, не доведено наявності таких ризиків, передбачених ч. ч. 3, 5 ст. 177 КПК України, як ризик незаконного впливу ОСОБА_4 на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинення підозрюваним іншого кримінальне правопорушення. Наявність цих ризиків ґрунтується виключно на припущеннях органу досудового розслідування.
З урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_4 , відсутності у підозрюваного, який неодружений, офіційного місця роботи, неповнолітніх або непрацездатних осіб на утриманні, стороною обвинувачення доведено наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.
Проте при розгляді клопотання встановлено, що зазначений доведений стороною обвинувачення ризик має невиключний ступень його реалізації.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 4 статті 194 КПК України встановлено, що, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З огляду на викладене, враховуючи недоведеність органом досудового розслідування в клопотанні та прокурором в судовому засіданні наявності ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також невиключний ступень реалізації ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу доОСОБА_4 буде недостатнім для запобігання відповідному ризику, а тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити, застосувавши до підозрюваного більш м'який запобіжний захід - у вигляді особистого зобов'язання, який, на переконання слідчого судді, є необхідним і достатнім для досягнення цілей застосування запобіжного заходу.
Керуючись вимогами ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього в межах строків досудового розслідування, тобто до 10.08.2022р. такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 про те, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1