Справа № 760/20155/21
Номер провадження 2/570/504/2022
10 травня 2022 року Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Остапчук Л.В.
за участю: секретаря судових засідань Захарук Г.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівне в порядку спрощеного позовного провадження
цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У зв'язку з тим, що газопостачальною організацією ДП "КиївГазЕнерджи" постачався природній газ за адресою: вул.Дружня, № 18, м.Київ, як споживачу природного газу ОСОБА_2 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , на підставі договору про надання населенню послуг з газопостачання № Т-11280214 від 06 лютого 2014 року, позивач забезпечував послугу газопостачання до житла відповідача та пред'являв відповідні рахунки для оплати спожитого газу, однак споживач використаний газ не оплатив, позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за надані послуги з газопостачання за період з лютого 2019 року до липня 2021 року в сумі 68739,43 грн., 3% річних, інфляційні нарахування на суму боргу, пеню та судовий збір.
Представник позивача ДП "КиївГазЕнерджи", в судове засідання не з'явився, хоча про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Причину неявки суду не повідомив і від нього не надходило клопотання про відкладення розгляду справи чи слухання справи у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином і в установлений строк повідомлявся про дату і час слухання справи. Від нього до суду надійшла заява, в якій він просить слухати справу у його відсутності, позовні вимоги визнає і не заперечує проти їх задоволення. Просить здійснити розподіл судових витрат відповідно до ст.142 ЦПК України.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає за можливе справу слухати у відсутності сторін, на підставі наявних документів.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ДП "КиївГазЕнерджи" є постачальником природного газу згідно ліцензії серії АЕ № 299069 від 26.06.2015 року, виданої на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 674 від 18 травня 2017 року і ним постачався природній газ за адресою: АДРЕСА_1 , як споживачеві природного газу ОСОБА_2 , якому присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_1 згідно договору про надання населенню послуг з газопостачання № Т-11280214 від 06 лютого 2014 року.
Як вбачається із Реєстраційного посвідчення № 028086 від 09.12.2008 року Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу від 28 серпня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шабаніною О.Г., про що також свідчить Витяг з Державного реєстру правочинів № 6633997 від 14.10.2008 року та сам договір купівлі-продажу, які долучені до матеріалів справи.
Газопостачальник забезпечував послугу газопостачання до житла ОСОБА_2 та пред'являв відповідні рахунки для оплати спожитого газу, однак відповідач використаний природній газ не оплатив, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Відповідно до розрахунків заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 споживача ОСОБА_2 , у період з лютого 2019 року до липня 2021 року (включно) за відповідачем утворилась заборгованість за спожитий природний газ в сумі 68739,43 грн.; пеня в сумі 650,53 грн.; 3% річних в сумі 3415,30 грн.; інфляційні втрати в сумі 9131,10 грн., а всього 81936,36 грн.
Згідно ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Окрім того, відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.
Отже, з аналізу наведених правових норм убачається, що споживач, який отримує послугу з газопостачання, зобов'язаний оплачувати цю послугу, а також нести відповідальність за прострочення виконання зобов'язань.
На думку суду, фактичне виконання сторонами умов договору свідчить про наявність між ними договірних відносин. Таким чином, серед інших прав і обов'язків сторін на споживача покладено цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, який кореспондує право вимоги постачальника про оплату наданих послуг.
Враховуючи наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 зобов'язання за договором належним чином не виконав, оскільки в добровільному порядку не здійснює оплату за спожитий природній газ. За таких обставин, суд вважає, що в наявності є порушення права позивача, за захистом якого спрямоване його звернення до суду, позов є обґрунтованим і доведеним належними доказами, а отже підлягає до задоволення. Крім того, суд враховує, що і відповідач ОСОБА_2 у своїй заяві вказував, що згідний із розміром заборгованості і не заперечував проти задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
В зв'язку з визнанням позову відповідачем, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ДП "КиївГазЕнерджи" 50% сплаченого при подачі позову до суду судового збору в сумі 1135,00 грн., а інші 50% суми сплаченого судового збору в сумі 1135,00 грн. необхідно повернути позивачу з державного бюджету.
Керуючись ст.ст.76, 78, 81, 141-142, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.510, 526, 625, 714 ЦК України, ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", суд, -
Позов Дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи":
-заборгованість за спожитий природний газ в сумі 68739 (шістдесят вісім тисяч сімсот тридцять дев'ять) гривень 43 копійки;
- пеню в сумі 650 (шістсот п'ятдесят) гривень 53 копійки;
- 3% річних в сумі 3415 ( три тисячі чотириста п'ятнадцять) гривень 30 копійок;
- інфляційні втрати в сумі 9131 (дев'ять тисяч сто тридцять одна) гривню 10 копійок,
а всього 81936 (вісімдесят одну тисячу дев'ятсот тридцять шість) гривень 36 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи" 50% сплаченого при подачі позову до суду судового збору в сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) гривень 00 копійок.
У зв'язку із визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, повернути Дочірньому підприємству "КиївГазЕнерджи" з державного бюджету 50% сплаченого при подачі позову до суду судового збору в сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) гривень 00 копійок, який був сплачений згідно платіжного доручення ПАТ "Банк "Кліринговий Дім" № 14909 від 22 червня 2021 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах цивільної справи № 760/20155/21 і вилучений бути не можу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Дочірнє підприємство "КиївГазЕнерджи", що знаходиться за адресою: вул.Михайла Бойчука, № 4-б, м.Київ, код ЄДРПОУ 39835779.
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 05 квітня 1999 року Рівненським МУ УМВС України в Рівненській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Суддя Остапчук Л.В.