Справа № 569/2461/22
16 червня 2022 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Тимощука О.Я.
при секретарі Ковальчук О.Б.,
за участю представника позивача - адвоката Шевчука В.С.,
представника відповідача - 2 - Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради - Борисової І.В.,
представника відповідача - 3 - Головного управління Національної поліції в Рівненській області - Раєвської В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у м. Рівне Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради, Головне управління Національної поліції в Рівненській області про звільнення майна з-під арешту,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради про звільнення майна із арешту.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 13.04.2022 року за клопотанням позивача залучено до участі у справі № 569/2461/22 в якості співвідповідача - Головне управління Національної поліції в Рівненській області.
Як вбачається із позовної заяви, заяви про збільшення позовних вимог та доданих до них документів, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в ході оформлення спадщини, що залишилася за ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцеві його майна (сину) ОСОБА_1 , стало відомо, що за життя ОСОБА_2 на його майно Рівненським міським судом, ВДВС Рівненського управління юстиції та слідчим міліції Гудовсек С.В. ОВС СУ УМВС України в Рівненській області було накладено арешти. Наявність арештів підтверджується зробленим нотаріусом витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_2 . Вказані арешти складають перепону в оформленні спадкових прав позивача на майно, що залишилося після смерті його батька. При цьому позивач, вказує, що згідно відомостей наданих державною виконавчою службою, жодних невиконаних виконавчих проваджень, які б свідчили про наявність заборгованості спадкодавця перед іншими особами не залишилося. Також, позивач зауважує, що згідно інформації наданої ГУ НП в Рівненській області у ЄРДР відсутні дані щодо наявності незавершених кримінальних проваджень у яких покійного ОСОБА_2 було б повідомлено про підозру, а також про кримінальні провадження, які скеровані до суду про обвинувачення ОСОБА_2 . За таких обставин, позивач стверджує, що наразі жодних підстав для продовження дії спірних арештів не існує, оскільки наявні відомості свідчать про відсутність боргових зобов'язань покійного перед третіми особами, в той же час існування таких обтяжень порушують його права як єдиного спадкоємця майна спадкодавця.
19.05.2022 року через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області начальником Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради О.Смоловик подано відзиві на позовну заяву, в якому вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині до Управління комунальною власністю необґрунтованими, а тому просить в їх задоволенні відмовити. Зазначає, що рішенням Рівненського міського суду від 1996 року по справі 2-538 позовні вимоги Комітету з приватизації Рівненської міської ради народних депутатів до ОСОБА_2 про стягнення боргу задоволено та стягнуто на користь Комітету з приватизації Рівненської міської ради народних депутатів з покійного ОСОБА_2 суму неустойки у розмірі 60 000 грн. у зв'язку із порушенням умов договору про приватизацію. В той же час, Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради, як правонаступник Комітету з приватизації Рівненської міської ради народних депутатів, інформацією щодо погашення такого боргу згідно рішення суду не володіє, проте звертає увагу, що позивачем відповідних доказів виконання судового рішення суду також не представлено. У зв'язку із чим, Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
30.05.2022 року через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області представником Головного управління Національної поліції у Рівненській області В.Раєвською подано відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Зазначає, що дійсно станом на час розгляду даного спору інформацією про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, в тому рахунку вручення йому повідомлення про підозру, про кримінальні провадження, які скеровані до суду про обвинувачення ОСОБА_2 , а також про причетність майна ОСОБА_2 до кримінальних проваджень за участі інших осіб, не володіє внаслідок її відсутності. При цьому ГУ НП у Рівненський області вказує, що не може нести відповідальність за дії працівників СУ УМВС України в Рівненській області щодо накладення відповідних арештів, оскільки ГУ НП у Рівненський області не є прямим правонаступником СУ УМВС України в Рівненській області. При цьому, ГУ НП у Рівненський області повідомило, що дійсно після ліквідації СУ УМВС України в Рівненській області всі функції даного органу в частині, що стосуються досудового розслідування кримінальних проваджень, а також наповнення відповідних інформаційних баз даних, були передані від СУ УМВС України в Рівненській області до ГУ НП у Рівненський області.
06.06.2022 року через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області начальником Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Н.Іщук подано відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просить відмовити. Крім того вказала, що дійсно станом на час розгляду даного спору, жодних невиконаних чи незавершених виконавчих проваджень, у яких боржником виступав ОСОБА_2 не залишилося. Згідно відомостей реєстру боржників відомості про ОСОБА_2 як боржника у такому реєстрі відсутні. Разом із тим, ВДВС у місті Рівному повідомило, що постанови, згідно яких накладено оскаржувані арешти, було знищено внаслідок завершення строку їх архівного зберігання. А тому, ВДВС у місті Рівному не може самостійно вилучити записи про такі арешти із Державного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, без з'ясування причин накладення такого арешту, що містилися у таких постановах. Зазначає, що такі постанови могли бути прийняті в тому числі за наслідком виконання ухвал суду про забезпечення позовів. Однак, достовірно підтвердити таку інформацію не може у зв'язку із знищенням постанов про накладення арештів, внаслідок закінчення строку їх архівного зберігання.
Представник позивача - адвокат Шевчук В.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача - 1 - Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином.
Представник відповідача - 2 - Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради Борисова І.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник відповідача - 3 - ГУ НП у Рівненський області Раєвська В.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши думку учасників по справі, які з'явилися в судове засідання, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , вказане підтверджується Свідоцтвом про смерть з офіційним перекладом, виданим компетентними органами Республіки Сенегал.
Після його смерті, залишився єдиний спадкоємець син - ОСОБА_1 , право на спадкування майна покійного підтверджується Свідоцтвом про народження позивача, витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 6668451 від 01.10.2021 року у спадковій справі № 37/2021 заведеній приватним нотаріусом Олинець А.М. та довідкою Приватного нотаріуса Олинець А.М. № 22/02-14 від 13.06.2022 року щодо складу спадкоємців у спадковій справі № 37/2021.
Згідно інформації із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, виготовленого приватним нотаріусом Олинець А.М. вбачається, що за життя ОСОБА_2 на його майно Рівненським міським судом, ВДВС Рівненського управління юстиції та слідчим міліції Гудовсек С.В. ОВС СУ УМВС України в Рівненській області було накладено арешти та заборони. А саме, судом було встановлено, що нотаріусами державних нотаріальних контор на підставі ухвал Рівненського міського народного суду було внесено записи про наступні обтяження:
- заборона на нерухоме майно накладена згідно ухвали № б/н від 17.03.1997 року Рівненського міського суду, реєстраційний номер обтяження № 7513815 зареєстроване Другою Рівненською державною нотаріальною конторою 05.07.2008 року;
- арешт (архівний запис) накладений згідно ухвали № б/н від 27.03.1997 року Рівненського міського народного суду, реєстраційний номер обтяження № 7607457 зареєстроване Рівненською районною державною нотаріальною конторою 22.07.2008 року;
- арешт (архівний запис) накладений згідно ухвали № б/н від 06.03.1997 року Ровенського міського народного суду, реєстраційний номер обтяження № 7807310 зареєстроване Другою Рівненською державною нотаріальною конторою 27.08.2008 року;
- арешт (архівний запис) накладений згідно ухвали № б/н від 06.03.1997 року Ровенського міського народного суду, реєстраційний номер обтяження № 7807325 зареєстроване Другою Рівненською державною нотаріальною конторою 27.08.2008 року;
Також, із вищезгаданого витягу вбачається, що Рівненською філією Держаного підприємства «Інформаційний центр» було внесено записи про накладення арешту нерухомого майна на підставі постанов Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції:
-арешт нерухомого майна згідно постанови Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції № б/н від 20.11.2008 року, реєстраційний номер обтяження № 8209960, зареєстроване Рівненською філією Держаного підприємства «Інформаційний центр» 20.11.2008 року;
-арешт нерухомого майна згідно постанови Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції № б/н від 22.09.2009 року, реєстраційний номер обтяження № 9079516 зареєстроване Рівненською філією Держаного підприємства «Інформаційний центр» 22.09.2009 року;
та на підставі постанов слідчого міліції Гудовсек С.В. ОВС СУ УМВС України в Рівненській області :
?від 23.04.2012 року п. № б/н, обтяження зареєстроване Рівненською філією Держаного підприємства «Інформаційний центр» 23.04.2012 року за № 12425655;
?від 23.04.2012 року п. № б/н, обтяження зареєстроване Рівненською філією Держаного підприємства «Інформаційний центр» 23.04.2012 року за № 12471865.
Згідно відповіді Рівненського міського суду Рівненської області № 60469/21 від 25.10.2021 року вбачається, що згідно обліково-статистичних даних позовна заява, де стороною по справі був гр. ОСОБА_2 на період 1997 року до суду не надходила.
Згідно відповіді Рівненського обласного державного нотаріального архіву № 990/01-24 від 08.11.2021 року останній вказав, що надати копій ухвал суду щодо накладення заборони відчуження майна не можливо, оскільки згідно акту прийому - передачі справ Другою рівненською державною нотаріальною конторою та Рівненською районною державною нотаріальною конторою у Рівненському обласному державному нотаріальному архіві відсутні будь-які відомості стосовно накладення на підставі ухвали від 06.03.1997 року по 17.03.1997 року, та 06.03.1997 року, та 27.03.1997 року на майно гр. ОСОБА_2 відповідних обтяжень.
Як вбачається із відповіді № 1367/01-16 від 01.12.2021 року Другою Рівненською державною нотаріальною конторою надано копії ухвал Рівненського міського суду від 06.03.1997 року та від 17.03.1997 року, на підставі яких було зареєстровано обтяження нерухомого майна ОСОБА_2 , з яких прослідковується, що останні пов'язані із виконанням рішення Рівненського міського суду від 1996 року у справі № 2-538 за позовом Комітету з приватизації Рівненської міської ради народних депутатів до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Згідно архівної копії рішення Рівненського міського суду від вересня 1996 року у справі 2-538, з ОСОБА_2 стягувалась на користь Комітету з приватизації Рівненської міської ради народних депутатів сума неустойки у розмірі 60 000 грн.
Разом із тим, з відповіді Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) № 1154 від 05.01.2022 року, вбачається, що станом на 05.01.2022 року на виконанні Відділу виконавчі провадження відносно ОСОБА_2 не перебувають. А ідентифікувати в межах якого виконавчого провадження накладено арешти по постановам Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції № б/н від 20.11.2008 року, реєстраційний номер обтяження № 8209960 та № б/н від 22.09.2009 року, реєстраційний номер обтяження № 9079516 на все майно ОСОБА_2 неможливо, оскільки строк зберігання завершених виконавчих проваджень становить 3 роки, після закінчення зберігання такі документи підлягають знищенню.
Вказана інформація надана Відділом державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо відсутності незавершених виконавчих проваджень щодо примусового стягнення заборгованості із покійного ОСОБА_2 узгоджується із відомостями із Єдиного реєстру боржників щодо відсутності записів про перебування покійного ОСОБА_2 в такому реєстрі.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачами всупереч їх заперечень не було представлено до суду доказів щодо існування непогашеної заборгованості ОСОБА_2 перед ними або перед іншими особами.
При цьому, твердження Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради, що на підставі рішення Рівненської міської ради № 41 від 02.07.2002 року «Про зміну структури виконавчих органів міської ради, апарату ради та її виконавчого комітету», є правонаступником Комітету з приватизації Рівненської міської ради народних депутатів, щодо необґрунтованості доводів позивача про відсутність заборгованості покійного батька, внаслідок не надання позивачем беззаперечних доказів погашення покійним ОСОБА_2 заборгованості перед Комітетом з приватизації Рівненської міської ради народних депутатів по рішенню Рівненського міського суду від 1996 року у справі № 2-538 не заслуговують на увагу, адже таким відповідачем до суду також не представлено жодних доказів, що згідно даних обліково-статистичних відомостей, наявних у такому Управлінні, продовжує рахуватись дебіторська заборгованість по ОСОБА_2 . В той же час, відсутність незавершених виконавчих проваджень, що перебували на виконанні Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), на переконання суду свідчить про повне задоволення вимог відповідних стягувачів за такими виконавчими провадженнями.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі за текстом - Закон) - Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону - виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ст. 40 Закону - у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року, відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи безперешкодно користуватись своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
З набуттям 05.10.2016 року чинності нової редакції Закону України «Про виконавче провадження», у разі смерті боржника виконавець зобов'язаний закінчити виконавче провадження та надіслати виконавчий документ разом із постановою до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням своїм майном.
Системний аналіз зазначених положень Закону дає підстави для висновку, що безпосереднє зняття арешту з майна здійснюється за постановою державного виконавця, яка приймається на підставі відповідного рішення суду. Оскільки всі виконавчі провадження, по відношенню до ОСОБА_2 були завершені (а деякі із них і знищені), а також з урахуванням того, що боржник ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і арешти з майна не знято, то позивач вправі звертатися до суду за захистом своїх прав та інтересів, як законний спадкоємець майна ОСОБА_2 , адже інших можливих способів вилучити наявні записи про обтяження майна покійного батька позивача за наявних умов законом не передбачено.
Відтак, за наявних обставин, суд приходить до висновку, що наразі не існує належним чином підтверджених боргових зобов'язань ОСОБА_2 перед іншими особами, оскільки всі наявні виконавчі провадження було завершеними в ході їх виконання, проте за невідомих причин накладені арешти у межах провадження Рівненського міського суду у справі № 2-538, інших виконавчих проваджень, та на підставі ухвал суду від 1997 року не були зняті і по цей день. А тому, суд рахує, що такі обтяження створюють перешкоду в оформлені спадкових прав ОСОБА_1 на нерухоме майно, що залишилося після його смерті батька.
Разом із тим, задовольняючи даний позов, суд звертає увагу відповідачів, що у разі виявлення в майбутньому будь-яких не погашених боргових зобов'язань покійного ОСОБА_2 , то кредиторські вимоги за такими зобов'язаннями можуть бути пред'явлені для відповідного їх задоволення до спадкоємця майна покійного ОСОБА_2 його сина ОСОБА_1 в порядку передбаченому ст.ст. 1230, 1231, 1281, 1282 Цивільного кодексу України.
А саме, як вбачається і змісту ст.ст. 1230, 1231 ЦК України до спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов'язаннях; до спадкоємця переходить право на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв'язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов'язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя; до спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем; до спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.
Згідно із положеннями ст.ст. 1281 та 1282 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
В той же час, суд констатує, що продовження існування спірних обтяжень створить об'єктивну неможливість в оформленні позивачем, як єдиним спадкоємцем майна покійного ОСОБА_2 , майнових прав на таке майно, а відтак, унеможливить задоволення вимог кредиторів спадкодавця в порядку передбаченому ст.ст. 1230, 1231 ЦК України, у разі їх виявлення, або належного їх підтвердження боргу відповідачами чи третіми особами в майбутньому.
Окрім того, вирішуючи питання про скасування обтяжень накладених слідчим міліції Гудовсек С.В. ОВС СУ УМВС України в Рівненській області згідно постанови від 23.04.2012 року п. № б/н, обтяження зареєстроване РФ ДП «Інформаційний центр» 23.04.2012 року за № 12425655 та постанови від 23.04.2012 року п. № б/н, обтяження зареєстроване РФ ДП «Інформаційний центр» 23.04.2012 року за № 12471865, суд виходить із наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно відповіді на запит адвоката наданої т.в.о. заступника начальника - начальника слідчого управління ГУ НП в Рівненській області Буткевича Р.В. від 24.01.2022 року № 11/7Аз/24/02-2022, зазначається, що у ЄРДР відсутні дані щодо наявності незавершених кримінальних проваджень у яких ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру, а також про кримінальні провадження, які скеровані до суду про обвинувачення ОСОБА_2 . Також, відсутні відомості про кримінальні провадженні у якому слідчим винесені зазначені постанови про накладення арешту на майно № б/н від 23.04.2012 року, на підставі якого Рівненською філією Державного підприємства Інформаційний центр 23.04.2012 року зареєстровано обтяження № 12425655, та постанову про арешт майна № б/н від 23.04.2012 року, на підставі якої Рівненською філією Державного підприємства Інформаційний центр 08.05.2012 року зареєстроване обтяження № 12471865. При цьому, з наведеного слідує, що арешт на майно було накладено під час дії КПК України 1960 року.
Також, з наявної в матеріалах справи ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Долі В.А. від 21.02.2022 року у справі № 569/2457/22 (1-кс/569/899/22) вбачається, що адвокат Шевчук В.С. звертався в інтересах позивача ОСОБА_1 до слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області суду із клопотанням, у якому просив скасувати арешти нерухомого майна померлого ОСОБА_2 , накладені постановами ст. слідчого в ОВС СУ УМВС України в Рівненській області майора міліції Гудовсека С.В.: № б/н від 23.04.2012 року, реєстраційний номер обтяження № 12425655 зареєстроване Рівненською філією Державного підприємства Інформаційний центр 23.04.2012 року та № б/н від 23.04.2012 року, реєстраційний номер обтяження № 12471865 зареєстроване Рівненською філією Державного підприємства Інформаційний центр 08.05.2012 року.
При цьому, як вбачається із мотивів з яких виходив слідчий суддя при вирішенні даного клопотання, останній зазначив, що спірний арешт на майно було накладено ст. слідчим в ОВС СУ УМВС України в Рівненській області майором міліції Гудовсек С.В. під час дії КПК України 1960 року.
Велика Палата Верховного Суду у п.42 Постанови від 30.06.2020 року, справа № 727/2878/19, провадження № 14-516цс19,зазначила, що вважає, що спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та не знятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
Натомість питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та не скасованого після закриття слідчим кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства.
Тому, з огляду на те, що арешт майна було накладено під час дії КПК України 1960 року, враховуючи, що слідчий суддя, наділений повноваженнями приймати рішення про скасування арешту майна виключно під час досудового розслідування кримінального провадження відомості про яке внесено до ЄРДР, а також беручи до уваги позицію Великої Палати Верховного Суду, то у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Шевчука В.С. слідчим суддею було відмовлено, оскільки дане питання підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Як встановлено вище судом, ГУ НП в Рівненській області повідомлено, що у ЄРДР відсутні дані щодо наявності незавершених кримінальних проваджень у яких ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру, про кримінальні провадження, які скеровані до суду про обвинувачення ОСОБА_2 , а також про причетність майна ОСОБА_2 до кримінальних проваджень за участі інших осіб.
Відтак, суд приходить до висновку, за наявних обставин справи, подальша необхідність застосування таких заходів обтяження наразі відпала, оскільки у зв'язку із смертю ОСОБА_2 останнього в силу положень п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України не може бути притягнуто до відповідальності. А тому, погоджується із доводами позивача з приводу того, що продовження дії таких обтяжень створить перешкоду в оформлені спадкових прав ОСОБА_1 на нерухоме майно, що залишилося після смерті його батька.
Що ж до заперечень Головного управління Національної поліції у Рівненській області, з приводу того, що працівниками даного відповідача не приймалося рішень про накладення спірного арешту, та з приводу того, що ГУ НП у Рівненській області не є прямим правонаступником СУ УМВС України в Рівненській області, існування якого припинено у зв'язку із ліквідацією, а відтак не є належним відповідачем у даній справі, то суд зауважує наступне.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», органом центральної влади було одночасно утворено на обласному рівні головні управління Національної поліції та ліквідовано аналогічні територіальні органи на обласному рівні Міністерства внутрішніх справ.
Системний аналіз положень ст. 2 Закону України «Про національну поліцію» та ст. 3 Закону України «Про міліцію», дає підстави стверджувати, що на обидва органи було покладено аналогічні завдання щодо здійснення правоохоронної діяльності. Проте, у зв'язку із ліквідацією Кабінетом міністрів України відповідних територіальних підрозділів Міністерства внутрішніх справ (міліції) виконання аналогічних завдань щодо здійснення правоохоронної діяльності у відповідності до положень ст. 2 Закону України «Про національну поліцію» було покладено на новостворені територіальні підрозділи Національної поліції, із відповідним частковим або повним зарахуванням працівників ліквідованих підрозділів МВС до складу новостворених підрозділів Національної поліції.
При цьому, з огляду на те, що в ході своєї діяльності підрозділами Національної поліції здійснюється використання у своїй роботі підзаконних нормативно-правових актів (в основному наказів Міністерства внутрішніх справ), які прийняті за довго до прийняття Закону України «Про національну поліцію» і регулюють діяльність органів та підрозділів внутрішніх справ, то вказане дає підстави для суду стверджувати що в даному випадку має місце функціональне правонаступництво, яке полягає у переході повноважень та обов'язків СУ УМВС України в Рівненській області до ГУ НП у Рівненській області.
Згідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду в постанові від 26.06.2019 року (справа № 905/1956/15), остання зауважила, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій узагалі.
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 11.10.2019 року у справі № 812/1408/16, від 12 вересня 2019 року у справі № 821/3736/15-а, від 24 вересня 2019 року у справі № 520/8684/18., від 20.02.2019 року у справі № 826/16659/15, від 13.03.2019 року у справі № 524/4478/17 та від 12.06.2018 року у справі № 2а-23895/09/1270.
Відтак, беручи до уваги пояснення представника ГУ НП у Рівненський області, згідно яких остання підтвердила, що дійсно після ліквідації СУ УМВС України в Рівненській області, всі функції даного органу в частині, що стосуються досудового розслідування кримінальних проваджень, а також введення відповідних інформаційних баз даних, були передані від СУ УМВС України в Рівненській області до ГУ НП у Рівненський області, то слід констатувати, що повноваження щодо продовження/припинення чинних арештів, накладених в межах відповідних кримінальних справ та проваджень, та інформування державних реєстраторів, відповідальних за ведення Державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, про такі обтяження, також перейшли до ГУ НП у Рівненський області.
В даному випадку, суд також звертає увагу, що межах даного спору вирішується питання не про законність прийняття відповідних постанов ст. слідчим міліції Гудовсек С.В. ОВС СУ УМВС України в Рівненській області про накладення арешту, як актів індивідуальної дії конкретної посадової особи органу державної влади, а питання про доцільність продовження дії обтяжень майна особи (або їх скасування) станом на час вирішення даного спору, із урахуванням наявних повноважень ГУ НП у Рівненський області, як органу державної влади, до компетенції якого входить вирішення питань щодо застосування відповідних обтяжень майна особи, продовження їхньої дії та їх скасування, під час реалізації публічно правових відносин даного органу державної влади з покійною особою в межах розслідування кримінальних справ та проваджень.
А тому, суд рахує, що вирішення питання щодо скасування обтяжень накладених працівниками місцевих правоохоронних органів, що ліквідовані, повноваження, компетенція та функції яких перейшла до працівників ГУ НП у Рівненській області, можливе за наявного складу учасників справи, адже продовження дії чинних заборон наразі є безпідставним та створює перешкоду в оформлені спадкових прав ОСОБА_1 на нерухоме майно, що залишилося після смерті його батька.
Згідно ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як встановлено судом в межах вирішення даного спору, належних та допустимих доказів щодо доцільності продовження дії арештів та заборон відчуження накладених на майно покійного ОСОБА_2 відповідачами не надано, а наведені відповідачами пояснення та заперечення ґрунтуються виключно на припущеннях їх представників.
За таких обставин, з огляду на ст. 80 ЦК України, суд рахує достатніми докази, наявними в матеріалах справи, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про можливість повного задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 263- 265, 268, 273, 354 Цивільного-процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у м. Рівне Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради, Головне управління Національної поліції в Рівненській області про звільнення майна з-під арешту - задоволити.
Скасувати обтяження, що накладені на нерухоме майно ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації на час смерті: АДРЕСА_1 ), записи про існування яких наявні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, а саме:
Скасувати заборону на нерухоме майно накладену згідно ухвали № б/н від 17.03.1997 року Рівненського міського суду, реєстраційний номер обтяження № 7513815 зареєстроване Другою Рівненською державною нотаріальною конторою 05.07.2008 року.
Скасувати арешт (архівний запис) накладений згідно ухвали № б/н від 27.03.1997 року Рівненського міського народного суду, реєстраційний номер обтяження № 7607457 зареєстроване Рівненською районною державною нотаріальною конторою 22.07.2008 року.
Скасувати арешт (архівний запис) накладений згідно ухвали № б/н від 06.03.1997 року Ровенського міського народного суду, реєстраційний номер обтяження № 7807310 зареєстроване Другою Рівненською державною нотаріальною конторою 27.08.2008 року.
Скасувати арешт (архівний запис) накладений згідно ухвали № б/н від 06.03.1997 року Ровенського міського народного суду, реєстраційний номер обтяження №7807325 зареєстроване Другою Рівненською державною нотаріальною конторою 27.08.2008 року.
Скасувати арешт нерухомого майна накладений згідно постанови Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції № б/н від 20.11.2008 року, реєстраційний номер обтяження № 8209960, зареєстроване Рівненською філією Держаного підприємства «Інформаційний центр» 20.11.2008 року.
Скасувати арешт нерухомого майна накладений згідно постанови Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції №б/н від 22.09.2009 року, реєстраційний номер обтяження № 9079516 зареєстроване Рівненською філією Держаного підприємства «Інформаційний центр» 22.09.2009 року.
Скасувати арешт нерухомого майна накладений на підставі постанови про накладення арешту на майно Ст. слідчого в ОВС СУ УМВС України в Рівненській області майора міліції Гудовсек С.В. № б/н від 23.04.2012 року, реєстраційний номер обтяження № 12425655 зареєстроване Рівненською філією Держаного підприємства «Інформаційний центр» 23.04.2012 року.
Скасувати арешт нерухомого майна накладений на підставі постанови про накладення арешту на майно Ст. слідчого в ОВС СУ УМВС України в Рівненській області майора міліції Гудовсек С.В. № б/н від 23.04.2012 року, реєстраційний номер обтяження № 12471865 зареєстроване Рівненською філією Держаного підприємства «Інформаційний центр» 08.05.2012 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області 02.02.2005 року, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - 1 - Відділ державної виконавчої служби у м. Рівне Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (33028, м. Рівне, вул. Замкова, 22а, код ЄДРПОУ - 35007146).
Відповідач - 2 - Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12а, код ЄДРПОУ - 26259563).
Відповідач - 3 - Головне управління Національної поліції в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Хвильового, 2, код ЄДРПОУ - 40108761).
Повний текст рішення виготовлений 17 червня 2022 року.
Суддя Рівненського
міського суду О.Я. Тимощук