Справа № 598/803/22
провадження № 3/598/534/2022
"09" червня 2022 р. Суддя Збаразького районного суду Тернопільської області Гудима І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Збаражі матеріали, які надійшли з відділення поліції №4 (м.Збараж) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Збараж Тернопільської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, що має на утриманні одну неповнолітню дитину, тимчасово непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч.1 ст. 130 КпАП України,-
До провадження Збаразького районного суду Тернопільської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №179695 від 14 травня 2022 року ОСОБА_1 14 травня 2022 року о 23 годині 40 хвилин в м.Збараж по вул.Січових Стрільців Тернопільської області керував транспортним засобом «Шкода Октавія Тур», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах з порожнини рота, почервоніння обличчя, та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого законом порядку, а саме продувати у спецприлад «Драгер» та від освідчення у медичному закладі, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Свою вину у вчиненні правопорушення ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав і пояснив, що 14 травня 2022 року приблизно о 23 годині 40 хвилин він дійсно керував автомобілем марки «Шкода Октавія Тур», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , в м.Збараж по вул.Січових Стрільців Тернопільської області. При цьому він був тверезим. Тоді ж його було зупинено працівниками поліції, які запропонували йому продути у пристрій «Драгер». Спочатку він відмовився від проходження медичного обстеження, але, після того як працівники поліції зупинили відеофіксацію зупинки, він погодився на проходження медичного огляду на стан сп'яніння в медичному закладі. Однак, працівники поліції його згоди на проходження медичного огляду на стан сп'яніння в медичному закладі на відео не зафіксували та повідомили йому, що вже пізно щось виправляти, та запропонували проїхати у відділення поліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, свої дії працівники поліції фіксували на мобільний пристрій, а не нагрудною камерою, як це зазначено у матеріалах справи, що в свою чергу є порушенням. Крім того, вже після складання протоколу працівниками поліції, він поїхав у найближчий медичний заклад та пройшов медичне обстеження, де і було зафіксовано, що він тверезий. І саме те, що він пройшов медичне обстеження може свідчити про те, що він не відмовлявся від його проходження. А тому, вважає, що відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності, та просить закрити провадження з зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши докази по справі вважаю, що дані адміністративні матеріали підлягають закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення виходячи із наступного.
Так, відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частина друга ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.
Враховуючи викладене, в справах про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню положення ст.62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно вимог ч.2 ст.251 КпАП України обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно ст.266 КпАП України огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Згідно з п.2 розділу III вказаної Інструкції включення відео реєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Однак, з переглянутого в судовому засіданні відеозапису, які містяться на компакт-диску, долученого до матеріалів справи в якості доказу, відсутні дата та час проведення відеозйомки, тобто відсутні дата та час фіксації виявленого адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що даний відеозапис, де зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження медичного обстеження, що долучений до протоколу, є недопустимим доказом в даній справі, оскільки проведений з порушенням вимог закону, в тому числі і вищевказаної Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Також, в матеріалах справи, в тому числі і у протоколі про адміністративне правопорушення, відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного обстеження на стан алкогольного сп'яніння у присутності двох свідків.Тобто, фіксування поліцейськими відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в лікарні відбувалось без залучення двох свідків.
Вважаю, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а непідтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 26 червня 2019 року у справі № 536/1703/17.
Таким чином, в ході судового засідання не здобуто доказів об'єктивного характеру, які б спростовували покази ОСОБА_1 та підтверджували б скоєння останнім вищевказаного адміністративного правопорушення.
Дослідивши надані матеріали, враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи, суд вважає, що в притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, як за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, слід відмовити, а справу провадженням закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ч.1 ст.130, п.1 ч.1 ст.247, ст.266, ст.284, ст.294 КпАП України,-
В притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України відмовити, а дану справу провадженням закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
На дану постанову може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СУДДЯ Ігор ГУДИМА