Справа №: 486/996/21 Провадження № 3/486/7/2022
17 червня 2022 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого- судді - Волкової О. І.
при секретарі - Толкач С. А.
за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення, який надійшов від Відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , одруженного, який має на утримані трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 2003 року народження, ОСОБА_4 2011 року народження, працюючого сантехніком , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення , передбаченогост. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №208490 від 15.06.2021 року ОСОБА_1 обвинувачується в тому що ,11 годині 20 хвилин 15.06.2021 року керував по вулиці Шкільна з явними ознаками сп'яніння, а саме :різким запахом алкоголю з ротової порожнини почервоніння очей . Від продуття приладу " Драгер" встановлено рівень сп'яніння, відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
До суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з'явився , суду пояснив , що він винним себе не визнає.
В судове засідання не з'явився поліцейський Відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області Гончаров І.С.
Судом встановлено, що співробітники Відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області не здійсненні заходи для забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП у строки, які визначені ч. 2 ст. 277 КУпАП в зв'язку в військовими станом в Україні.
Суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція).
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 38 КУпАП,а дміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Отже, строк накладення на ОСОБА_1 ,. адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП сплив, тому на нього не може бути накладене адміністративне стягнення, а адміністративна справа підлягає закриттю, на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Керуючись, ст.ст. 38, 283, 284, 247 ч. 1 п. 7 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч. 1 ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Южноукраїнського
міського суду О.І. Волкова