Справа № 473/295/22
іменем України
"17" червня 2022 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Ротар М.М., при секретарі судового засідання Лукіянчиній Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Санітарна очистка міста» про відшкодування матеріальних збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою
встановив
26 січня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Санітарна очистка міста» про відшкодування матеріальних збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 80 407 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 26.10.2021 року 08:45 год. в м. Вознесенськ по вул. Михайлівській сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_2 , який керував трактором МТЗ-920 в парі з причепом, проявив неуважність під час виїзду з другорядної дороги по вул. Бузьких Козаків на головну вул. Михайлівська, не надав перевагу в русі транспортному засобі, що рухався головною дорогою, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Renault Megan,реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , зареєстровано за позивачем на праві приватної власності, внаслідок чого останній зазнав механічних пошкоджень.
Так, згідно постанови Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 листопада 2021 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 124 КУпАП, та застосовано відносно останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 грн. 00 коп. Вказана постанова набрала законної сили 29.11.2021 року.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно вказаної вище особи, було встановлено, що останній на момент дорожньо- транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з КП «Санітарна очистка міста», на балансі якого знаходиться трактор МТЗ-920 з причепом, яким ОСОБА_2 керував.
Шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов'язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача матеріальні збитки, завдані дорожньо-транспортною пригодою.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 31.01.2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача Комунального підприємства «Санітарна очистка міста» в судове засідання не з'явився, причини неявки не відомі, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України. Позивач проти розгляду справи в порядку заочного провадження не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, матеріали справи про адміністративне правопорушення №473/4055/21, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких причин.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін,особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом та роз'яснює у випадку необхідності їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Крім того, згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Зокрема, судом встановлено, що 26.10.2021 року 08:45 год. в м. Вознесенськ по вул. Михайлівській сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_2 , який керував трактором МТЗ-920 державний номер НОМЕР_3 в парі з причепом, проявив неуважність під час виїзду з другорядної дороги по вул. Бузьких Козаків на головну вул. Михайлівська, не надав перевагу в русі транспортному засобі, що рухався головною дорогою, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Renault Megan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого останній зазнав механічних пошкоджень.
Автомобіль Renault Megan, реєстраційний номер НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , зареєстровано за ОСОБА_1 на праві приватної власності.
ОСОБА_2 керував трактором МТЗ-920 державний номер НОМЕР_3 перебуваючи на момент дорожньо- транспортної пригоди у трудових відносинах з КП «Санітарна очистка міста», на балансі якого знаходиться трактор МТЗ-920 державний номер НОМЕР_3 (наказ №228 від 30.09.2021 року про прийняття на роботу, наказ №124 від 01.10.2021 року про закріплення транспорту).
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 6 від 27.03.1992 року “Про практику розгляду судами цивільних спав за позовами про відшкодування шкоди ” питання про відповідальність за шкоду, заподіяну джерелами підвищеної небезпеки кожного із володільців перед іншими вирішується за правилами ст. 1166 ЦК України, якою встановлені підстави відшкодування шкоди в рамках деліктних зобов'язань. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, встановлені ст.ст. 1187, 1188 ЦК України.
Відповідно до ч.5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
При цьому, за положеннями ч.2 ст. 1187 ЦК України, власником джерела підвищеної небезпеки, вважається особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
В судовому засіданні було встанолвено, що відносно ОСОБА_2 інспектором ПСРПП Вознесенського РУП 26.10.2021 року був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України, та постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16.11.2021 року він був визнаний винним у скоєнні даного правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, вина водія ОСОБА_2 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її задала.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду N6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що шкода заподіяна майну особи і громадянина або заподіяна майну юридичної особи підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Виходячи з наведених норм права, шкода завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов'язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки.
Згідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до розрахунку № 457 від 20 грудня 2021 року, виданого приватним підприємцем " ОСОБА_3 " сума відновлювального ремонту автомобіля Renault Megan, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 80407 грн. Вказаний розрахунок відповідачем не спростований .
Враховуючи викладене, досліджені докази, як кожен окремо так і в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 80 407 грн., понесених позивачем.
Згідно вимог ст. 133 ч.1 ЦПК України - судові витрати складаються із судового збору та інших витрат пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог ст. 141 ч.2 п.1 ЦПК України - у разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов'язані з розглядом справи, які сплатив позивач при звернені до суду та розмір, яких становить 992,40 гривень.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 89, 263-265, 273, 280-283 ЦПК України, суд
ухвалив
позов - задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Санітарна очистка міста» на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди грошову суму у розмірі 80 407 грн.
Стягнути з Комунального підприємства «Санітарна очистка міста» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Вознесенським МРВ УМВС України в Миколаївській області, адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 .
Відповідач: Комунальне підприємство «Санітарна очистка міста» код ЕДРПОУ 32313770, юридична адреса 56501 м. Вознесенськ, вулиця Михайлівська буд. 2, поштова адреса :56500 м. Вознесенськ, провулок Костенко буд. 10.
Суддя: М.М. Ротар