Справа № 944/1303/22
Провадження №3/944/848/22
13.06.2022 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Колтун Ю.М., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу прикордонної служби «Краківець» 7 прикордонного Карпатського ЗРУ ДПС України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, інспектора прикордонної служби 2 категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Краківець» (тип А) відділу прикордонної служби «Краківець» (тип Б) 7 прикордонного загону, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст.172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 виконуючи наказ на охорону державного кордону України в період з 20 год. 00 хв. 28.03.2022 до 08 год. 00 хв. 29.03.2022 в прикордонному наряді «Перевірка документів», на напрямку «виїзд», в пункті пропуску для автомобільного сполучення «Краківець», територія Яворівської ОТГ, Львівської області, порушила правила несення прикордонної служби в умовах особливого періоду, а саме: здійснила пропуск через державний кордон, на виїзд з України, громадянина України ОСОБА_2 без з'ясування наявності підстав для тимчасової відмови у перетинанні державного кордону, не виконавши в повному обсязі вимог статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в частині: «кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Порушила вимоги абзаців 3,4 пункту 20 глави 5 розділу II Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2015 року №1261, що полягало у не з'ясуванні наявності підстав для тимчасової відмови у перетинанні державного кордону, на виїзд з України, громадянину України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 (даний громадянин станом на 29.03.2022 був виключений з військового обліку на підставі п.6 ч.6 cт. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та відповідно до керівних документів що регламентують організацію пропуску осіб через державний кордон не мав підстав для перетину державного кордону).
В судові засідання 02.05.2022, 23.05.2022 та 13.06.2022 ОСОБА_1 не з'явилася, хоча повідомлялася про час та місце розгляду справи шляхом надсилання повісток на адресу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення, судова повістка повернута суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ст.268 КУпАП, суддя розглядає справу у її відсутності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч.2 ст.172-18КУпАП, порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинені в умовах особливого періоду, тягнуть за собою накладення штрафу від ста сорока п'яти до двохсот вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.2 ст.172-18 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, порушила правила несення прикордонної служби.
Згідно з п.20 Глави 5 Розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом МВС України від 19.05.2015 року №1261, перевірка документів - прикордонний наряд у складі одного та більше прикордонників, який призначений для перевірки документів у осіб з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі, встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, в'їзду та перебування на визначеній території, де Державна прикордонна служба України здійснює прикордонний контроль, інші службові дії з охорони державного кордону, а також дослідження за результатами оцінки ризиків документів, що стосуються транспортних засобів, вантажів.
У прикордонний наряд призначаються прикордонники, які мають допуск до самостійного несення служби в прикордонному наряді "Перевірка документів".
Під час виконання завдань прикордонний наряд з перевірки документів зобов'язаний: перевіряти документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон (в'їжджають/виїжджають та перебувають на визначеній території), з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі, при цьому з'ясовувати наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону (в'їзду/виїзду та перебування на визначеній території); здійснювати реєстрацію іноземців, осіб без громадянства та їх паспортних документів у випадках, передбачених чинним законодавством; виявляти недійсні документи, а також документи, що не належать їх пред'явникам, затримувати осіб, які пред'явили такі документи, і негайно доповідати про них по команді; здійснювати перевірку наявності чинних на території України договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на транспортні засоби, які перетинають державний кордон, виявляти підроблені, недійсні страхові поліси; виявляти осіб, яким заборонено в'їзд в Україну або стосовно яких є доручення уповноважених органів державної влади; здійснювати ідентифікацію автомобільних транспортних засобів з метою виявлення серед них викрадених.
Також прикордонний наряд з перевірки документів виконує інші завдання та обов'язки, визначені нормативно-правовими актами та актами організаційно-розпорядчого характеру Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
У відповідності до ст.252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії 3хРУ №238835 від 09 квітня 2022, ОСОБА_1 інкримінується те, що в період часу з 20 год 00 хв 28.03.2022 до 08 год 00 хв 29.03.2022 здійснила пропуск через державний кордон громадян на виїзд з України громадянина України ОСОБА_3 без з'ясування наявності підстав для тимчасової відмови у перетині державного кордону.
Натомість, з письмових пояснень ОСОБА_1 , остання свою вину у вчиненому не визнає, зазначає, що з 20 год 00 хв 28.03.2022 до 08 год 00 хв 29.03.2022 року при несенні служби виконувала покладені на неї обов'язки в прикордонному наряді «Перевірка документів». Нею було здійснено оформлення на виїзд з України громадянина України ОСОБА_4 , так як під час перевірки документів останній надав тимчасове посвідчення про виключення його з військового обліку, сумнівів щодо дійсності та достовірності підтверджуючих документів, які були надані ОСОБА_5 , у неї не виникло. У зв'язку з цим, з протоколом про адміністративне правопорушення, складеним відносно неї, не погоджується, оскільки свої дії вважає законними.
Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов'язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції).
Згідно з ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частині 2 статті 251 КУпАП).
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП).
Згідно із ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Так, в рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Таким чином наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні судом під час судового розгляду, не підтверджують факт скоєння ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-18, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.172-18,283-285 КУпАП, суд,
визнати ОСОБА_1 невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП.
На підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-18 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ю.М.Колтун