Справа № 944/7034/21
Провадження №2/944/581/22
(заочне)
08.06.2022 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Поворозника Д.Б.,
за участю секретаря судового засідання Климейко Л.Г.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника третьої особи Вільгуцької В.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Яворові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Івано-Франківська селищна рада Яворівського району Львівської області, про позбавлення батьківських прав,
встановив:
21 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить позбавити відповідача батьківських прав щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивовано тим, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , від шлюбу з яким у них народилася дочка ОСОБА_4 . Оскільки шлюбні відносини між ними не склалися, шлюб було розірвано. 02 липня 2019 року між нею та відповідачем було укладено договір про сплату аліментів, місце проживання дитини, визначення розміру участі батька у вихованні та умови здійснення ним права на особисте виховання доньки. У зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору, зокрема, щодо сплати аліментів, вона звернулася до суду із позовом про стягнення заборгованості по сплаті аліментів. Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 08 грудня 2020 року її позовну заяву задоволено. Оскільки ОСОБА_3 ухиляється від сплати аліментів, вона звернулася з відповідним зверненням до Яворівського ВП ГУНП у Львівській області із заявою про притягнення останнього до юридичної відповідальності. На підставі подання державного виконання Яворівського ВДВС у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (Львів) Восуха С., 15 вересня 2021 року Яворівським районним судом Львівської області було прийнято ухвалу про оголошення розшуку боржника. Станом на 29 жовтня 2021 року заборгованість ОСОБА_3 по аліментах на утримання дочки становить 113564,03 грн. Вважає, що відповідач повністю ухилилися від виконання своїх батьківських обов'язків, а саме не піклується про фізичний і духовний розвиток дочки, байдужий до її здоров'я, не бере участі у її вихованні, навчанням не цікавиться, не допомагає матеріально, аліменти не сплачує. На даний час вона одна здійснює догляд за дочкою, виховує її, турбується про її всебічний розвиток. Зазначені нею обставини відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення ОСОБА_3 народження батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4 .
Ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області від 31 січня 2022 року відкрито провадження у справі в порядку загального провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 20 квітня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала, дала пояснення аналогічні позовній заяві, просила позов задовольнити, у разі неявки відповідача згідна на заочний розгляд справи. Зазначила, що оскільки відповідач самостійно ухилився від виховання та спілкування з дитиною і продовжує ухилятися тривалий час, він не має морального права називатись батьком їх доньки.
Допитана в судовому засіданні за її згодою в порядку ст. 92 Цивільного процесуального кодексу України як свідок ОСОБА_1 надала показання, аналогічні доводам позовної заяви, а також додатково вказала таке. Шлюб між нею та відповідачем було розірвано два роки тому. З того часу ОСОБА_3 жодної участі у вихованні та утриманні дитини не бере, взагалі не приходив до неї і не цікавився, не вітає зі святами, не сплачує аліментів. В зв'язку з ухиленням від сплати аліментів, за поданням державного виконавця, суд оголосив ОСОБА_3 у розшук. Також їй достовірно відомо, що ОСОБА_3 проживає у м. Львові, має іншу сім'ю та дитину. При цьому, відповідач спілкується зі своїми батьками, які проживають у смт Івано-Франкове. Донька також спілкується з батьками відповідача (своїми дідом і бабою). Дитина розуміє ситуацію, на даний час фактично взагалі не згадує про тата. Одного разу, незадовго після розірвання шлюбу між ними донька сама телефонувала до відповідача, вони недовго поспілкувались, після цього телефонувала ще кілька разів, але відповідач не відповідав на телефонні виклики. Також наявність відомостей про відповідача як батька у документах ОСОБА_4 створює певні трудності для неї і для доньки, зокрема, під час виїзду за кордон, оформлення певних документів.
В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення. Також про причини неявки суд не повідомив, своїх заперечень та відзиву на позов не подав.
Представник третьої особи Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області як органу опіки та піклування Вільгуцька В.В. в судовому засіданні підтримала висновок Івано-Франківської ради Яворівського району про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав. Додатково пояснила, що відповідач на засідання комісії з прав дитини не прибув, хоч члени комісії неодноразово телефонували йому на номер, повідомлений позивачкою, однак від не відповідач на телефонні дзвінки (відхиляв виклики). Також про засідання комісії повідомляли маму відповідача, яка проживає в смт Івано-Франкове і до якої відповідач, як достовірно відомо комісії, періодично приїжджає. При цьому, перебуваючи в смт Івано-Франкове, відповідач не відвідує доньку, а також встановлено, що він протягом тривалого часу не бере участі у вихованні дитини.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 08 червня 2022 року вирішено проводити заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення позивача та третьої особи, показання позивача як свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі, який був розірвано рішення Яворівського районного суду Львівської області від 31 липня 2020 року.
Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є батьками неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також судом встановлено, що 02 липня 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 уклали договір про сплату аліментів на дитину, в якому визначили місце проживання дитини, участь батька у вихованні дитини та умови здійснення відповідачем права на особисте виховання дитини. Вказаний договір було зареєстровано в реєстрі за № 338 та посвідчено 02 липня 2019 року приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Шмагарою С.П.
У зв'язку з порушенням умов договору від 02 липня 2019 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом про стягнення аліментів та рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 02 грудня 2020 року її позов задоволено, стягнуто з відповідача на її користь заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 113564,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах від 29 жовтня 2021 року, складеного державним виконавцем, заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_4 становить 113564,03 грн.
Також суд встановив, що ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 15 вересня 2021 року ОСОБА_3 оголошено в розшук як боржника у виконавчому провадженню по сплаті заборгованості по аліментах.
Як вбачається з характеристики, виданої Івано-Франківським ЗЗСО І-ІІІ ступенів імені І.Франка Івано-Франківської селищної ради Львівської області, ОСОБА_4 , учениця 2-Б класу, є активною, добре навчається, дисциплінована, самостійна, завжди має охайний вигляд, мама приділяє належну увагу вихованню доньки, турбується про її всебічний розвиток, систематично відвідує школу, цікавиться успіхами доньки, стосунками з однокласниками, від мами дівчинка отримує багато любові та уваги.
Рішенням Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області №88 від 11 квітня 2022 року затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.
Згідно із ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України. Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання соїх обов'язків по вихованню дитини.
Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей; ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У ст. 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.
11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.
У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).
Суд зазначає, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 Сімейного кодексу України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права висловлені також постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 761/24223/18.
Як стверджує позивач та описано вище, відповідач ОСОБА_3 свідомо самоусунувся від виконання батьківських обов'язків щодо своєї доньки ОСОБА_4 , не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, протягом тривалого часу (приблизно два роки) не займаються її вихованням, не цікавляться її навчанням, не спілкується з нею, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, морально та матеріально не підтримує.
Наведене, крім пояснень самої позивачки, підтверджується належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, зокрема, показаннями, наданої ОСОБА_1 в якості свідка, характеристикою на дитину з навчального закладу, висновком комісії з прав дитини про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.
Крім того, суд враховує, що відповідач проігнорував судовий розгляд даної справи, а також засідання комісії з питань захисту прав дітей Івано-Франківської селищної ради.
В свою чергу, жодних належних та допустимих доказів на спростування вказаних вище обставин, відповідач суду не надав.
Крім того, суд вважає, що з врахуванням наведених вище обставин, на даний час відсутні підстави та передумови вважати, що можливо змінити у кращу сторону поведінку відповідача як батька неповнолітньої ОСОБА_4 , а також встановлені судом обставини свідчать про наявність вини у діях відповідача щодо виникнення такої ситуації, а саме наявності факту свідомо нехтування ним виконанням батьківських обов'язків щодо своєї доньки.
З огляду на наведене, суд визнає поведінку ОСОБА_3 ухилянням від виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення батьківських прав.
Також, враховуючи зазначене вище, суд не вбачає підстав для попередження відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, а лише вважає за доцільне, роз'яснити останньому положення ст. 169 Сімейного кодексу України, а саме що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.
Крім того, нормами ст. 19 Сімейного кодексу України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
З врахуванням наведеного вище та зібраних і досліджених у справі доказів, суд вважає, що відсутні підстави та передумови для незгоди і відступлення від вказаного вище висновку органу опіки і піклування, оскільки, на думку суду, він є він достатньо обґрунтованим та не суперечить інтересам дитини.
Крім того, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
За подання позовної заяви ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 908,00 гривень, що підтверджується банківською квитанцією від 21 грудня 2021 року № 90.
Судовий збір сплачено в розмірі, встановленому статтею 4 Закону України «Про судовий збір».
Зважаючи на наведене вище, слід стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір за подання позовної у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. ст. 150, 155, 164, 166, 167 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2, 19, 81, 141, 263, 265, 280, 281, 282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягунути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати із сплати судового збору в розмірі по 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Яворівським районним судом Львівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 16 червня 2022 року.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Івано-Франківська селищна рада Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 34106981, адреса: Львівська область, Яворівський район, смт Івано-Франкове, пл. Ринок, 2.
Суддя Д.Б. Поворозник