Справа № 466/3153/22
Провадження № 2-о/466/95/22
«01» червня 2022 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Кавацюка В.І.
при секретарі Настасяк Б.І.
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за заявою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, заінтересовані особи - приватне акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк», акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» про розкриття банківської таємниці,
23 травня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, заінтересовані особи - приватне акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк», акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», звернулось в суд з заявою про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю.
В обгрунтування заяви покликається на те, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - Головне управління) 21.01.2019 звернулось до ПАТ КБ _«ПриватБанк» із запитом про надання інформації щодо особи, яка неправомірно одержала неналежні їй кошти після смерті пенсіонера, чим заподіяла майнову шкоду державі в особі Пенсійного фонду України.
01.04.2019 на адресу Головного управління надійшла відповідь від 06.03.2019 № 20.1.0.0.0/7-190226/783 на скерований запит, у якій зазначено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не може надати інформацію органам Пенсійного фонду України, оскільки така становить банківську таємницю.
З цього приводу зазначає наступне.
Так, згідно з ст. 347 ЦПК України заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо, юридичної або фізичної особи у випадках, встановлених законом, подається до суду за місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон № 2121) інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта (в тому числі відомості про стан рахунків клієнта), яка стада відомою банку у процесі обслуговування клієнтів є банківською таємницю.
Згідно з п. 2 ч.1 ст.62 Закону №2121 інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмову вимогу суду або за рішенням суду.
На обліку Головному управлінні як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) перебувала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН- НОМЕР_1 , п/с191967.
Відповідно до п. 3, ч. 1 ст. 49 Закону № 1058 смерть пенсіонера є безумовною підставою для припинення виплати пенсії.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 померла, про що в книзі державної реєстрації смертей зроблено актовий запис та внесено його до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Порядок виплати пенсії та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 «Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 04.07.1998 № 734» (далі - Порядок № 1596).
Відповідно до п. 13 Порядку №1596 у разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії уповноважений банк зобов'язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок з місяця, наступного за місяцем одержувача і зробити відповідну помітку у примірнику списку на зарахування що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду.
Суми пенсій, зараховані на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного операційного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню уповноваженим банком відповідно органам Пенсійного фонду пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача.
Однак, як вбачається із виплатних відомостей з травня 2017 по серпень 2017 ПАТ КБ «ПриватБанк» невстановленій особі було виплачено розмір пенсії померлої ОСОБА_1 , внаслідок чого державі в особі Пенсійного фонду України було заподіяно майнову шкоду на суму 929,21грн.
Згідно зі ст. ст. 440, 450 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадян або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
У відповідності до вимог п. 6 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справі про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних та фізичних осіб.
На підставі викладеного, просить заяву задовольнити.
В судове засідання представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області не з'явився.
Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи, причину неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 349 ЦПК України, неявка в судове засідання без поважних причин заявника та (або) особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи їх представників або представника банку не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав їхню участь обов'язковою.
У відповідності до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання 16 грудня 2021 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Справи про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб, розглядаються у порядку окремого провадження, що передбачено ст. 293 ЦПК України.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму ВССУ від 30 вересня 2011 року № 10 надано роз'яснення, що заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи подаються до суду у випадках, встановлених законом. У зв'язку із цим провадження у такій справі може бути відкрито лише за заявою суб'єктів, перелічених у Законі «Про банки і банківську діяльність», та інших фізичних, юридичних осіб, а також державних органів, їх посадових і службових осіб, якщо вони мають право на отримання такої інформації згідно зі спеціальними законами, що визначають статус та регламентують діяльність відповідних суб'єктів.
При цьому письмова вимога суду щодо надання інформації, яка містить банківську таємницю, має відповідати нормам ч. 2 ст. 62 Закону ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а саме: бути викладена на бланку державного органу встановленої форми; бути надана за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленого гербовою печаткою; містити передбачені цим Законом підстави для отримання цієї інформації; містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації.
Керуючись наведеними вище нормами та Правилами зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затвердженими постановою правління Національного банку України від 14 липня 2006 року №267, обслуговуючий банк зобов'язаний виконати письмові вимоги суду загальної юрисдикції, а також ухвалені ними рішення (постанови) про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, у порядку, установленому законодавством України. (Постанова Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року №267 «Про затвердження Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці» зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2006 року за №935/12809 і набрала чинності з 14 серпня 2006 року).
Таким чином, згідно зі ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд вправі надіслати належним чином оформлену вимогу і обслуговуючий банк зобов'язаний виконати рішення суду та письмово надати заявнику інформацію, яка містить банківську таємницю щодо юридичних та фізичних осіб.
Частиною 3 ст. 350 ЦПК України передбачено, що рішення суду щодо розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, підлягає негайному виконанню. Оскарження такого рішення не зупиняє його виконання.
Керуючись ст. ст. 81, 82, 259, 263-265, 293,347-350 ЦПК України, ст.62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд,
Заяву задовольнити.
Зобов'язати акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» надати Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, яка неправомірно одержала неналежні їй кошти після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН - НОМЕР_1 , а саме: прізвище, ім'я, по батькові, серія та номер паспорта, адреса місця проживання/реєстрації одержувача коштів.
Допустити негайне виконання рішення суду.
Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п'ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до Львівського апеляційного суду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя В. І. Кавацюк