Справа № 466/1681/22
Провадження № 2/466/1418/22
«31» травня 2022 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Кавацюка В.І.
при секретарі Настасяк Б.І.
учасники справи: позивач ОСОБА_1
відповідач комунальна установа «Львівський міський
центр приватизації державного житлового фонду»
відповідач ОСОБА_2
представник позивача ОСОБА_3
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду», ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/3 (одну третю) частину квартири,
У березні 2022 року ОСОБА_1 пред'явив в суд позов до комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду», ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/3 (одну третю) частину квартири.
В обгрунтування своїх вимог зазначив про те, що він, ОСОБА_1 , являється співвласником 2/3 частки квартири по АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтво про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 02 грудня 1994 року виданого Львівською міською адміністрацією згідно розпорядження №1477 від 02 грудня 1994 року співвласниками квартири являються: ОСОБА_2 , його батько, ОСОБА_4 , його мати та він, ОСОБА_1 .
1/3 частку квартири він отримав, як спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , що посвідчується рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 08 червня 2021 року у справі №466/1403/20 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 28096768 від 20.10.2021р.
Зазначає, що свідоцтво про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 02 грудня 1994 року втрачено, тому не мав можливості після смерті мами ОСОБА_4 отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.
Також зазначає, що не має можливості зареєструвати право власності на 1/3 частку квартири, отриману у процесі приватизації, що посвідчується зазначеним свідоцтво про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 02 грудня 1994 року.
Згідно пункту 13 глави 10 розділу II «Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 № 1000/5 особливим видом копії документа є дублікат - повторно оформлений службовий документ для використання замість втраченого чи пошкодженого оригіналу (диплома, свідоцтва, трудової книжки тощо), що має таку саму юридичну силу.
Дублікат виготовляється на такому самому бланку, що й оригінал, та містить інформацію, аналогічну інформації в оригіналі. На ньому проставляються відбиток печатки установи і підписи посадових осіб, які мають право підпису цих документів на момент оформлення дубліката. На дублікаті проставляється у правому верхньому куті відмітка «Дублікат».
Зазначає, що неодноразово звертався до комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» з метою отримання дубліката свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 02.12.1994р., однак йому відмовлено.
Як зазначено в останніх відповідях комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» № 19/11-21-01 від 19.11.2021р та № 22/12-21-02 від 22.12.2021р. підставою для відмови у видачі дубліката Свідоцтва є відсутність нотаріально посвідченої згоди батька ОСОБА_2 , як співвласника квартири.
Він не може отримати дублікат Свідоцтво про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 02.12.1994р. та зареєструвати своє право власності на 1/3 частку квартири у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно так як ОСОБА_2 не надав своєї згоди на видачу дубліката втраченого Свідоцтва.
У відповіді управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради №2902 від 05 листопада 2021 року державний реєстратор відмовився зареєструвати право власності на 1/3 частку квартири у зв'язку із відсутністю оригіналу свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 02 грудня 1994 року.
Офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначене у п. 1 ч. 1 ст. 2 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
У відповідності до ч.4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації.
Зі змісту ст. 392 ЦК України вбачається, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з приписами ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Як зазначено у ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
З огляду на такі факти, враховуючи положення ст. 316, 317, 319, 321, 334 ЦК України просить ухвалити рішення, яким визнати за ним, ОСОБА_1 , право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 .
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 16 березня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та вирішено проводити судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачі - Комунальна установа «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду», ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до суду на подали.
В судовому засіданні 31 травня 2022 року позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 позовну заяву підтримали, просили позов задовольнити.
Представник відповідача КУ «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» та відповідач ОСОБА_2 в судові засідання жодного разу не з'явились та про причину неявки суд не повідомили.
За згодою позивача ОСОБА_1 та у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних в ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3 , з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є співвласником 2/3 частки кв. АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру, виданого Львівською міською адміністрацією 02 грудня 1994 року згідно розпорядження №1477.
Згідно вищевказаного свідоцтва, співвласниками квартири також являються батько позивача - ОСОБА_2 та мати позивача - ОСОБА_4 .
Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 08 червня 2021р. у справі 466/1403/20 за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 , яка залишилась після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні встановлено, що свідоцтво про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 02 грудня 1994 року втрачено, тому позивач не мав можливості після смерті матері ОСОБА_4 отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, а також зареєструвати право власності на 1/3 частку квартири, отриману у процесі приватизації.
Згідно пункту 13 глави 10 розділу II «Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18 червня 2015 року № 1000/5 особливим видом копії документа є дублікат - повторно оформлений службовий документ для використання замість втраченого чи пошкодженого оригіналу (диплома, свідоцтва, трудової книжки тощо), що має таку саму юридичну силу.
Дублікат виготовляється на такому самому бланку, що й оригінал, та містить інформацію, аналогічну інформації в оригіналі. На ньому проставляються відбиток печатки установи і підписи посадових осіб, які мають право підпису цих документів на момент оформлення дубліката. На дублікаті проставляється у правому верхньому куті відмітка «Дублікат».
Позивач неодноразово звертався до Комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» з метою отримання дубліката Свідоцтва про право власності на квартиру НОМЕР_3 від 02 грудня 1994 року, однак йому було відмовлено.
З відповіді Комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» № 19/11-21-01 від 19 листопада 2021 року та № 22/12-21-02 від 22 грудня 2021 року вбачається, що підставою для відмови у видачі дубліката свідоцтва є відсутність нотаріально посвідченої згоди батька ОСОБА_2 , як співвласника квартири.
Відтак, позивач не може отримати дублікат свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 02 грудня 1994 року та зареєструвати своє право власності на 1/3 частку квартири у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно так як ОСОБА_2 не надав своєї згоди на видачу дубліката втраченого свідоцтва.
У відповіді Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради №2902 від 05 листопада 2021 року державний реєстратор відмовився зареєструвати право власності на 1/3 частку квартири у зв'язку із відсутністю оригіналу свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 02 грудня 1994 року.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Вищевказані обставини підтверджуються долученими до справи письмовими доказами, а саме, копіями свідоцтва про право власності на квартиру, виданого 02 грудня 1994 року Львівською міською адміністрацією, технічного паспорта на квартиру, виданого ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 02 серпня 2019 року, витягу з розпорядження Шевченківської районної місцевої адміністрації м.Львова від 02 грудня 1994 року за №1477, списку громадян, яким передаються у власність квартири житлового фонду Львівської міської ради народних депутатів у Шевченківському районі, рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 08 червня 2021 року у справі №466/1403/20, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, довідки №2/8657 від 12 жовтня 2021 року ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», довідки №1252 від 29 вересня 2021 року з Бюро знахідок, відповіді ОСОБА_1 з Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради від 05 листопада 2021 року №2902-вих-103064, відповіді ОСОБА_1 з Комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» від 19 листопада 2021 року №19/11-21-01, відповіді ОСОБА_1 з Комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» від 22 грудня 2021 року №22/12-21-02, іншими зібраними у справі доказами та ці обставини ніким з учасників процесу не оспорювались.
В силу ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно її позбавлений, право приватної власності є непорушним. Аналогічний висновок викладений і в ч.1 ст. 321 ЦК України.
У відповідності до ч.4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації.
Зі змісту ст. 392 ЦК України вбачається, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з приписами ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Як зазначено у ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є підставним, обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 277, 270, 280, 281, 282, 284 ЦПК України, ст. ст.15, 16, 316, 317, 319, 321, 334, 392 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду», ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/3 (одну третю) частину квартири - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 (одну третю) частину двокімнатної квартири АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в доход держави в розмірі 992, 40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з часу складення повного тексту рішення.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;
відповідач: комунальна установа «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду», адреса місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Грушевського, буд.16, код ЄДРПОУ 40223032;
відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП невідомий, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3
Суддя В. І. Кавацюк