Справа №463/4250/22
Провадження №1-кс/463/2915/22
15 червня 2022 року м. Львів
Слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на повідомлення про підозру від 21.03.2019 року та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 20.01.2022 року у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28-ч.1 ст.366, ч.4 ст.358, ч.4 ст.191 КК України, у кримінальному провадженні №12018140050000918 від 20.02.2018 року,-
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з скаргою на повідомлення про підозру від 21.03.2019 року та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 20.01.2022 року у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28-ч.1 ст.366, ч.4 ст.358, ч.4 ст.191 КК України, у кримінальному провадженні №12018140050000918 від 20.02.2018 року, відповідно до якої просить скасувати: повідомлення про підозру від 21.03.2019 у кримінальному провадженні №1208140050000918; повідомлення про зміну раніше оголошеної підозри від 20.01.2022 у кримінальному провадженні №1208140050000918.
Скаргу мотивує тим, що у провадженні слідчого СВ Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження №1208140050000918 від 20.02.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 - ч.1 ст.366, ч.4 ст. 358, ч.4 ст. 191 КК України.
21.03.2019 ОСОБА_3 в межах вказаного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 - ч.1 ст.366, ч.4 ст. 358, ч.4 ст. 191 КК України. Скаржник повідомляє, що таке повідомлення про підозру йому вручено з порушенням порядку його вручення, з грубим порушенням законодавства та його прав. Не зважаючи на те, що він повідомив слідчого про те, що з 18.03.2019 року перебуває на лікарняному та у зв'язку з цим не може прибути 21.03.2019 року на виклик слідчого, йому 21.03.2019 року в приміщенні поліклініки у сімейного лікаря ОСОБА_7 бл. 17.30 слідчою Галицького ВП Львівського ГУНП у Львівській області ОСОБА_8 та працівниками департаменту захисту економіки ГУНП у Львівській області під час надання невідкладної лікарської допомоги у зв'язку з гострим гіпертонічним кризом було вручено повідомлення про підозру. Враховуючи стан здоров'я ОСОБА_3 в момент вручення повідомлення про підозру, а саме неможливість адекватно сприймати та брати участь у даній процесуальній дії, недотримання, на його думку, вимог ст.42, 276-278 КПК України, не вважається таким, кому вручено повідомлення про підозру. Крім цього, зазначає що таке повідомлення вручено з порушенням ст. 111 КПК України. В подальшому 06.06.2019 року прокурором складено обвинувальний акт, який передано до Галицького районного суду м. Львова. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 28.07.2020 року даний обвинувальний акт повернуто прокуророру для внесення з врахуванням вимог глави 25 КПК України. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 21.10.2020 року у справі №461/4535/19 ухвалу Галицького районного суду м. Львова залишено без змін Після прийняття рішення судом апеляційної інстанції до 20.01.2022 року жодних процесуальних дій органом досудового розслідування та прокурором не проводилось. Натомість 20.01.2022 року йому вручено повідомлення про зміну раніше оголошеної підозри. Вважає, що вся ця процедура (процесуальні дії) знову відбувалась з порушенням статтей 20,42,111,112,133,135-137,276,278,279 КПК України. При цьому ні його, ні його захисника не повідомлено ні повісткою, ні в будь-який інший спосіб про проведення процесуальних дій чим позбавили його права на участь захисника в цьому процесі, а відтак вважає, що його право на захист було порушено.
Скаржник ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги скарги підтримали та просять таку задоволити..
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні проти скарги заперечив, в задоволенні такої просить відмовити.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги, оглянувши матеріали кримінального провадження №12018140050000918 від 20.02.2018 року, приходжу до наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Судовим розглядом встановлено, що провадженні слідчого СВ Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження №1208140050000918 від 20.02.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 - ч.1 ст.366, ч.4 ст. 358, ч.4 ст. 191 КК України.
21.03.2019 ОСОБА_3 в межах вказаного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 - ч.1 ст.366, ч.4 ст. 358, ч.4 ст. 191 КК України. Таке повідомлення підписане слідчим, в провадженні якого перебувало кримінальне провадження та погоджене прокурором.
20.01.2022 року ОСОБА_3 в межах вказаного кримінального провадження повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 - ч.1 ст.366, ч.4 ст. 358, ч.4 ст. 191 КК України. Таке повідомлення підписане слідчим, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження та погоджене прокурором.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, а саме - повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.
Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і в такий спосіб з'являються можливості для підозрюваного впливати на подальше формулювання обвинувачення.
Сформульована підозра встановлює межі, у яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов'язків, визначених статтею 42 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Подання скарги на повідомлення про підозру є реалізацією підозрюваним прав, закріплених в КПК України, а саме: пунктом 16 ч. 3 ст. 42 та пунктом 10 частини 1 статті 303. Відповідну скаргу слідчому судді може подати підозрюваний, його захисник або законний представник.
В Кримінальному процесуальному кодексі України відсутній конкретний перелік підстав для скасування повідомлення про підозру. Однак, з аналізу положень статей 276 - 278 КПК України можна виділити три види підстав для скасування повідомлення про підозру:
неналежний суб'єкт складення та вручення повідомлення про підозру:
-повідомлення про підозру складено слідчим, однак немає відмітки про погодження прокурором (дане повідомлення про підозру є недійсним з моменту його здійснення);
-зміст повідомлення не містить дату його складання, підпис слідчого або прокурора, який здійснив повідомлення про підозру, або в повідомленні не зазначені права підозрюваного;
-підозра вручена не уповноваженою особою (підозру має право вручити тільки прокурор, у порядку, визначеному ст. 481 КПК України).
порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру:
-підставою для скасування повідомлення про підозру також є порушення порядку його вручення, (зокрема факт, що на момент вручення підозри, по кримінальному провадженню закінчився строк досудового розслідування);
-підставою для скасування повідомлення про підозру є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру (процесуального статусу підозрюваного (крім випадку затримання) особа набуває не після складання тексту, а лише після вручення повідомлення уповноваженою особою).
необґрунтованість підозри:
-повідомлення про підозру не відповідає вимогам ст. 277 КПК України, не містить правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статей (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, що в свою чергу крім порушення вимогКПК є грубим порушенням права на захист;
-аналіз змісту повідомлення про підозру, не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в можливій причетності особи до вчинення інкримінованого йому злочину кримінального правопорушення;
-матеріали кримінального провадження не містять жодних даних, які б вказували на заподіяння шкоди, на цій підставі повідомлення про підозру є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
На переконання слідчого судді при складанні підозри і її врученні органом досудового розслідування зазначені вимоги було дотримано в достатній мірі.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Перевірка повідомлення про підозру щодо обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п.10 ч.1 ст.303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Виходячи зі змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання в ході повідомлення про підозру положень Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст.277 КПК України.
Як вбачається зі скарги захисника, вона не містить належних доводів стосовно порушення органом досудового розслідування вимог ст.ст.277 КПК України під час складення та змісту письмового повідомлення про підозру.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Слід зазначити, що повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 20.01.2022 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 - ч.1 ст.366, ч.4 ст. 358, ч.4 ст. 191 КК України, вже було предметом судового розгляду частково з підстав заявлених скаржником в даній скарзі та підстав закінчення строку досудового розслідування. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 10.05.2022 року, у задоволенні скарги підозрюваного ОСОБА_3 про скасування повідомлення про зміну раніше оголошеної підозри від 20 січня 2022 року, якою ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 191 КК України відмовлено. Суд апеляційної інстанції констатував, що дане повідомлення про зміну раніше оголошеної підозри від 20 січня 2022 року вручено в межах строку досудового розслідування. Однак з інших обставин зазначених в скарзі судом обґрунтувань не надано.
Із поданої скарги вбачається, що підставою скасування повідомлення про підозру від 21.03.2019 року та повідомлення про зміну раніше оголошеної підозри від 20 січня 2022 року заявник вказує, що такі повідомлення йому вручено з порушенням порядку його вручення, з грубим порушенням законодавства та його прав.
Частиною 1 ст. 278 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
З аналізу ч.1 ст. 42 та ч.1 ст. 278 КПК України повідомлення про підозру вручається у спосіб передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень лише у випадку не можливості такого вручення в день його складення у зв'язку невстановлення місцезнаходження особи. Однак, КПК України не передбачено обмежень слідчому чи прокурору (вибору місця вручення) щодо вручення повідомлення про підозру у зв'язку із встановлення місцезнаходження особи.
Доводи сторони захисту зазначені в скарзі не є підставою для скасування повідомлення про підозру від 21.03.2019 року та повідомлення про зміну раніше оголошеної підозри від 20 січня 2022 року.
Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
За таких обставин, аналіз вищевказаних норм закону дає підстави стверджувати те, що у ході розгляду цієї скарги підлягає до з'ясування дотриманні у ході повідомлення про підозру ОСОБА_3 вимог глави 22 КПК України, в тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст.ст. 276, 277,278 КПК України, з чого вбачається, що при здійсненні повідомлення про підозру, органом досудового розслідування було дотримано вимоги положень ст.276-278 КПК України, тому подана скарга задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного приходжу до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити
Керуючись вимогами статті 276-278,303,307 КПК України, -
постановив:
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на повідомлення про підозру від 21.03.2019 року та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 20.01.2022 року у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28-ч.1 ст.366, ч.4 ст.358, ч.4 ст.191 КК України, у кримінальному провадженні №12018140050000918 від 20.02.2018 року, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 17.06.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1