< Копия >
Іменем України
16.07.10Справа №2а-1788/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
судді -Дудкіної Т.М.;
при секретарі - Носатові М.С.,
за участю: позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача -Соловйової Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про визнання дій незаконними, визнання права та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з зазначеним позовом, просить: визнати дії Військового комісаріату Автономної Республіки Крим які полягають у відмові у оформленні документів щодо статусу учасника бойових дій, незаконними, визнати його право на статус учасника бойових дій та зобов'язати Військовий комісаріат Автономної Республіки Крим оформити документи щодо статусу учасника бойових дій й видати йому посвідчення учасника бойових дій з датою видачі 05.10.2009.
Позовні вимоги обґрунтовані відмовою Військового комісаріату Автономної Республіки Крим оформити документи щодо статусу ОСОБА_1 як учасника бойових дій.
Представник відповідача надав заперечення на позов, у якому з заявленими вимогами не погодився з тих мотивів, що відповідно до пункту 2 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»для підтвердження статусу учасника бойових дій необхідною умовою є знаходження позивача в державі, де в цей період велися бойові дії та його особиста участь в бойових діях або забезпеченні бойової діяльності військ, але військова частина 60009 не відноситься до мінних тральщиків, а позивач був штурманом вертольоту й не брав участь у забезпеченні бойового тралення /а.с.31/.
У судовому засіданні 16.07.2010 позивач заявлені вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні 16.07.2010 проти позовних вимог заперечував, просив у позові відмовити.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно архівної довідки Центрального військово-морського архіву від 26.11.2008 №14469 у наказі командира військової частини 60009 від 18.08.1984 №092 значиться: «Оголошую перелік чисельності особового складу військової частини 600009 та прикомандированих на період виконання кораблем бойового тралення: …Прикомандирований особовий склад. …Військова частина 45646. …Штурман вертольоту капітан ОСОБА_1...». Військова частина 60009 у періоди з 9 вересня по 29 вересня 1984 року, з 26 жовтня по 1 листопада 1984 року виконувала бойове тралення у Красному морі, Баб-Ель-Мандебській протоці та Аденській протоці /а.с.9/.
Згідно пункту 1 архівної довідки архіву Чорноморського флоту від 14.05.2009 за вих. №753г, у наказі командира військової частини 45646 від 14 серпня 1984 року №170 значиться: «Вважати такими, що убили у відрядження з 15 серпня 1984 року: …капітана ОСОБА_1 … військову частину 60009». У наказі командира військової части 45646 від 6 листопада 1984 року №231 значиться: ««Вважати такими, що прибули з відрядження та приступили до виконання службових обов'язків з військової 60009: …капітана ОСОБА_1»/а.с.10/.
У пункті 2 архівної довідки архіву Чорноморського флоту від 14.05.2009 за вих. №753г, зазначено: Згідно запису у історичному журналі військової частини 45646 встановлено: «В період з 18 серпня по 6 листопада 1984 року особовий склад полка у складі 34 офіцерів, 16 прапорщиків, та 6 матросів здійснював бойове тралення з розмінування Красного моря та Аденської затоки з борту ПКР «Ленінград»(військова частина 60009) вертольотами Мі-14 БТ та Ка-25 -4 та 6 штук відповідно»/а.с.10/.
У пункті 3 архівної довідки архіву Чорноморського флоту від 14.05.2009 за вих. №753г, зазначено: Згідно запису у історичному журналі військової частини 60009 (противолодочний крейсер «Ленінград»встановлено: «Відповідно до бойового наказу Командувача КЧФ №БС-47/0030 -1984г., корабель спільно з 4-ою гвинтокрилою ескадрильєю військової частини 45646 виконував урядове завдання з бойового тралення у Красному морі, з виконанням задачі бойової служби»/а.с.10/.
Як вбачається з витягів з протоколів засідання комісії Військового комісаріату Автономної Республіки Крим №1 від 12.02.2009, №6 від 05.10.2009, позивачеві відмовлено у оформленні документів щодо надання статусу учасника бойових дій з тих мотивів, що військова частина 60009 не відноситься до мінних тральщиків, особистої участі у бойовому траленні позивач не приймав, забезпечення бойового тралення під дію Закону не підпадає /а.с.11,12/.
Перелік осіб які є учасниками бойових дій наведений у статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до пункту 11 статті 6 вказаного Закону до учасників бойових дій належать особи, які були залучені командуванням військових частин, державними і громадськими організаціями до розмінування полів і об'єктів народного господарства, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час.
З наведеного вище змісту архівної довідки Центрального військово-морського архіву від 26.11.2008 за вих. №14469 та архівної довідки архіву Чорноморського флоту від 14.05.2009 за вих. №753г. випливає, що позивач у період з 18 серпня по 6 листопада 1984 року був залучений до виконання бойового тралення з розмінування Красного моря та Аденської затоки з борту ПКР «Ленінград»(військова частина 60009). При цьому тралення проводилося саме вертольотами Мі-14 БТ та Ка-25 -4, штурманом одного з яких й був позивач.
Та обставина, що військова частина 60009 не відноситься до мінних тральщиків, не є визначальною у спірних відносинах, оскільки корабель (ПКР «Ленінград») цієї військової частини разом із вертольотами військової частини 45646 фактично виконували бойове завдання з розмінування Красного моря та Аденської затоки. Сам по собі вид військового призначення частини 60009 не спростовує факту виконання робіт із розмінування, які проводилися із залученням осіб та техніки з іншої військової частини.
Пункт 2 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на положення якого посилається представник відповідача у запереченнях на позов є лише одним з 18 пунктів у переліку осіб, які є учасниками бойових дій у розумінні цього Закону. Зміст наведених вище архівних довідок свідчить, що на позивача поширюється дія пункту 11 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вказані обставини залишені відповідачем поза увагою під час розгляду документів позивача щодо надання статусу учасника бойових дій. Обставини, покладені відповідачем в основу відмови позивачеві, суд визнає безпідставними та такими, що не є перешкодою у наданні позивачеві статусу учасника бойових дій.
Виходячи з вимог частини другої статті 11, останнього абзацу частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати недійсними рішення Військового комісаріату Автономної Республіки Крим, оформлені протоколами засідання комісії Військового комісаріату Автономної Республіки Крим №1 від 12 лютого 2009 року, №6 від 05 жовтня 2009 року, щодо невизнання ОСОБА_1 учасником бойових дій, оскільки це необхідно для повного захисту прав позивача, про захист якого він просить.
За правилами частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Виходячи з вимог частин першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню частково -окрім вимоги про видачу посвідчення учасника бойових дій із зазначенням дати - 05.10.2009, оскільки посвідчення має бути видано із зазначенням дати, не раніше набрання законної сили постановою суду.
Постанова складена у повному обсязі 21 липня 2010 року.
Керуючись статями 8, 10, 11, 17, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії Військового комісаріату Автономної Республіки Крим з відмови ОСОБА_1 в реалізації положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»незаконними.
Визнати недійсними рішення Військового комісаріату Автономної Республіки Крим, оформлені протоколами засідання комісії Військового комісаріату Автономної Республіки Крим №1 від 12 лютого 2009 року, №6 від 05 жовтня 2009 року, щодо невизнання ОСОБА_1 учасником бойових дій.
Зобов'язати Військовий комісаріат Автономної Республіки Крим визнати ОСОБА_1 учасником бойових дій та видати посвідчення встановленого зразку.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення і апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Т.М. Дудкіна