16 липня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-19/10/2470
16:31 год.
Колегія суддів Чернівецького окружного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Левицького В.К.;
суддів: -Скакун О.П.;
-Дембіцький П.Д.;
при секретарі судового засідання Левчуку Д.С..
за участю представників сторін:
за участю сторін:
представника позивача - Мазурашу М.Г., за дорученням;
відповідача 1- Кожокару А.О.;
відповідача 2 - Ткач А.В.
представника відповідача - 3 - Остафійчук Л.А., Пастух В.В., за дорученням;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санканпласт»до старших інспекторів відділу контролю митної вартості та номенклатури Чернівецької митниці Кожокару А.О. та Ткач А.В., Чернівецької обласної митниці про визнання протиправними дій, визнання нечинними рішень,-
В квітні 2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Санканпласт» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії посадової особи органу виконавчої гілки влади старшого інспектора відділу контролю митної вартості та номенклатури Чернівецької митниці Кожокару А.О., як такі, що вчинені всупереч ч. 2 ст. 19 Конституції України та пов'язані з безпідставним витребуванням додаткових документів та завищенням митної вартості імпортованого з Польщі товару; визнати нечинним рішення Чернівецької митниці № 407000003/2009/200004/1 від 16.03.2009 р. про визнання митної вартості товарів; визнання нечинною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України № 407000003/9/000016 від 16.03.2009 р.; зобов'язати Чернівецьку митницю провести митне оформлення вантажу, труби та фітинги, на підставі поданих позивачем документів з використанням, для визначення митної вартості, відомостей зазначених в контракті № 1 від 20.01.2008 р. та інвойсі № 12/2009 від 20.01.2008 р.
Ухвалою суду від 10.04.2009 р. відкрито провадження в справі та присвоєно номер № 2а-286/09/2470.
11.06.2009 р. ухвалою суду допущено заміну відповідача - Чернівецької митниці її процесуальним правонаступником - Чернівецькою обласною митницею.
В судовому засіданні 25.12.2009 р. позивачем подано письмове доповнення до адміністративного позову, в якому просив стягнути з Державного бюджету України на його користь 21798,05 грн. - суму завданих збитків та надмірно сплачених коштів та 221,40 грн. - суму державного мита.
25.12.2009 р. судом винесено ухвалу про залучення в якості відповідача Державного казначейства України та продовження розгляду справи колегіально в складі трьох суддів.
Також, в червні 2009 р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії посадової особи Чернівецької обласної митниці, старшого інспектора відділу контролю митної вартості та номенклатури Чернівецької обласної митниці Ткача А.В., як такі, що вчинені всупереч ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 207 Господарського кодексу України, ст. 267 Митного кодексу України, визнати нечинним рішення Чернівецької обласної митниці № 408000003/2009/000008/1 від 31.05.2009 р. про визначення митної вартості товарів; визнання нечинною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України № 408000003/9/000008 від 31.05.2009 р.
Ухвалою суду від 11.06.2009 р. відкрито провадження в справі та присвоєно номер 2а-674/09/2470.
В судовому засіданні 25.12.2009 р. позивачем подано письмове доповнення до адміністративного позову, в якому просив стягнути з Державного бюджету України на його користь 29835,63 грн. - суму завданих збитків та надмірно сплачених коштів та 293,40 грн. - суму державного мита.
25.12.2009 р. судом винесено ухвалу про залучення в якості відповідача Державного казначейства України та продовження розгляду справи колегіально в складі трьох суддів.
За клопотання представника позивача, 19.03.2010 р. ухвалою суду об'єднано для спільного розгляду і вирішення в одному провадженні адміністративні справи № 2а-19/10/2470 (№ 2а-286/09/2470) та № 2а-47/10/2470 (№ 2а-674/09/2470) та присвоєно об'єднаним справам загальний № 2а-19/10/2470.
07.07.2010 р. позивач змінив позовні вимоги та просив суд визнати протиправними дії посадових осіб органу державної виконавчої гілки влади старших інспекторів відділу контролю за митною вартістю і номенклатури Чернівецької обласної митниці Кожокару Анастасії Олександрівни, Ткача Анатолія Васильовича, як такі, що вчинені всупереч ч. 2 ст. 19 Конституції України та пов'язанні з безпідставним витребуванням додаткових документів та необґрунтованого завищення митної вартості імпортованої з Польщі партії товарів, що надійшли на їх адресу згідно інвойсів № 12/2009 та № 32/2009; визнати нечинними рішення Чернівецької митниці № 407000003/2009/200004/1 від 16.03.2009 р. та рішення Чернівецької обласної митниці № 408000003/2009/000008/1 від 31.05.2009 р. про визначення митної вартості.
В судовому засіданні представник позивача підтримав змінені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Старші інспектори відділу контролю митної вартості та номенклатури Чернівецької обласної митниці Кожокару А.О. (далі - відповідач - 1) та Ткач А.В. (далі - відповідач - 2) заперечували проти позову. Вказували, що заявлена митна вартість товару - труб та фітингів, значно нижча в порівнянні з вартістю аналогічного товару ввезеного з країн Європи, згідно ПІК Держмитслужби “Цінова інформація при визначенні митної вартості товарів”. В підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару вони витребували додаткові документи необхідні для підтвердження заявленої митної вартості, про що зробили відповідні відмітки в деклараціях митної вартості. Оскільки позивач при митному оформленні товару в березні та травні 2009 року не надав митному органу необхідні документи, у них виникли сумніви у правильності заявленої позивачем митної вартості товарів, тому винесли рішення про визначення митної вартості товарів. Наполягали на тому, що відповідно до чинного законодавства України мали право застосовувати резервний метод і визначити іншу вартість товару.
Чернівецька обласна митниця (далі - відповідач - 3) проти позову заперечувала, з підстав наведених в письмових запереченнях. Вказувала на те, що при визначенні митної вартості, митниця керувалася ст.ст. 259, 262, 265 та 266 МК України, а також постановою КМ України № 1766 від 20.12.2006 року «Про затвердження порядку декларування митної вартості». Також зазначала, що митна вартість товару, яка заявлена позивачем в березні та травні 2009 року набагато нижча в порівнянні з вартістю іншого товаровиробника-продавця однорідного за своєю суттю товару, митне оформлення якого здійснювалось іншими митними органами та інформації про рівень митної вартості в ПІК Держмитслужби «Цінова інформація при визначенні митної вартості товарів». Вважає, що рішення про визначення митної вартості товарів визначено правомірно.
В судовому засіданні відповідачі - 1 та 2, а також представники відповідача - 3 позов не визнали, просили в його задоволенні відмовити та надали пояснення аналогічні викладеним у запереченні проти позову.
Колегія суддів заслухавши пояснення сторін, та їх представників, дослідивши письмові докази по справі встановила наступне.
І. Товариство з обмеженою відповідальністю «Санканпласт» (58001, м. Чернівці, вул. Пумнула, 14/3, ідентифікаційний код 33616961) зареєстроване виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 17.06.2005 р., як суб'єкт підприємницької діяльності
Відповідно до укладеного контракту № 1 від 20.01.2008 р. та доповнення до нього за № 1 від 23.12.2008 р. позивач (покупець) та фірма P.P.H.PAMAR MARIAN PAVLIK, Польща (продавець) домовились про купівлю-продаж труб ПВХ, фітінгів ПП в кількості та асортименті відповідно до фактур складених продавцем. Вказаний товар поставляється на умовах DAF Польсько-Української границі «Інкотермс-2000» (Т.1 а.с. 26-27).
16.03.2009 р. декларантом позивача Павлюком О.І. було подано до митного оформлення згідно ВМД № 407020010/9/001466 товари «полівінілхлоридні труби в комплекті з сальниками, жорсткі, безшовні, каналізаційні» та «полівінілхлоридні фітинги жорсткі, безшовні, каналізаційні в комплекті з сальниками» виробництва фірми «Р. Р. Н. «PAMAR» MARIAN PAWLIK» (Польща). Для підтвердження митної вартості товарів останнім було подано до митного органу контракт № 1 від 20.01.2008р., інвойс № 12/2009 від 12.03.2009 р., копію вантажної митної декларації країни відправлення № 09S0042T0S від 12.03.2009 р., сертифікат про походження товару № PL/MF/AC 0326585 від 12.03.2009 р.
При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зазначених у 31 графах ВМД №407020010/9/001466, відповідачем -1 проведено перевірку документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості товарів за ти же кодом та країною походження, що міститься в програмно-інформаційному комплексі єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (далі - ПІК ЄАІС ДМСУ) «Цінова інформація при визначені митної вартості». Також було опрацьовано інформацію, що міститься в ПІК ЄАІС ДМСУ на вартість сировини (полівінілхлорид у первинній формі), з якої виготовлені заявлені в декларації товари.
За результатами проведеної перевірки відповідачем - 1 було встановлено, що заявлена митна вартість товарів «полівінілхлоридні труби в комплекті з сальниками, жорсткі, безшовні, каналізаційні» - 0,73 $/кг. та «полівінілхлоридні фітинги жорсткі, безшовні, каналізаційні в комплекті з сальниками» - 1,68 $/кг. є нижчою від мінімальних показників митної вартості по митній системі України на товари за цим самим кодом та тієї ж країни походження.
Також відповідачем - 1 встановлено, що вартість сировини (полівінілхлорид у первинній формі), з якої виготовлені заявлені в декларації товари, знаходиться в межах - 0,68-1,58 $/ за кг, що свідчить про те, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару.
Провівши аналіз рівня митної вартості на товари «полівінілхлоридні труби в комплекті з сальниками, жорсткі, безшовні, каналізаційні» та «полівінілхлоридні фітинги жорсткі, безшовні, каналізаційні в комплекті з сальниками» виробництва фірми «P.P.H.PAMAR MARIAN PAVLIK» (Польща), яку заявлено ТОВ «Санканпласт» під час митного оформлення протягом періоду з 20.01.2008 р. по 31.12.2008 р., середня митна вартість «труб»становить -1,092 $/кг., «фітингів» - 2,473$/кг.
Заявлена митна вартість на товар по ВМД № 407020010/9/001466 від 16.03.2009 р. в порівнянні з вищевказаними результатами є нижчою в 1,5 рази.
Вивчивши рівень митної вартості, згідно інформації, яка міститься в ЄАІС ДМСУ, товару: код УКТЗЕД - 3917231000, країна проходження - Польща, за період 01.01.2009 р. по 15.03.2009 р. встановлено, що митна вартість знаходиться в межах 1,02-2,6 $/кг.
Також було проаналізовано рівень митної вартості «полівінілхлориду в первинній формі», країна походження якого Польща (період з 09.03.2009 р. по 13.03.2009 р.) та інші країни (період з 13.03.2009 р. по 19.03.2009 р.). Найнижча митна вартість вказаного товару походження з Польщі становить 0,68 $/кг., походження з інших країн 0,55 $/кг.
У зв'язку з виникненням під час перевірки потреби у підтвердженні заявленої митної вартості, відповідачем - 1 було запропоновано декларанту (позивачу) надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: договір між продавцем та перевізником про оплату транспортних витрат до кордону; прайс-лист від фірми-виробника товару; калькуляція фірми-виробника товару; інформація Держзовнішінформу або Укрпромзовнішекспертизи про вартість товару про що зроблено запис 16.03.2009 р. у декларації митної вартості № 407020010/9/001466 (Т. 1 а.с. 9).
16.03.2009 р. декларант позивача (Павлюк О.І.) ознайомився із записом зробленим відповідачем в декларації митної вартості та в свою чергу зробив відмітку в декларації, згідно якої вважає, що документів для митного оформлення надано згідно чинного законодавства достатньо. Просив оформити згідно наданих документів. (Т. 1 а.с. 9)
У зв'язку з неподанням додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів зазначених у ВМД № 407020010/9/001466, 16.03.2009 р. відповідачем -1 оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 407000003/2009/000016 , один екземпляр якої під підпис було передано позивачу (Т. 1 а.с. 8).
Не погоджуючись із заявленою позивачем митною вартістю товару в сумі 68851,86 грн. відповідачем - 1 прийнято рішення № 407020010/9/001466 від 16.03.2009 р. про визначення митної вартості товару, згідно якого митну вартість «полівінілхлоридні труби в комплекті з сальниками, жорсткі, безшовні, каналізаційні» та «полівінілхлоридні фітинги жорсткі, безшовні, каналізаційні в комплекті з сальниками» визначено в розмірі 154753,37 грн. (Т. 1 а.с. 7).
Оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі вартості аналогічних або подібних товарів, що підтверджується записом в графі рішення «джерело інформації» - Цінова база ДМСУ. ВМД № 209000004/2009/4140 від 12.03.2009 р.
Також судом встановлено, що 20.03.2009 р. вантаж «полівінілхлоридні труби в комплекті з сальниками, жорсткі, безшовні, каналізаційні» та «полівінілхлоридні фітинги жорсткі, безшовні, каналізаційні в комплекті з сальниками», який надійшов на адресу позивача вантажним автомобілем р.н. SKL01JL/SKL64YY, було розміщено на митний ліцензійний склад ТОВ «Вест Буковина» за ВМД № 407020010/9/001572. Розвантаження труб і фітингів на склад завершено 21.03.2009 р. У зв'язку з тим, що у вантажному приміщенні транспортного засобу було виявлено труби, які згідно нанесеного на них маркування виготовлені з поліпропілену, було прийнято рішення про проведення поглибленого огляду вантажу, його сортування та відбори взірців і направлення їх до ЦМУЛДЕР з метою визначення хімічного складу.
Згідно акту про проведення митного огляду товарів, що переміщуються за ВМД № 407020010/2009/001572, від 23.03.2009 р. митний огляд було завершено 23.03.2009 р. о 17 год. 10 хв.
10.04.2009 р. Чернівецькою митницею отримано Висновок № 12.1-486 від 09.04.2009 р. Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи, згідно проведених досліджень зразків товарів за хімічним складом, зразок № 3: «Труба діаметром 50 мм., маркування: PP-H(DN50X1,8)» суперечить інформації у частині «полівінілхлоридні» задекларованої в графі 31 ВМД № 407020010/9/001572 від 20.03.2009 р.
14.04.2009 р. відділом контролю митної вартості та номенклатури Чернівецької обласної митниці прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-408-0001-09, де жорсткі, безшовні, каналізаційні труби з поліпропілену, довжина яких перевищує максимальний розмір попереднього перетину, в комплекті з сальниками: діаметром 50 мм., маркування PP-H(DN50X1,8) - класифікуються в товарній під категорії УКТ ЗЕД 3917229900.
Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, рішення про визначення коду товару позивачем не оскаржувалось.
ІІ. 22.01.2008 р. позивачем (покупець) та фірмою P.P.H.PAMAR MARIAN PAVLIK, Польща (продавець) було укладено контракт № 2, а 14.05.209 р. доповнення № 1 до цього контракту, згідно яких сторони досягли домовленості про купівлю-продаж труб ПВХ, фітінгі ПП в кількості та асортименті відповідно до фактур складених продавцем. Вказаний товар поставляється на умовах DAF Польсько-Української границі «Інкотермс-2000» ( Т.2 а.с. 28-29).
30.05.2009 р. декларантом позивача Павлюком О.І. було подано до митного оформлення згідно ВМД № 408010008/9/001568 товари «полівінілхлоридні труби в комплекті з сальниками, жорсткі, безшовні, каналізаційні» та «полівінілхлоридні фітинги жорсткі, безшовні, каналізаційні в комплекті з сальниками» виробництва фірми «Р. Р. Н. «PAMAR» MARIAN PAWLIK» (Польща). Для підтвердження митної вартості товарів позивачем подано до митного органу контракт № 2 від 21.01.2009 р. та доповнення до нього № 1 від 14.05.2009 р., рахунок фактуру (інвойс) № 32/2009 від 14.05.2009 р., копію вантажної митної декларації країни відправлення № 09PL02010E0063209 від 15.05.2009 р., сертифікат про походження товару № PL/MF/AC 0287729 від 15.05.2009 р.
При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зазначених у 31 графах ВМД № 408010008/9/001568, відповідачем - 2 було проведено перевірку документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості в ПІК ЄАІС ДМСУ «Цінова інформація при визначені митної вартості» товарів з аналогічним кодом та країною походження, опрацьовано інформацію, що міститься в ПІК ДМСУ на вартість сировини (полівінілхлориду у первинній формі), з якої виготовлені заявлені в декларації товари.
За результатами вищевказаної перевірки відповідачем - 2 було встановлено, що заявлена митна вартість товарів «труби каналізаційні з полівінілхлориду в комплекті з гумовими ущільнювачами, жорсткі, безшовні» - 0,76 $/кг. та «фітинги каналізаційні з поліпропілену в комплекті з гумовими ущільнювачами жорсткі, безшовні» виробництва фірми «Р. Р. Н. «PAMAR» MARIAN PAWLIK» (Польща) - 1,69 $/кг. є нижчою від мінімальних показників митної вартості по митній системі на товари з аналогічним кодом та країною походження і що вартість сировини знаходиться в межах 0,68-1,58 $/кг.
У зв'язку з виникненням під час перевірки потреби у підтвердженні заявленої митної вартості, відповідачем - 2 було запропоновано декларанту (позивачу) надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: договір між продавцем та перевізником про оплату транспортних витрат до кордону; прайс-лист від фірми-виробника товару; калькуляція фірми-виробника товару; інформація Держзовнішінформу або Укрпромзовнішекспертизи про вартість товару, про що зроблено запис 30.05.2009 р. у декларації митної вартості № 408010008/9/001568 (Т.2 а.с. 10-11).
30.05.2009 р. декларант позивача (Павлюк О.І.) ознайомившись із записом зробленим відповідачем - 2 в декларації митної вартості зробив відмітку в декларації, згідно якої вважає, що документів для митного оформлення надано згідно чинного законодавства достатньо. Просив оформити згідно наданих документів. (Т. 2 а.с. 11 на звороті).
У зв'язку з неподанням додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів зазначених у ВМД № 408010008/9/001568, 31.05.2009 р. відповідачем - 2 оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 408000003/2009/000008 (Т. 2 а.с. 10).
Не погоджуючись із заявленою позивачем митною вартістю товару в сумі 73547,63 грн. відповідачем - 2 прийнято рішення № 408000003/2009/000008/1 від 31.05.2009 р. про визначення митної вартості товару, згідно якого митну вартість полівінілхлоридні труби в комплекті з сальниками, жорсткі, безшовні, каналізаційні» та «полівінілхлоридні фітинги жорсткі, безшовні, каналізаційні в комплекті з сальниками визначено в розмірі 186257,49 грн. (Т.2 а.с. 9).
Не погоджуючись з рішенням відповідача - 1 та 2 про визначення митної вартості товарів, позивач звернувся до суду.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Статтею 7 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, цього Кодексу та законів України. Якщо міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Митним кодексом, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно абз. 23 ст. 1 МК України переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.
МК України передбачено, що переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, яке відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Кодексу завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю.
Згідно ч. 1 ст. 72 МК України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також всіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 МК України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Частиною 2 ст. 78 МК України встановлено, що митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.
Згідно ст. 88 МК України декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.
Відповідно до ст. 40 МК України митний контроль передбачає проведення митними органами мінімум митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародного договору України, укладених в установленому законом порядку.
Відповідно до “Угоди щодо застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року” від 15.04.1994 р., митна вартість імпортованих товарів визначається як вартість ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари при продажу з метою експорту до країни імпорту, зкореговану з урахуванням встановлених додаткових нарахувань до цієї ціни. Норми Угоди покладено у розділ XI Митного кодексу України “Митна вартість товарів. Методи визначення митної вартості”.
Загальні правила визначення митної вартості товарів регулюються ст. ст. 259-275 МК України.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу (ст. 259 МК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 262 МК України визначено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Відповідно до вимог статтей 262, 264, 265 МК України, Кабінет Міністрів України постановою від 20.12.2006 р. № 1766 затвердив Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження (далі - Порядок № 1766), та постановою від 09.04.2008 № 339 затвердив Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів (далі - Порядок № 339).
Згідно зі ст. 260 МК України та п. 3 Порядку № 1766 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.
В силу положень статті 265 Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.
Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.
Пунктом 2 Порядку № 339 передбачено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом шляхом проведення:
1) перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766; усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на вартість товарів; митного огляду товарів для визначення характеристик, які впливають на рівень їх митної вартості;
2) порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;
3) застосування інших передбачених Митним кодексом України та законами з питань митної справи форм контролю.
Судовим розглядом встановлено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зазначених позивачем у 31 графах ВМД №407020010/9/001466 та № 408010008/9/001568 відповідачами - 1 та 2 було здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості товарів за ти же кодом та країною походження, що міститься в програмно-інформаційному комплексі єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України «Цінова інформація при визначені митної вартості», а також опрацьовано інформацію, що міститься в ПІК ЄАІС ДМСУ на вартість сировини (полівінілхлорид у первинній формі), з якої виготовлені заявлені в декларації товари.
За результатами проведених перевірок відповідачами - 1 та 2 було встановлено, що заявлена митна вартість товарів «полівінілхлоридні труби в комплекті з сальниками, жорсткі, безшовні, каналізаційні» та «полівінілхлоридні фітинги жорсткі, безшовні, каналізаційні в комплекті з сальниками» є нижчою від мінімальних показників митної вартості по митній системі України на товари за цим самим кодом та тієї ж країни походження, а вартість сировини (полівінілхлорид у первинній формі), з якої виготовлені заявлені в декларації товари, є нижчою, ніж прямі витрати на виробництво цього товару.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у відповідачів - 1 та 2 були всі підстави для виникнення сумнівів щодо достовірності даних заявлених позивачем в деклараціях
Пунктом 7 Порядку № 1766 встановлено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати:
- зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього;
- рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу;
- банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом);
- пакувальні листи;
- копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Пунктом 10 цього Порядку передбачено, що відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України. Декларант має право на доведення у передбачений законодавством строк митному органові правильності визначення ним митної вартості товарів.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі “Для відміток митниці” декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі “Для відміток митного органу”. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися:
- договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;
- рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту);
- відповідна бухгалтерська документація;
- ліцензійний чи авторський договір (контракт);
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару;
- калькуляція фірми - виробника товару;
- копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;
- сертифікат про походження товару;
- відомості якісні характеристики товару;
- інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.
Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.
Згідно з п. 13 Порядку 1766 декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у п. 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 1766, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовляється від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно їх законодавством.
Як встановлено судовим розглядом, на вимогу митного органу позивач не надав додаткові підтверджувані документи, та не вжив заходів щодо спростування сумнівів митного органу щодо задекларованої вартості товарів, а також не надав інших документів на підтвердження такої вартості.
Тому, колегія суддів, вважає, що дії відповідачів - 1 та 2 щодо зобов'язання позивача надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару є правомірними
Стосовно доводів позивача про протиправність та необґрунтованість рішень відповідачів про визначення митної вартості товарі, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст. 260 МК України, порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості.
Статтею 266 МК України запроваджено шість методів визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, зокрема:
1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
4) на основі віднімання вартості;
5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
6) резервний.
Частина 2 цієї статті Кодексу встановлює, що основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
Статтею 273 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1 - 6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.
Наявні у справі матеріали свідчать про те, що відповідачі - 1 та 2 при винесенні оскаржуваних рішень визначили митну вартість товарів за резервним, шостим методом. При цьому відповідачі виходили з того, що:
- метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (ст. 268 МК України) не міг бути застосований у зв'язку з відсутністю інформації, що міститься в ПІК ЄАІС ДМСУ «Цінова інформація при визначенні митної вартості» щодо вартості операцій з ідентичними товарами, які ввозилися в Україну з тієї ж країни і час експорту якого збігався з часом ввезення оцінюваного товару або був максимально наближеним до нього;
- з тих самих підстав неможливе використання методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (ст. 269 МК України), які ввозилися в Україну з тієї ж країни і час експорту якого збігався з часом ввезення оцінюваного товару або був максимально наближеним до нього;
- четвертий та п'ятий методи - метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (ст. 271 МК України) та метод визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість) (ст. 272 МК України) фактично є похідними від другого та третього методу визначення митної вартості. Вони повинні ґрунтуватися на об'єктивних даних, підтверджених документально та які піддаються обчисленню, а отже, за відсутності додаткових документів застосування цих методів не дало б змоги об'єктивно визначити митну вартість;
- оскільки митна вартість не могла бути визначена згідно із положеннями статей 267-272 МК України, вона була визначена відповідно до положень статті 273 МК України, за резервним, шостим методом. При визначенні митної вартості враховано інформацію про вартість товарів, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, що міститься в ШК ЄАІС ДМСУ «Цінова інформація при визначенні митної вартості» за тим же кодом, вироблених в тій же країні, що і товари, за якими був здійснений контроль за правильністю визначення митної вартості.
Колегія суддів, вважає, що відповідачами - 1 та 2 правомірно визначено митну вартість товарів при винесенні оскаржуваних рішень за шостим, резервним методом, оскільки митна вартість товарів не могла бути визначена згідно із положеннями ст.ст. 297-272 МК України.
За таких обставин, колегія суддів, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судовим розглядом не встановлено порушення зазначених критеріїв відповідачами при здійсненні митного контролю та винесенні оскаржуваних рішень про визначення митної вартості товарів, а тому позовні вимоги є безпідставними.
Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні з боку відповідачів надано достатньо аргументів та доводів, які свідчать, що відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень митного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що в позові слід відмовити.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України стягненню з позивача не підлягають.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 69, 70, 71, 86, 94, 158, 160- 167 КАС України, колегія суддів, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.
Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання її в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 21.07.2010 р.
Головуючий суддя В.К. Левицький
Судді П.Д. Дембіцький
О.П. Скакун