Номер провадження 22-ц/821/509/22Головуючий по 1 інстанції
Справа №708/892/21 Категорія: 304090000 Попельнюх А. О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
15 червня 2022 рокум. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»;
відповідач - ОСОБА_1 ;
особа, яка подала апеляційну скаргу - Акціонерне товариство «Універсал Банк»;
розглянувши у відкритому судовому засіданнів порядку письмового позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 16 грудня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У вересні 2021 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що в жовтні 2017 року банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
25 червня 2018 року відповідач звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Відповідно до умов Договору відповідачу надано кредит у розмірі 20000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
Позивач зазначає, що у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань утворилася заборгованість, що станом на 15 березня 2021 року становить 31464,28 грн, у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) - 11471,68 грн; заборгованість за пенею та комісією - 19992,6 грн.
У зв'язку з наведеним Банк просив стягнути на його користь з відповідача вище зазначену заборгованість та витрати зі сплати судового збору.
Заочним рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 16 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 25 червня 2018 року в розмірі 9 197 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» понесені судові витрати у вигляді витрат по оплаті судового збору в сумі 663,52 грн.
Рішення суду обґрунтоване тим, що факт погодження сторонами істотних умов договору суду не доведено, у свою чергу, наявність заборгованості за тілом кредиту у розмірі, визначеному позивачем, не підтверджена випискою з поточного рахунку, відповідно до якої станом на 15 березня 2021 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 22 267,28 грн., встановлений на даний поточний рахунок кредитний ліміт складає 9 197,00 грн. Тобто отримання відповідачем грошових коштів у розмірі більшому, ніж відображено у виписці, було неможливе, тому суд прийшов до висновку, що отримання відповідачем кредитних коштів з тілом кредиту у розмірі 11 471,68 грн. позивачем не доведено.
У зв'язку з тим, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті та підлягають примусовому стягненню, суд дійшов висновку, що вимоги банку про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 11 471,68 грн. підлягають до часткового задоволення зі стягненням з ОСОБА_1 на користь позивача грошових коштів у сумі 9 197 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу та просить скасувати рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 16 грудня 2021 року і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У апеляційній скарзі вказує, що між сторонами було погоджено у визначеній законом формі істотні умови договору в частині процентної ставки, пені та комісії, оскільки боржник підписуючи додану до позову Анкету-заяву до Договору надання банківських послуг розуміла, погодилась і була ознайомлена з Умовами та Тарифами (зокрема з пунктом 8.1. Тарифів, який містить умови про процентну ставку, пеню, комісію).
Зазначає, що під час реєстрації після введення номера телефону відповідач має ознайомитись з Умовами і натиснути «Продовжити», де визначено, що натискаючи «Продовжити», боржник погоджується з умовами та тарифами.
Стверджує, що поповнення картки, які відповідач проводила з 01 серпня 2018 року, свідчать про те, що остання усвідомлювала, що винна Банку кошти, використані з кредитного ліміту, а отже, і повною мірою розуміла наслідки, та була ознайомлена з умовами використання наданих їй коштів.
Вказує, що відсутність підпису боржника на паперовому екземплярі Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», Тарифів за карткою Monobank, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорті споживчого кредиту «Карта monobank» не свідчить про неукладеність договору про споживчий кредит. Боржник висловив свою згоду з вказаними документами в електронному вигляді у мобільному за стосунку «monobank» шляхом застосування клієнтом та Банком електронного цифрового підпису.
Вважає наданий Банком розрахунок заборгованості належним доказом, який підтверджує розмір нарахованої заборгованості за кредитним договором, оскільки він містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, кількість днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом.
Крім того у апеляційній скарзі Банк посилається на положення частини 1 статті 1050 ЦК України та частини 2 статті 625 ЦК України.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ухвалене судом першої інстанції рішення не повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Судом першої інстанції встановлено, що 25 червня 2018 року відповідач ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, у якій просила ПАТ «Універсал Банк» відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених у анкеті-заяві умов.
У заяві вказано, що ОСОБА_1 погодилась з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого вона підтверджує та зобов'язується виконувати його умови.
Підписанням договору ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Крім цього відповідач беззастережно погодилась з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, про зміну якого повідомляє шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Також ОСОБА_1 підтвердила, що для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно із Договором буде здійснюватись за допомогою ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 03FEB1C53147C554B135E0219BFC4CECF9805254702F57DF623C958954C746D518; електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Позивачем додано до позовної заяви Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи. Однак матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови узгоджені з відповідачем при підписанні анкети-заяви від 25 червня 2018 року, оскільки вони не містять підпису ОСОБА_1 (власноручного чи електронного цифрового).
Враховуючи наведене судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, та відмовлено у стягненні із відповідача на користь позивача заборгованість за комісією та пенею, оскільки умови їх нарахування та розмір не були погоджені сторонами під час укладення кредитного договору (підписання анкети-заяви).
Разом з тим судом першої інстанції вірно враховано, що згідно із наданою позивачем випискою про рух коштів по рахунку відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , остання користувалась кредитними коштами та здійснювала часткове погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 132-137).
Отже з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року, колегія суддів приходить до висновку, що із відповідача слід стягнути на користь позивача фактично отримані нею та не повернуті кредитні кошти.
Згідно із розрахунком заборгованості, наданим позивачем, загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 11471,68 грн.
Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо необхідності стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором, яка відповідає розміру встановленого кредитного ліміту - 9197 грн, оскільки вони суперечать положенням статті 1046 та 1054 ЦК України, згідно із якою за кредитним договором позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит (грошові кошти взяті у позику).
Крім того судом першої інстанції не враховано, що жодних заперечень щодо розміру отриманих кредитних коштів (тіла кредиту) відповідачем не надавалось.
У зв'язку з наведеним апеляційний суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк» та стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 11471,68 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що під час пред'явлення позову та розгляду справи судом першої інстанції позивач не пред'являв вимог про стягнення процентів за користування кредитними коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання з підстав та у розмірах, встановлених статтями 625, 1048 ЦПК України.
Посилання у апеляційній скарзі на положення частини 1 статті 1050 ЦК України та частини 2 статті 625 ЦК України виходить за межі позовних вимог, які розглядались судом першої інстанції, тому не розглядаються апеляційним судом.
Крім того позивачем взагалі не пред'являлись вимоги про стягнення із відповідача відсотків за користування кредитним коштами.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було винесено рішення при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та при неправильному застосуванні норм матеріального права.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Статтею 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене апеляційну скаргу АТЬ «Універсал Банк» слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції - змінити в частині визначення суми заборгованості за договором про надання банківських послуг "Monobank", що підлягає до стягнення із ОСОБА_1 за кредитним договором від 25 червня 2018 року, збільшивши його з 9 197 грн до 11 471 грн 68 коп.
У зв'язку зі зміною рішення суду відповідно до статті 141 ЦПК України апеляційний суд змінює і розподіл судових витрат, що підлягають до стягнення із відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги АТ «Універсал Банк» задоволено на 36 % (11471,68*100%/31464,28) із відповідача слід стягнути на користь позивача понесені останнім витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 817,20 грн.
У зв'язку із наведеним рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат слід змінити, збільшивши їх розмір із 663,52 грн до 817,20 грн.
Крім того із відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1225,80 грн.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.
Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 16 грудня 2021 року змінити, збільшивши розмір заборгованості за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 25 червня 2018 року, що підлягає до стягнення із ОСОБА_1 , з 9 197 грн до 11 471 грн 68 коп., та збільшивши розмір судових витрат, що підлягають до стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», з 663,52 грн до 817 грн 20 коп.
В решті частини рішення суду залишити без змін.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1225 грн. 80 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді