Справа № 554/284/22 Номер провадження 22-ц/814/952/22Головуючий у 1-й інстанції Шевська О.І. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
16 червня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Панченка О.О.,
суддів Абрамова П.С., Одринської Т.В.,
при секретарі Філоненко О.В.,
за участю представника АТ «Державний експортно-імпортний банк України» - адвоката Охріменка Р.О., представника ТОВ «Центр служби крові «Біофарма Плазма» - адвоката Литвина А.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції з Придніпровським районним судом м. Черкаси, у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр служби крові «Біофарма Плазма» - адвоката Литвина А.Б. на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 13 січня 2022 року, постановлену у складі головуючого судді Шевської О.І., дата складання повного тексту ухвали не зазначена, за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред'явлення до суду, -
Зміст заяви
13 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до відкриття провадження у справі за його позовом до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «Укрексімбанк»), Державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ») про визнання недійсними електронних торгів від 24 грудня 2021 року, проведених ДП «СЕТАМ» з реалізації: «Добровільний продаж. Нежитлові приміщення загальною площею 1146,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 », та протоколу про проведення електронних торгів від 24 грудня 2021 року №564224 з реалізації зазначеного нерухомого майна.
Заява мотивована допущенням ДП «СЕТАМ» порушень процедури проведення вказаних електронних торгів, яке полягало в недотриманні положень Порядку добровільної реалізації майна, затвердженого наказом ДП «СЕТАМ» №79 від 18 жовтня 2016 року, та Правил реалізації прав вимог АТ «Укрексімбанк» №90 від 04 жовтня 2021 року.
У свою чергу, зазначив, що в разі подальшого укладення переможцем торгів договору купівлі-продажу на підставі спірного протоколу проведення електронних торгів будуть відсутні підстави для витребування майна у добросовісного набувача, і таким чином стане не можливим захист його порушеного права на рівноправну участь в аукціоні.
У зв'язку з вищевикладеним, заявник просив суд зобов'язати ДП «СЕТАМ» зупинити продаж майна: «Добровільний продаж. Нежитлові приміщення загальною площею 1146.1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 », а також заборонити будь-яким державним та недержавним нотаріусам посвідчувати договори про відчуження, зокрема купівлі-продажу вказаного нежитлового приміщення.
Короткий зміст судового рішення
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 13 січня 2022 року, з урахуванням виправлення описки ухвалою від 20 січня 2022 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Вжито заходів забезпечення позову шляхом зобов'язання ДП «СЕТАМ» зупинити продаж майна: «Добровільний продаж. Нежитлові приміщення загальною площею 1146.1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ».
Заборонено суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна: нежитлові приміщення загальною площею 1146.1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 », до прийняття рішення судом по суті.
Ухвала місцевого суду мотивована тим, що між сторонами дійсно виник спір до вирішення якого, у разі не забезпечення позову, може бути порушено права заявника (позивача за позовом), а також, що зазначені види забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам, що відповідає частині 3 статті 150 ЦПК України.
Зазначив, що заявник навів достатні підстави і надав належні докази вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, а тому наявна обґрунтована необхідність застосування зазначених заборон.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись із таким судовим рішенням, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр служби крові «Біофарма Плазма» (далі - ТОВ «ЦСК «Біофарма Плазма»), подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 13 січня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до відкриття провадження у справі.
У своїй апеляційній скарзі апелянт посилаються на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зокрема, зазначає, що подана ОСОБА_1 заява про забезпечення позову містить недоліки, зокрема, у ній відсутнє будь-яке обґрунтування необхідності забезпечення позову та не було надано жодних доказів на підтвердження реальності та дійсності щодо існування обставин, за наявності яких було б необхідно вжити заходів забезпечення позову щодо належного АТ «Укрексімбанк» нерухомого майна.
Окрім того, наголошує, що у позовній заяві ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги саме щодо недійсності електронних торгів та недійсності протоколу, укладеного за його наслідками, а тому навіть у разі задоволення судом вказаного поданого, останній не здобуде жодного майнового чи іншого права на нерухоме майно, власником якого є АТ «Укрексімбанк».
Разом з тим, застосовані судом першої інстанції обмеження щодо користування та розпорядження нерухомим майном грубо порушують майнові права власника майна - АТ «Укрексімбанк», а також ТОВ «ЦСК «Біофарма Плазма», як особи, яка отримала право на укладення відповідного договору купівлі-продажу вказаного майна за результатами проведення спірних електронних торгів.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши представника апелянта ТОВ «ЦСК «Біофарма Плазма» - адвоката Литвина А.Б., представника АТ «Укрексімбанк» - адвоката Охріменка Р.О., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до відкриття провадження у справі (а.с.2-6).
14 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Укрексімбанк», ДП «СЕТАМ» про визнання електронних торгів недійсними (а.с.79-80), у якому просив зобов'язати ДП «СЕТАМ» зупинити продаж майна: «Добровільний продаж. Нежитлові приміщення загальною площею 1146.1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 », а також заборонити будь-яким державним та недержавним нотаріусам посвідчувати договори про відчуження, зокрема купівлі-продажу вказаного нежитлового приміщення.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на 11 січня 2022 року, форма власності нежитлових приміщень загальною площею 1146,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , - загальнодержавна (а.с.7-12). У свою чергу, АТ «Укрексімбанк» - це універсальна кредитно-фінансова установа, 100% акцій якої належить державі в особі Кабінету Міністрів України.
З Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 02 лютого 2022 року ТОВ «ЦСК «Біофарма Плазма» залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, у цивільній справі №554/352/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «Укрексімбанк», ДП «СЕТАМ» про визнання електронних торгів недійсними.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред'явлення до суду, місцевий суд виходив з того, що заявник навів достатні підстави і надав належні докази вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, оскільки між сторонами дійсно виник спір до вирішення якого, у разі не забезпечення позову, може бути порушено права заявника (позивача за позовом).
Колегія суддів вважає такий висновок місцевого суду помилковим, з наступних підстав.
Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з положеннями статей 319 та 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20 вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази.
Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
Предметом спору між ОСОБА_1 з одного боку та АТ «Укрексімбанк» і ДП «СЕТАМ» з іншого є позовні вимоги немайнового характеру про визнання електронних торгів з реалізації майна недійсними.
У разі задоволення позову, рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, а тому місцевий суд дійшов помилкового висновку, що не забезпечення позову, шляхом зобов'язання до прийняття рішення судом по суті ДП «СЕТАМ» зупинити продаж спірного нерухомого майна та заборонити суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нього, ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.
При задоволенні заяви позивача шляхом заборони вчиняти певні дії суд першої інстанції не врахував, що такі заходи забезпечення позову призводять до порушення прав осіб, позовних вимог до яких не пред'явлено, оскільки фактично спрямовані на унеможливлення оформлення прав на майно за наслідком проведення оспорюваних електронних торгів їх переможцем (третьою особою).
Вищевказане узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 10 листопада 2021 року по справі №607/1584/20.
Також колегія суддів зазначає, що Октябрським районним судом м. Полтави в оскаржуваному судовому рішення помилково зазначено процесуальний статус сторін, адже в даному випадку відбувався добровільний продаж нежитлових приміщень через електронний майданчик системи електронних торгів (а.с.30).
Отже, зазначені заходи забезпечення позову не відповідають змісту порушеного, на думку заявника (позивача), права, та не є співмірними із заявленими вимогами в цій справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали місцевого суду про заборону вчинення певних дій до прийняття судом рішення по суті з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи.
Згідно пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пунктів 1, 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу ТОВ «ЦСК «Біофарма Плазма», ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 13 січня 2022 року скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони вчинення певних дій відмовити.
Щодо судових витрат
За правилами частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове судове рішення, він відповідно, змінює розподіл судових витрат.
Оскільки постанова Полтавського апеляційного суду не стосується вирішення справи по суті, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає, розподіл судових витрат не здійснюється.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №752/10166/16.
Керуючись статтями 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр служби крові «Біофарма Плазма» задовольнити.
Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 13 січня 2022 року - скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред'явлення шляхом заборони вчинення певних дій - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 16 червня 2022 року.
Головуючий О.О. Панченко
Судді П.С. Абрамов
Т.В. Одринська