ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5715/22
провадження № 1-кп/753/1309/22
"16" червня 2022 р.
Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
провівши підготовче судове засідання в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12022100020000830 від 17.03.2022 р. за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Ук раїни, уродженця м. Біла Церква Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 332 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
встановив:
Обвинувальний акт з додатками та угодою про визнання винуватості відносно ОСОБА_6 надійшов до Дарницького районного суду м. Києва 15 червня 2022 року.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та обвинуваченим та призначити узгоджену в угоді міру покарання.
Під час з'ясування позиції обвинуваченого ОСОБА_3 щодо визнання винуватості останній спочатку зазначив про те, що його метою було вивезення людей з м. Києва до м. Львова, а не особисте збагачення, яке йому інкриміновано за ч. 2 ст. 332 КК України. Проте, в подальшому зазначив, що оскільки ним підписана угода він визнає свою винуватість в повному обсязі, наслідки її укладення йому зрозумілі, а тому просить суд затвердити угоду.
Захисник, вважаючи наявними підстави для затвердження угоди про визнання винуватості, просив суд затвердити угоду та призначити узгоджене сторонами покарання.
Суд заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України - у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , суд зобов'язаний, згідно з приписами ч. 7 ст. 474 КПК України, перевірити угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Причому, укладена між сторонами угода повинна відповідали як вимогам КПК України, так і вимогам КК України.
З тексту угоди про визнання винуватості (п. 1) вбачається, що у формулюванні обвинувачення та правовій кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 332 КК України зазначено: « ОСОБА_3 , своїми умисними діями, які виразились у попередній змові з невстановленою органом досудового розслідування особою, з метою власного збагачення сприяв…».
Крім цього, за текстом обвинувального акту обвинуваченому ОСОБА_3 , зокрема інкриміновано вчинення дій, які виразились у попередній змові з невстановленою органом досудового розслідування особою, з метою власного збагачення сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України шляхом надання порад та засобів, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 332 КК України.
Таким чином, як в тексті угоди, так і в обвинувальному акті дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 332 КК України - зі спеціальною метою, як ознакою суб'єктивної сторони, а саме власне збагачення.
Разом з цим, співставлення вказаної мети із текстом ч. 2 ст. 332 КК України, свідчить про те, що така мета не зазначена в тексті даної норми кримінального закону, а отже не входить до складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
Натомість, відповідальність за діяння, які вчиняються з метою власного збагачення, передбачена ч. 3 ст. 332 КК України. Так, за текстом цієї норми: «Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або вчинені з корисливих мотивів».
Суд звертає увагу, що мета власного збагачення нерозривно пов'язана з корисливим мотивом та є його системоутворюючою ознакою, а тому за викладених фактичних обставин та сформульованого обвинувачення в тексті угоди і обвинувальному акті вимагає правильної кваліфікації.
Згідно з п. 1 ч. 7 ст. 474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди.
За таких обставин, суд вважає, що умови угоди про визнання винуватості від 14.06.2022 р. не відповідають вимогам кримінального кодексу України та кримінального процесуального кодексу України, оскільки допущена неправильна правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 .
У зв'язку із чим, у затвердженні угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 від 14.06.2022 р. слід відмовити та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 314, 469, 472, 474, 372 КПК України,
ухвалив:
У затвердженні угоди про визнання винуватості від 14.06.2022 р., укладеної між прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 - відмовити.
Кримінальне провадження внесене до ЄРДР № 12022100020000830 від 17.03.2022 р. за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 332 КК України повернути прокурору Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1